Штучний інтелект стає повсякденною частиною життя дітей, навіть дошкільнят. Як він впливає на дітей? Хто такі «аборигени ШІ» і що нам варто про них знати? Як діти сприймають ШІ: як інструмент, іграшку чи, може, як старшу сестру? Переклали для вас результати нового дослідження про те, як ШІ впливає на дошкільнят. Приготуйтеся здивуватися: діти приписують ШІ почуття, вважають його живим та чарівним, а ще звертаються до нього шанобливо і не ставлять під сумнів його відповіді. У кінці матеріалу знайдете 5 порад учених, як уберегти дошкільнят від шкідливого впливу ШІ.
Хто такі аборигени ШІ?
Маленькі діти спостерігають за дорослими, які використовують ШІ у своїх домівках, і дедалі частіше отримують до них доступ самостійно вдома та в дитячому садку. Відсутність необхідності вводити або читати текст обертається тим, що із ШІ здатні взаємодіяти навіть ті діти, які ще не вміють читати й писати. Однак майже немає досліджень, які вивчають, якою мірою дошкільнята здатні самостійно використовувати такі технології та що про них думають.
Для міжнародного дослідження фахівці з педагогіки китайського Чжецзянського університету та австралійського Університету Нової Англії запросили дітей із шанхайського дитсадка. Дошкільнят попросили продемонструвати свої знання та навички взаємодії із ШІ. Дані збирали на початку 2025–2026 навчального року.
Чому це цікавить учених? Раніше науковці ділили покоління на «цифрових аборигенів» — зумерів, тобто покоління, яке виросло в оточенні цифрових технологій, а також «цифрових іммігрантів» — людей, які старші за них. Ці терміни ввів у 2001 році американський освітній експерт Марк Пренскі. Нині ж, у 2025, з’явився термін «аборигени ШІ» для покоління дітей, які народилися 2020 року й пізніше.
ШІ для дошкільнят: інструмент, іграшка чи друг?
ШІ в освіті, навіть дошкільній, уже різнобічно досліджують. Він може запропонувати безпрецедентний потенціал для управління дитсадками, створення різноманітних матеріалів для навчання, персоналізованого навчального досвіду та спільного домашнього навчання. Але вперше в новому дослідженні йдеться не про організоване дорослим навчання, а про власний досвід дітей як користувачів.
Під час інтерв’ю дошкільнят розпитували про популярний додаток ШІ під назвою Doubao (Доубао), а також про те, що, на думку малюків, дітям потрібно знати про нього. Згодом малечі пропонували поділитися своїм досвідом взаємодії з додатком та продемонструвати, як правильно ставити запитання ШІ. Щоб вихованці дитсадка не почувалися як на іспиті, дослідник робив вигляд, що потребує допомоги із ШІ та не знає, як ним користуватися. Звісно, учених цікавило не те, наскільки діти радять собі з нейронними мережами, а те, які запитання вони ставлять та як сприймають ШІ. Наостанок дошкільнятам пропонували поділитися всім, що їм заманеться, стосовно Доубао. Розуміння того, як діти сприймають такі пристрої — як інструмент, іграшку чи друга — є важливим для розробки педагогічних стратегій та запобіжних заходів.
ШІ як «старша сестра»
Чому обрали саме цей додаток? Бо він широко використовується в китайських дитсадках. Доубао виконує пошукові операції, створює зображення та допомагає в опануванні ієрогліфів та арифметичних дій. А загалом торік 60 млн китайських громадян користувалися ним щомісяця.
Китайське слово doubao означає «пиріжечок» — це прізвисько титульного персонажа, якого розробники ще називають «молодша сестра». Є й відповідне зображення дівчинки. Утім, дошкільнятами вона сприймається як старша за них дівчинка, оскільки образ відповідає учениці початкової школи. Усе це вказує на намір розробника позиціонувати ШІ як подругу дитини та заохочувати емоційний зв’язок з нею. Доубао був розроблений для імітації людської реакції, потужного голосового керування та багатого емоційного вираження. Остання версія має виразний голос, близький до голосу реальної людини. Створення образу подруги підвищує мотивацію та залученість дітей для гри та отримання знань, але також маскує наявні проблеми.
Що показало дослідження?
1. Діти зазнають цифрової нерівності
Третина дітей не знали, що таке ШІ, або не захотіли відповідати. Один малюк пояснив, як змусити Доубао створювати відео, тобто продемонстрував поглиблені знання. Десь третина вихованців контактували із ШІ лише в дитсадку й стільки ж регулярно мали доступ вдома. Тож перший висновок: стартові знання навіть у чотирирічних малюків не однакові. Навіть у дитсадку варто враховувати різницю в досвіді, знаннях, навичках дітей, щоби вони не відчували цифрову нерівність залежно від можливостей батьківської родини.
