7 липня у Києві оголосили Днем жалоби за жертвами одного з наймасштабніших російських обстрілів столиці за останній час. У ніч проти 6 липня Росія завдала по Києву комбінованого удару балістичними ракетами та безпілотниками. Рятувальні роботи тривають досі, тому кількість жертв може змінюватися.
День жалоби: пошукова операція триває
Станом на 15:00 6 липня відомо про 13 загиблих у Києві та 56 поранених. Найбільших руйнувань зазнали Подільський і Дарницький райони, де рятувальники продовжують розбирати завали житлових будинків у пошуках людей.
Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що завтра у пам’ять про загиблих на всіх комунальних будівлях столиці приспустять державні прапори. Також це рекомендовано зробити на будівлях державної та приватної форм власності. У місті скасовано всі розважальні заходи.
«Завтрашній день, 7 липня, в Києві оголошений Днем жалоби. В пам’ять за жертвами масованої атаки ворога на столицю», — повідомив Віталій Кличко.
Масована атака знову продемонструвала, що Росія продовжує цілеспрямовано тероризувати мирне населення України. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга напередодні саміту НАТО в Туреччині наголосив, що одним із головних очікувань України від міжнародних партнерів є посилення протиповітряної оборони.
«Нам потрібні реальні кроки. Для нас час вимірюється людськими життями», — зазначив глава МЗС.
Наслідки атаки: Київщина
Не менш трагічними стали наслідки атаки для Київської області. За даними начальника Київської обласної військової адміністрації Миколи Калашника, загинули шестеро людей, ще 26 людей постраждали, з них 21 перебуває в лікарнях.
Найскладніша ситуація склалася у Вишневому та Петропавлівській Борщагівці Бучанського району. Саме там російська атака забрала життя людей. Через загрозу повторної детонації рятувальники евакуювали понад 600 мешканців, зокрема 117 людей, які під час повітряної тривоги перебували в укритті, що опинилося поблизу епіцентру вибуху. Після завершення роботи саперів людей автобусами доправили до безпечного місця.
Наразі фахівці ДСНС продовжують обстежувати пошкоджені будинки та прилеглі території, перевіряючи, чи не залишилися під завалами люди, а піротехнічні підрозділи очищують подвір’я від вибухонебезпечних предметів.
Освіта знову під ударом
Черговий російський обстріл вкотре зачепив освітню інфраструктуру столиці.
Вибуховою хвилею пошкоджений один із навчальних корпусів Київського національного університету імені Тараса Шевченка на ВДНГ та студентський гуртожиток. За словами виконувача обов’язків ректора Валерія Копійки, у будівлях вибито вікна та двері. За попередньою інформацією, інші об’єкти університету не постраждали.
Про нові пошкодження закладів освіти повідомив і голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
«Знову починаємо ранок зі слів: «Ти як?». Знову ніч цинічної терористичної атаки. Знову пошкоджені заклади освіти в Києві. Знову Росія воює з освітою. Знову воює з нашими дітьми. Нашим майбутнім», — написав він.
Від початку повномасштабного вторгнення освітня інфраструктура України систематично стає мішенню російських атак. Пошкоджені школи, дитячі садки, університети та гуртожитки — це не лише матеріальні втрати. Це ще один удар по відчуттю безпеки дітей, студентів, педагогів і батьків.
Як подбати про себе після пережитого
Кожен російський обстріл приносить не лише руйнування будівель. Він залишає після себе втому, тривогу, страх за рідних, безсонні ночі та відчуття постійної небезпеки. Після масованих атак багато людей відчувають труднощі з концентрацією, різкі перепади настрою, емоційне виснаження або навіть провину за те, що вижили.
Психологи наголошують: такі реакції є нормальною відповіддю психіки на ненормальні обставини. Водночас важливо не залишатися зі своїми переживаннями наодинці та вчасно звертатися по підтримку.
Добірка безоплатних курсів від платформи «Зрозуміло!»
Освітня онлайн-платформа «Зрозуміло!» зібрала безкоштовні курси, які допоможуть краще зрозуміти власні реакції на стрес, підтримати дітей та навчитися простим технікам самодопомоги.
«Як підтримати дитину під час війни?» — курс психологині Світлани Ройз про те, як допомогти дитині пережити війну, впоратися зі страхом, реагувати на сильні емоції та зберігати відчуття опори навіть у кризових умовах.
«Психологічна безпека дорослих і дітей під час повітряної тривоги у школі» — практичний курс Світлани Ройз, створений для педагогів, учнів і батьків. Він містить алгоритми дій, вправи, ігри та техніки, що допомагають зменшити тривожність під час повітряних тривог і швидше відновитися після них.
«Психологічна стійкість для громадських організацій під час війни» — курс арттерапевтки Лери Польської про розвиток навичок емоційної стійкості, боротьбу зі стресом, профілактику вигорання та підтримку себе й команди під час тривалих криз.
Якщо після пережитої атаки ви відчуваєте, що тривога не минає, важко спати, працювати чи навчатися, варто скористатися доступними ресурсами підтримки або звернутися по допомогу до фахівців. Це не прояв слабкості, а один зі способів подбати про себе та своїх близьких.
Джерела: сайти Української правди, ТСН, КМДА, Кореспондент, Укрінформ, платформа «Зрозуміло!», Telegram Сергія Бабака.
Читайте також: Нічна атака тривалістю в 11 годин: у Києві 17 загиблих, до сотні травмовані.
