У Південній Кореї зафіксували рекордну за останні 31 рік кількість учнів, які залишають старшу школу. За даними Міністерства освіти країни, у 2025 році навчання припинили 10 774 першокурсники старшої школи. Це приблизно 2% усіх учнів цього віку та майже на 20% більше, ніж п’ять років тому.
Причина не в тому, що підлітки втратили інтерес до освіти. Навпаки — більшість із них залишають школу заради ще інтенсивнішої підготовки до вступу в університет.
Для українців цю ситуацію можна порівняти з гіпотетичним сценарієм, коли одинадцятикласники масово переходять на екстернат, щоб не ризикувати середнім балом атестата і присвятити весь час підготовці до НМТ.
Одна «неідеальна» оцінка може унеможливити вступ до вишу
У Південній Кореї діє система відносного оцінювання. Це означає, що оцінка залежить не лише від того, наскільки добре учень виконав завдання, а й від результатів інших школярів.
Після реформи оцінювання учнів розподіляють за рейтинговими групами. Щоб претендувати на вступ до найпрестижніших університетів країни — так званих SKY (Сеульський національний університет, Університет Йонсей та Корейський університет) — абітурієнту бажано залишатися у першому рейтинговому рівні. До нього потрапляють лише найуспішніші учні, фактично кілька відсотків класу або школи з вершини рейтингу.
Через це виникає парадоксальна ситуація: школяр може знати предмет майже бездоганно, але втратити найвищий рейтинг лише тому, що кілька однокласників написали контрольну трохи краще. А оскільки шкільні результати накопичуються протягом кількох років, виправити таку помилку практично неможливо.
Освітні експерти зазначають, що дедалі більше амбітних учнів сприймають систему як надто ризиковану. Якщо шанс зберегти ідеальний рейтинг майже неможливо, частина підлітків вирішує взагалі вийти з державної школи.
Школу замінюють екстернатом і репетиторами
Замість звичайного навчання такі учні складають кваліфікаційний іспит GED — аналог українського екстернату, який підтверджує здобуття повної середньої освіти.
Після цього вони зосереджуються виключно на підготовці до Сунина (CSAT) — загальнонаціонального вступного іспиту, результати якого визначають шанси на вступ до університету.
Фактично старшокласники роблять прагматичний вибір: не витрачати час на предмети та шкільні оцінки, які вже не допоможуть покращити рейтинг, а спрямувати всі ресурси на один вирішальний тест.
Іспит, який зупиняє країну
Сунин вважається одним із найскладніших вступних іспитів у світі. Його складають один раз на рік, а сам тестовий день триває близько восьми годин — з ранку до вечора з кількома перервами між секціями.
Абітурієнти виконують завдання з корейської мови, математики, англійської мови, історії Кореї та предметів на вибір із соціальних або природничих наук. Також можна складати додаткові тести з іноземних мов та китайських ієрогліфів.
Значення цього іспиту для корейського суспільства настільки велике, що в день його проведення змінюють графік роботи державних установ і компаній, а під час секції аудіювання тимчасово обмежують польоти літаків поблизу екзаменаційних центрів.
Цьогоріч іспит відбудеться 13 листопада, в ньому братимуть участь 500 тисяч абітурієнтів. Це завжди один день на рік — зазвичай другий або третій четвер листопада.
Реформа, яка посилила стрес
Найбільший парадокс полягає в тому, що остання реформа оцінювання мала знизити рівень конкуренції між школярами та зробити навчання менш стресовим.
Однак, на думку корейських освітніх оглядачів, сталося протилежне. Учні почали ще гостріше сприймати будь-яку помилку як загрозу майбутньому вступу. У результаті державна школа поступово втрачає частину найамбітніших старшокласників, які обирають альтернативний маршрут до університету через екстернат, приватні академії та індивідуальну підготовку до Сунина.
Освітяни застерігають, що корейський досвід демонструє ризики систем, у яких майбутнє дитини надто сильно залежить від рейтингу, конкурсних балів та результатів лише одного вирішального іспиту.
Джерела: UPI, Ministry of Education of Korea, Asia Economy, The Korea Times, Korea JoongAng Daily, The Korea Herald.
Читайте також: Іранські учні — чемпіони світових олімпіад зі STEM, математики, фізики: вражаючі факти про освіту Ірану.