2. Діти приписують ШІ почуття та емоції
Запитання дошкільнят були простими. Більшість з них стосувалися тієї програми, яку якраз проходили в дитсадку: чотирирічні запитували про ознаки осені, а п’ятирічні — про будівлі рідного міста. Також були запитання, які явно копіювали батьківські: про погоду, час, що одягати, чи є певний смаколик у магазині. Також діти просили розповісти казку, знайти пісню. Кілька дошкільнят ставили типові дитячі запитання про довкілля: «Чому трава росте?», «Чому небо блакитне?», «Навіщо людині селезінка?», «Як ми дихаємо?»
Частина звернень не були запитами, а нагадували розповіді друзям: діти ділилися розповідями про свої вихідні чи поїздку до бабусі. Тобто вони сприймають Доубао не як інструмент, а як особу, з якою хочуть спілкуватися та отримувати емоційний відгук. Маленькі діти знайомляться із ШІ через діяльність, спрямовану на відкриття та дослідження. Але вони не лише розвивають інтелект і технологічну грамотність, відбувається також формування соціального розвитку та емоційного інтелекту.
3. Діти звикають «гасити» емоції
Більшість чотирирічних малюків зверталися до батьків або вихователів, щоб налагодити технічний бік взаємодії або отримати допомогу з формулюванням запитання. На цього дорослого вони несвідомо переносили невербальні сигнали, адресовані Доубао. Наприклад, шукали поглядом схвалення чи підбадьорення, кидали похмурі невдоволені погляди, якщо ШІ не зрозумів їх. Помітно, що їм не вистачало цієї взаємодії із ШІ. Але більшість п’ятирічних дітей уже самостійно користувалися ШІ. Їх обличчя під час взаємодії з Доубао ставали більш нейтральними, ніби емоції вимкнено. Дошкільнята вже усвідомлюють, що штучний інтелект не може дати їм обмін емоціями, і стримують себе. У великому обсягу такий досвід може призвести до того, що діти зростатимуть менш емоційними та більш неуважними до невербальних сигналів, ніж попередні покоління.
Також дослідники зазначали, що міміка, жести і тон голосу впливали на реакції дітей на відповіді Доубао: навіть нейтральна реакція (наприклад, «гм») могла підтверджувати хибні висновки дітей на кшталт «Доубао може вирішити всі проблеми» або «ШІ завжди говорить правду».
4. Діти вважають ШІ живим і чарівним
Педагоги спиралися на так звану неоекологічну теорію, яка враховує, що в нового покоління два середовища існування: фізичне та віртуальне. Чимало контактів у них відбувається через цифрові платформи. У частини малюків у житті є люди, яких вони знають лише віртуально: наприклад, бабусі й дідусі, що далеко живуть та за віком не здатні приїхати, але регулярно спілкуються зумом. Або ж так контактують з ними далекі родичі, друзі батьків. Чи здатна дитина розрізнити ШІ та реальну особу, з якою має лише віртуальний контакт? Чи усвідомлює малюк межу між людиною та машиною? Загалом реакції та відповіді дошкільнят свідчили, що вони не розрізняють види контактів та не усвідомлюють, що Доубао не є живою людиною з власною особистістю. Ба більше: діти сприймають віртуальний яскравий світ як казковий, а ШІ — як чарівника, який цікавіший та більш впливовий за звичайних людей. Доубау для переважної більшості малечі — дівчинка, що розмовляє з ними.
В Австралії педагоги навіть ухвалили заяву про те, що батьки та вчителі мають пояснювати дошкільнятам, як саме ШІ-аватари відрізняються від реальних дорослих, яким вони довіряють.
5. Діти ставлять штучний інтелект вище за себе
Чотирирічні діти звертаються до ШІ ввічливо, а не просто формулюють питання, як у запиті. Це не лише загальновідомі слова ввічливості, такі як «вітаю», «дякую», «будь ласка», «до побачення». У китайській мові є спеціальні формули для звертання молодших людей до старших, дітей до дорослих або підлеглих до керівників. Вони включають особливі займенники, частки, які додають до імен шанованих людей («ши», «сяншен» — це аналог загальновідомої японської частки «сан»). Також це мовні звороти на кшталт «Можна запитати? Чи не захочеться вам відповісти?» та слова, що роблять дію незначною: дослівно замість «скажіть» — «швиденько, не напружуючись скажіть». Це форма, яка демонструє, що співрозмовник має вищий статус. Чимало китайських дітей під час дослідження використовували саме такі звертання до ШІ. А один хлопчик навіть сказав про це дослідникам: усі діти мають знати, що до Доубао треба звертатися ввічливо.
