Для уроку 14 Липня 2026

Що гарантує дитині успішне майбутнє: результати дослідження, які вас здивують

Усі батьки хочуть для своєї дитини найкращого. Але в кого не виникала розпачлива думка, що вплинути ні на що не вдається? Дитина ще дошкільня, але слухає більше блогерів, ніж вас. На балет, як ви мріяли, її не взяли. Грошей на омріяну приватну школу не вистачає. То що гарантує дитині успішне майбутнє? Чи справді рівень освіти дитини запрограмований освітою батьків? Який вплив на дитину неможливо придбати за гроші? Та який маленький внесок у ранньому дитинстві дарує велике майбутнє? Зібрали в матеріалі фактори, які реально впливають на майбутнє дитини, та сім занять, які підвищують шанси на успіх. Ви будете здивовані!

Стартові умови дитини визначають її майбутнє?

У справедливому світі діти повинні мати рівні шанси на майбутній успіх, кар’єру та щасливе доросле життя. Але вже по дітях п’ятирічного віку можна побачити, хто з них із забезпеченої благополучної родини, а в кого батьки опинилися у важких життєвих обставинах. Це вкотре доводить Міжнародне дослідження раннього навчання та благополуччя дітей (IELS) 2025, результати якого нещодавно оприлюднили. Перевіряли, як ми вже писали, такі групи навичок:

базове навчання (ази грамотності та математичних уявлень);
соціально-емоційний розвиток (просоціальна та неруйнівна поведінка, усвідомлення емоцій, довіра до світу);
навички, які знадобляться для навчання (робоча пам’ять, стійкість уваги, інтелектуальна гнучкість та креативність).

Ось вони значні соціально-економічні розриви: діти з заможних родин дістають на 70 балів вище за базове навчання, ніж ті, кому не пощастило зі стартовими умовами. У інших категоріях навичок відмінності не такі значні, але тенденція та сама, достовірна та послідовна. Невже все залежить від грошей, як стверджують скептики?!

Майбутній рівень освіти запрограмований освітою батьків?

Інший момент, який впливає на дошкільнят, — рівень освіченості батьків. До слова, у більшості країн більш освічені тати й мами заробляють також більше. Діти, матері яких мають вищу освіту (таких більшість у Великій Британії, Бельгії, ОАЕ, Південній Кореї), мають вищі бали в галузях раннього навчання та розвитку, ніж діти, матері яких мають нижчий рівень освіти (Азербайджан, Бразилія). Найбільші та найпослідовніші відмінності є в базовому навчанні: у середньому різниця становить 30 балів, а також значні відмінності в соціально-емоційному розвитку.

І навпаки, діти, матері яких мали неповну середню освіту, мають значно нижчі бали, ніж діти, матері яких мають середній рівень освіти. Кожна п’ята дитина в Бразилії та на Мальті мали матерів, у яких не було навіть середньої освіти. Аналогічна ситуація там із освітою татусів.

Інші фактори мало впливали на показники: чи є дитина іммігрантом, хлопчик це чи дівчинка, з повної родини або живе лише з мамою чи з татом. 94 % п’ятирічних дітей проживали з двома батьками. Жодної різниці в показниках з дітьми з неповних родин не знайшлося. Діти найчастіше мали одного брата або сестру (є місцеві нюанси, звісно: не мали жодного сіблінга в Південній Кореї або мали 2–3 в Об’єднаних Арабських Еміратах).

П’ятирічні діти мають чимало випробувань

Відсоток дітей з неблагополучних сімей, які мають фізичні обмеження, психічні проблеми, проблеми з поведінкою, удвічі більший, ніж серед дітей з благополучних сімей. Причому ці відмінності найбільші у Великій Британії та у Бельгії, а найменші в Азербайджані, Бразилії та ОАЕ. Це, певно, пов’язане з доступним родині рівнем медицини, стилем життя, наявністю шкідливих звичок.

Якщо порівняти стартові можливості дітей, то вже на дошкільнят чекає чимало перепон до успіху та щастя. Наприклад, діти, які виховуються в стабільному, безпечному середовищі, мають більше шансів розвинути такі навички, як передбачення та планування. І навпаки, досвід ранніх несприятливих обставин пришвидшує перехід від дослідження до вибору одного зі стандартних рішень.

Загалом кожна десята дитина з опитуваних мала труднощі в ранньому навчанні або в спілкуванні, причому знов-таки цей показник вищий серед соціально-економічно неблагополучних сімей.

Вплив, який неможливо придбати за гроші

Попередні дослідники зазвичай переймалися питанням, як допомогти, умовно кажучи, дітям із бідних родин, як компенсувати їхні мінуси. Але це дослідження виявило цікавий момент: хоча розриви у навичках дошкільнят є, залежать вони не від доходів родини напряму, а від стилю життя. Діти, чиї батьки проводять більше часу, займаючись з ними освітньою діяльністю, в середньому мають кращі мовні й математичні навички та у деяких сферах соціального та емоційного розвитку, ніж ті, хто цього позбавлені. Батьки першими знайомлять дітей зі світом. Якість домашнього середовища залежить від соціально-економічного статусу, але те, що батьки обирають робити зі своїми дітьми, має значення.

