Заклад освіти сьогодні залишається основним джерелом інформації про реформу профільної середньої освіти для українських батьків. Водночас лише 29% батьків учнів віком 12–18 років повідомили, що добре розуміють реформу профільної школи та її мету. Про це свідчать результати дослідження «Ставлення батьків учнів 12–18 років до реформи профільної середньої освіти в Україні», які презентували 21 травня в Українському кризовому медіа-центрі.
Кого і коли опитували
Дослідження проводили у травні 2026 року серед батьків дітей віком від 12 до 18 років. Участь у ньому взяли 1000 респондентів з усієї України, за винятком тимчасово окупованих територій.
На думку соціологів, результати допомагають побачити бар’єри, які можуть впливати на реалізацію реформи профільної школи, та окреслити можливі рішення.
Батьки знають про реформу частково — або не знають зовсім
За даними дослідження, майже половина опитаних (46,7%) назвали себе частково обізнаними з реформою. Ще 24,3% зізналися, що взагалі не знають про неї.
Такі результати можуть пояснювати неоднозначне ставлення до змін. Адже профільна старша школа — один із ключових етапів реформи Нової української школи.
Вона передбачає, що учні старших класів отримають більше можливостей обирати профілі навчання та предмети відповідно до власних інтересів і майбутньої професії.
Школа — головний провідник реформи
Попри те, що заклади освіти стали головним джерелом інформації про реформу профільної старшої школи, повне розуміння змін мають лише троє з десяти батьків.
За результатами дослідження, обізнаними з реформою профільної школи та її метою назвали себе 29% опитаних. Майже половина — 46,7% — відповіли, що знають про реформу лише частково. Ще 24,3% зізналися, що взагалі не обізнані з нею.
Дослідники звертають увагу і на помітну гендерну різницю. Жінки повідомляли про поінформованість удвічі частіше, ніж чоловіки: 34,6% проти 16,4%. Натомість про необізнаність говорили 35,2% чоловіків і лише 19,5% жінок. Це може свідчити про те, що матері традиційно більш залучені до шкільного життя дітей.
Відрізняється ситуація й залежно від місця проживання. У Києві більшість батьків говорять про часткову обізнаність (56%), а однакова частка — по 22% — називає себе або добре поінформованими, або зовсім необізнаними. У селищах ситуація виглядає несподівано: майже половина респондентів (46,9%) повідомили про повну обізнаність, тоді як про необізнаність заявили лише 12,5%.
Натомість серед жителів сіл показники практично зрівнялися: 36,1% вважають себе обізнаними, а 38,9% — ні.
Звідки батьки дізнаються про реформу
Серед тих, хто хоча б частково знає про реформу, основним каналом комунікації залишається школа. Про це повідомили 54% респондентів.
На другому місці — інші батьки (27,1%). Майже чверть опитаних отримує інформацію з неофіційних каналів у соціальних мережах (24%), а 22,9% — із медіа.
Водночас офіційні канали Міністерства освіти і науки України як джерело інформації назвали лише 18,8% опитаних. Від громад інформацію отримують 10% респондентів, а від громадських організацій — лише 5,8%.
Регіональні відмінності також є. Для жителів сіл школа є ще важливішим каналом інформування — її назвали 61,1% опитаних. У Києві, крім шкіл, значний вплив мають неофіційні соцмережі (37,7%) та інформація від інших батьків (34,6%).
Дослідники припускають: коли головним джерелом стає не системна інформаційна кампанія, а «сарафанне радіо», зростає ризик неповного або викривленого розуміння реформи.
Батьки часто не знають, що відбувається у їхніх громадах
Ще один показник виявив проблеми комунікації вже на рівні громад.
Майже половина опитаних — 46,9% — відповіли, що не знають, чи відбувається у їхній громаді процес формування нової освітньої мережі. Ще 29% вважають, що такого процесу взагалі немає, і лише 24% повідомили, що він триває.
Схожа ситуація і з громадськими обговореннями майбутньої мережі закладів освіти: 28,8% не знають, чи вони проводилися, 52,6% відповіли, що їх не було, а участь у таких обговореннях брали лише 7,9% батьків.
Ці цифри можуть свідчити про низький рівень залучення батьків до рішень, які безпосередньо впливатимуть на навчання їхніх дітей.
Реформу швидше підтримують, але половина родин досі не визначилася
Загалом реформу профільної школи підтримують 14,3% батьків, ще 30,7% — швидше підтримують. Водночас близько третини висловлюють скепсис: 21,2% швидше не підтримують реформу, а 10,7% не підтримують її взагалі.
31% респондентів вважають реформу радше корисною для своєї дитини, ще 11% — однозначно корисною.
Серед головних переваг батьки найчастіше називали можливість зосередитися на предметах, необхідних для майбутньої професії (29,6%), більш усвідомлений вибір професійного шляху (27,1%) та розвиток практичних навичок для майбутнього життя (19,9%).
Втім, багато родин ще перебувають у стані невизначеності. Половина опитаних — 50,2% — поки не знає, де їхня дитина продовжить навчання після завершення базової школи. Лише чверть батьків уже орієнтується на академічний ліцей.
Найбільше батьків турбує нестача інформації
Головний фактор, який викликає занепокоєння у батьків, — недостатнє розуміння того, як саме працюватиме профільна школа.
24,7% респондентів зазначили, що їм бракує інформації про навчання в майбутньому ліцеї.
Ще один важливий чинник — психологічний. 22,7% батьків непокоїть можливий перехід дитини до іншого закладу освіти та зміна звичного колективу.
Які рішення пропонують
За результатами дослідження експерти рекомендують на державному рівні, зокрема пані освітній омбудсмен Надія Лещик:
- проаналізувати можливості громад щодо створення ліцеїв, особливо у прифронтових, прикордонних і гірських територіях;
- розробити зрозумілі інформаційні матеріали про профільну школу та освітні траєкторії після 12-річного навчання;
- провести широку інформаційну кампанію для батьків, громад і педагогів;
- працювати з учителями майбутніх академічних ліцеїв;
- оновити підходи до роботи психологічної служби та підготувати інструменти для адаптації учасників освітнього процесу.
Результати дослідження вкотре показують: успіх реформи залежить не лише від структурних змін, а й від якісної комунікації.
Джерела: презентація дослідження «Ставлення батьків учнів 12–18 років до реформи профільної середньої освіти в Україні», сайт освітнього омбудсмена, Facebook Надія Лещик.
