Надія Лещик закликала громади відновлювати проведення конкурсів на посади керівників закладів освіти навіть в умовах воєнного стану — там, де це дозволяє безпекова ситуація. Як зазначає Лещик у своєму дописі у Facebook, у 2026 році завершується значна кількість контрактів із керівниками шкіл.
Контракти завершуються — питання призначень знову актуальне
Законом України «Про повну загальну середню освіту», який у 2020 році директорів перевели на строкові договори тривалістю 6 років.
Водночас під час воєнного стану засновники закладів освіти отримали право самостійно вирішувати, чи проводити конкурс. Такі зміни були внесені у травні 2022 року до законодавства.
Проте, наголошує пані освітній омбудсмен, закон не забороняє проводити конкурси. Натомість практика призначати директорів без конкурсів, за її словами, має суттєві ризики для якості освіти та довіри в громадах.
Статистика: конкурси проводять нерівномірно
За даними Служби освітнього омбудсмена, ситуація з конкурсами в Україні є неоднорідною і суттєво відрізняється залежно від регіону.
У 2023–2024 роках:
- у Вінницькій області конкурси відбулися у 6 громадах (11 конкурсів у 2023 році та 5 — у 2024);
- у Житомирській області — у 7 громадах (10 конкурсів у 2023 році та 7 — у 2024);
- у Закарпатській області — у 7 громадах (4 конкурси у 2023 році та 3 — у 2024);
- в Одеській області — у 16 громадах (23 конкурси у 2023 році та 54 — у 2024);
- у Полтавській області — у 17 громадах (10 конкурсів у 2023 році та 34 — у 2024);
- у Рівненській області — у 6 громадах (6 конкурсів у 2023 році та 7 — у 2024);
- у Тернопільській області — у 7 громадах (4 конкурси у 2023 році та 12 — у 2024);
- у Чернігівській області — у 5 громадах (7 конкурсів у 2023 році та 2 — у 2024).
Водночас є регіони, де конкурси фактично не проводилися:
- місто Київ — конкурси не проводяться з 2022 року;
- Запорізька область — конкурси не проводилися у 2023–2024 роках;
- Сумська область — конкурси не проводилися;
- Хмельницька область — конкурси не проводилися;
- Луганська область — конкурси не проводилися через дистанційний формат роботи;
- Херсонська область — конкурси не проводилися через безпекову ситуацію.
Таким чином, навіть у межах країни можна спостерігати різні підходи: частина громад проводить конкурси, інша — відмовляється від них, іноді навіть у відносно безпечніших умовах.
Парадокс: конкурси є навіть під обстрілами
Надія Лещик звертає увагу на показові приклади. Зокрема, у Чернігові, який регулярно зазнає обстрілів, конкурси проводили у 2023–2025 роках. Водночас у столиці їх не проводять від початку повномасштабного вторгнення.
Це, за її словами, ставить під сумнів аргумент безпеки як універсальне пояснення відмови від конкурсів.
Чому конкурси важливі
У Службі освітнього омбудсмена наголошують, що відсутність конкурсів має низку негативних наслідків.
- По-перше, це обмежує громадський контроль. Зафіксовані випадки, коли керівниками ставали люди з сумнівною репутацією або такими, що підтримували державу-агресора.
- По-друге, конкурси забезпечують прозорість і колективність рішень, адже до відбору залучаються представники громади та органів управління освітою.
- По-третє, конкурсна процедура дозволяє оцінити не лише формальні вимоги до кандидатів, а й їхнє бачення розвитку закладу, управлінські навички та лідерські якості.
Демографія директорів і шанс для молоді
Окремо Надія Лещик наводить дані про вік керівників шкіл. У 2025/2026 навчальному році:
- середній вік директора — 52,6 року;
- наймолодшому — 33 роки;
- найстаршому — 76 років;
- 74,2% керівників — жінки.
За її словами, відновлення конкурсів могло б залучити молодших педагогів до управління та відкрити можливості для кар’єрного зростання.
Джерела: Facebook Надії Лещик; сайт Служби освітнього омбудсмена.