Отже, справа не в статках. У середньому кожна сьома п’ятирічна дитина з соціально-економічно неблагополучних сімей демонструє високі результати в розвитку мовних та математичних навичок. У сферах інших навичок ще краще: такою є кожна п’ята дитина. Таких стійких, як їх називають, дошкільнят найбільше у Південній Кореї, Азербайджані, Бразилії та на Мальті. Підтримка та правильна поведінка батьків дає дітям чудовий старт, хоча фінансово та матеріально він таким не здається. І навпаки: якщо заможні батьки не витрачають час на діяльність з дитиною та не наймають для цього нянь, гувернантів, навички малечі залишаються на невисокому рівні.

Маленький внесок, який дарує велике майбутнє

Андреас Шляйхер, директор департаменту освіти та навичок ОЕСР

«До того, як дитина потрапляє до дитсадка, навчання вже відбувається вдома. І те, що там відбувається, має величезне значення. Докази очевидні: важливо не лише те, скільки часу батьки займаються зі своїми дітьми, а й те, як вони це роблять. Найпотужніші взаємодії часто є найпростішими: спільне спостереження за природою, розмова, цікаві та інформативні відповіді на запитання, читання разом книги. Справа не лише в доходах батьків. Справа в обізнаності та бажанні надати підтримку».

Чому ж родини не роблять елементарного? У батьків, які мають фінансові труднощі, може бути мало часу на дитину, оскільки вони багато працюють. Або ж вони не усвідомлюють, що дітям потрібне спілкування, бо їх самих так виховували й вони зосереджені лише на матеріальних аспектах: нагодувати, зодягти. Якщо тати й мами, незалежно від їхньої освіти, статусу та статків, практикують певні дуже прості заняття з малечею, навички дитини значно покращуються. А це суттєво збільшує шанси дитини на академічний успіх, отримання перспективної професії, добробут та задоволеність життям у дорослому віці, що вже довели дослідники. Також у батьків із неблагополучних родин може бути мало обізнаності стосовно батьківської ролі та особливостей дитячого розвитку.

Сім чарівних занять, які підвищують шанси на успіх

То що ж це за дивовижні справи, якими батьки мають займатися з дошкільнятами та які впливають їхнє майбутнє? У рамках проекту «Ефективна дошкільна та початкова освіта» було визначено низку видів діяльності, які батьки виконують зі своїми дітьми та які суттєво впливають на подальші досягнення в освіті.

1. Розмови про світ, почуття, досвід. Якщо дорослі сподіваються поділитися досвідом, коли діти підростуть та будуть все розуміти, можна їх розчарувати. Зазвичай підлітки вже не налаштовані слухати тат і мам. А ось дошкільнята це роблять залюбки. Це єдиний час, коли можна вплинути на світогляд дітей, але треба постаратися та зробити це у вигляді історій, казок, ігор. Як на бажання навчатися та навички базового навчання, так і на соціально-емоційний розвиток впливають звичайні розмови. Але не побутові, а про те, як влаштований світ, чому малюк почувається ображеним чи веселим і звідки беруться почуття; про те, як тато чи мама колись були маленькими та вперше навчилися плавати, рахувати або малювали людину. Такі історії налаштовують, що навчатися природно, навчатися потрібно та приємно все життя. А ще на те, що ніхто не був вмілим від природи, навички можна розвинути, навіть такі авторитетні батьки колись нічого не вміли.

Звісно, лекції слухати малюк не буде. Більшість таких розмов є відповіддю на запитання дошкільника або відбуваються у певні ритуальні моменти (за спільною вечерею, перед сном, вранці на такій собі ранковій нараді родини або ранковому колі).

2. Фізична активність на свіжому повітрі, спільна праця, спостереження за природою. Усе це розвиває спостережливість, підживлює бажання наслідувати дорослим у дошкільнят.

3. Малювання та ігри на розвиток уяви. Все, що допомагає створювати образи, відкривати для себе, що можна відтворювати реальність та змінювати її, розвиває креативність та емоційний інтелект.

Також цікаво:

Як батькам розпізнати дитячі фантазії та неправду

4. Ігри на розвиток уяви та пам’яті. Прості настолки, такі як «Меморі», «Діксіт» або «Знайди 10 відмінностей» здатні розвинути навички, яких дитина потребуватиме у школі.