На запитання батькам, чи використовує їхня дитина (віком від 3 до 5 років) ввічливу мову під час взаємодії з голосовим помічником, лише 9 % відповіли «Ні». А 36 % сказали, що вона робить це «завжди».
Таке шанобливе ставлення ще раз підтверджує, що діти вважають ШІ особистістю. А небезпечним є те, що це заважає розвиватися критичному мисленню, якщо штучний інтелект стає авторитетом.
До 3 років, а частково й до 5, у дитини розвивається довіра до світу. Наприклад, якщо світ сприймається як небезпечний, це залишається в глибині душі на все життя (якщо не було цілеспрямованої психотерапії). Які б аргументи на користь довіри не наводили такому дорослому, він лише шукатиме спосіб виправдати свою позицію. Так може статися і з ШІ. Якщо дошкільня матиме беззаперечну довіру до машини, це може стати базою на все життя, а заняття з критичного мислення в шкільні роки можуть бути неефективними.
6. Діти терплять непорозуміння
Дослідники виявили невідповідність між реакціями, які системи ШІ переконливо імітують: дружній тон, позитивні та підбадьорливі фрази, часом із браком справжнього розуміння. Помітно, що Доубау відповідає у формі, яка є заскладною для дітей. Наприклад, якщо малюки розповідають про щось зі свого життя, вони складають кілька коротких речень. ШІ реагує на це 3–5 питаннями та 5–20 реченнями інформаційного тексту. За цей час малюк втрачає увагу. А інколи йому здається, що ШІ не дає йому розповісти про свій досвід, «затикає його», хоча той інформує чи запитує саме про це.
Наприклад, один з вихованців дитсадка сказав «Я їздив до Діснейленду. Я їв морозиво». На що Доубау відповів: «У морозива від Діснея справді є свій власний бальзам щастя! Чи воно мало класичну форму голови Мікі? Коли ви його кусали, воно було супер кремовим, і чи покращувало вам настрій? Окрім морозива, чи пробували ви якісь інші ексклюзивні снеки? Дісней — це справжня фабрика щастя! Розкажіть мені про ваші щасливі моменти!» А на питання про те, як кров біжить усередині людини, розповідав з термінами «оксигенація», «альвеоли», «метаболізм».
Жоден з вихованців не критикував відповіді ШІ самостійно, навіть якщо вони його засмучували. Були й ті, хто боявся, що критика засмутить ШІ і він «не захоче більше разом гратися».
Отже, отримані результати мають велике значення для педагогічної практики та підказують напрямки для майбутніх досліджень.
Малюки та ШІ: що радять учені?
1
Маленьким дітям потрібні не лише безпечніші системи, а й принципово інші моделі, що відображають їхні права, здібності та потреби розвитку. Вони мають враховувати вікові особливості: наприклад, заохочувати до участі в розмові, короткими репліками підтримувати діалог, поєднувати інформування з практичними, сенсорними завданнями, різноманітною діяльністю, рухом.
2
Дошкільнята схильні надто довіряти ШІ, слухатися його, не ставити під сумнів авторитет і не критикувати. Інтелектуальна незрілість маленьких дітей обмежує їхню здатність критично оцінювати інформацію, яку він генерує.
3
Вихователі або батьки мають бути присутніми при контактах дитини із ШІ. Вони мають спонукати критикувати певні відповіді ШІ, регулярно наголошувати, що це не людина. Дослідники підказували дітям фрази на кшталт: «Чому так багато слів?» або «Чому так складно?», які ті охоче застосовували. Дорослих треба готувати до такого сприяння навчанню дітей.
4
Мають бути етичні правила, за якими розробникам ШІ слід уникати створення надто олюднених ШІ-моделей.
5
Автори неоекологічної теорії вважають, що за дотримання всіх умов «ШІ-аборигени» продемонструють еволюційний стрибок у співпраці людини і машини — не як користувачі технологій, а як партнери в новій екології мислення та навчання.
Цікаво знати
Освіта в галузі штучного інтелекту для школярів уже з першого класу стала обов’язковою в Китаї з 1 вересня 2025 року. Її навіть жартома називають «гонка озброєнь ШІ». Інші країни також переймаються таким навчанням: наприклад, Японія, Фінляндія.
Торік президенти двох найбільших економік світу — Китаю та Сполучених Штатів — заявили про важливість інтеграції ШІ в освітні програми для дошкільнят. Це має систематично розвивати навички, необхідні для сучасного суспільства. Тепер у Китаї із чотирирічного віку всі діти вивчають сучасні цифрові технології. Інші держави підтримують це. Скажімо, в Об’єднаних Арабських Еміратах ШІ-грамотність введена з дитсадків.