5. Читання вголос або спільне розглядання книжок. Так, жодні відео не замінять вплив на дитину слухання історій та формування бажання дізнаватися цих історій саме з книжок. Читання дітям книг демонструє найсильніший зв’язок з високими результатами малюків. Особливо коли йдеться про базове навчання. Це не означає, що книжки мають бути якісь серйозні та повчальні, що саме з них діти дістають інформацію. Ні. З легеньких та жартівливих книжок починається любов до читання, яка підвищує бажання читати самостійно та навчатися загалом. А вже це впливає на мовну грамотність та математичні навички.

Однак є секрет: читання вимагає регулярності. Якщо тата й мами беруться за книжку пару разів на місяць, як згадають про це, результату не буде. У родинах, де батьки читають лише 1–2 рази на тиждень, навички у дітей розвинені так само, як і там, де взагалі цього не роблять. У середньому 54 % батьків читають своїй дитині через день або частіше, що сприяє її успішності. Цікаво, що у Великій Британії та Нідерландах таких свідомих батьків 80 %, а в Бразилії лише 34 %.

Допомагає не лише саме читання, а й значна кількість дитячих книжок у вільному доступі дитини та позитивний образ бібліотеки. Зокрема, у сучасних дитячих бібліотеках часто влаштовують вистави, читання та обговорення казок, свята на честь письменника чи персонажа. Все це посилює цікавість до читання. На жаль, у середньому лише 10 % батьків щотижня ходять з дитиною до бібліотеки. Також існує позитивний зв’язок між кількістю дитячих книжок вдома та результатами п’ятирічних дітей. Наприклад, навички дітей, які мають доступ до понад 50 дитячих книжок удома, на 42 та 37 балів вищі в базових навчальних сферах розвитку грамотності та математики відповідно, ніж бали дітей, які мають менше 25 книжок.

Також цікаво:

Читання як гра: 8 лайфхаків для учнів початкової школи

6. Соціалізація. Якщо у попередніх поколіннях діти просто гралися у дворі разом, нині такої практики немає, тож потрібні зусилля, аби прищеплювати вміння працювати у команді. Й ні, самим лише дитсадком не обійтися. Адже там дитина почувається одним із вихованців, перебуває на чужій території. Їй важливо навчатися спілкуватися у присутності мами або тата, з відчуттям безпеки, вдома та в присутності тих, хто тебе любить. Тому важливим є та впливає на розвиток дитини відвідування батьками родин із дітьми, а також створення регулярних можливостей гратися з друзями вдома. Інша активність з цієї ж категорії: інколи водити малечу на гуртки, заняття з раннього розвитку, в спортклуби, на різноманітні платні заходи для дітей. До слова, так вчиняють у кожній другій родині. Увага! Ця діяльність впливає на соціально-емоційний розвиток, а не на базове навчання. Йдеться не про те, аби нашпигувати дитину знаннями, привчати замлечку до усіх мистецтв, спорту та робити вундеркіндом. Тим паче водити кудись силоміць. Важливо лише те, що діти разом займаються новою діяльністю, яка їм подобається, можуть поділитися з батьками результатами, якими б маленькими вони не були, та почути підтримку.

Стосовно ж дитсадка (у деяких країнах у 5 років вже йдеться про школу): важливо підтримувати позитивні тісні зв’язки з вихователями чи вчителями, відвідувати концерти та свята, залучатися до організації їх, екскурсій, розповідей про професії. Така активність батьків (нині її демонструє 43 % опитуваних) теж позитивно впливає на соціально-емоційний розвиток малечі

7. Підготовка до школи в ігровій формі. Нарешті момент, який більшість батьків вважає важливим та серйозним та хоча б чули, що це потрібно робити. Втім, акцент на слові ігрова форма, а не примусове навчання. Тож не прописи, а ігри з літерами-магнітиками, ліпка літер із тіста, викладання гудзиками. Така ж сама гра з цифрами, розучування пісень, віршиків. Все елементарно. Прокачування ерудиції з пелюшок не довело своєї ефективності, тому в 5 років має бути лише те, що доступне за віком. Але й цією підготовкоє займається менше половини опитуваних родин.

Також перспективним видом навчання виявилося виконання цифрових освітніх завдань дитиною разом або у присутності когось із батьків. А як взагалі з гаджетами? Можливо, ті в кого в 3 роки крутезні планшети, випереджають однолітків? Ні, такої тенденції не знайшли. Наявність гаджетів або кількість часу, який на них витрачає малюк, не по’вязана з розвитком навичок дітей, доводить дослідження. До слова, понад половина дітей щодня користуються цифровими пристроями. Якщо гаджети використовують не для навчального контенту та без батьків, це навіть негативно впливає на показники дітей.

То що гарантує дитині успішне майбутнє?

сім простих справ, завдяки яким кожна родина може вплинути на майбутнє дитини;
домашнє середовище, де ці види діяльності проводяться часто та послідовно;
спільні з дитиною ігри, читання книжок та щирі розмови з дитиною про все на світі;

Як доводить дослідження, усі ці фактори впливають на майбутнє дитини значно більше, ніж рівень освіти батьків та соціально-економічний статус сім’ї.