Це вам не казки: як нонфікшн література розвиває любов до читання

Як часто ви приносите нонфікшн книжки на свої уроки? Чи обговорюєте з дітьми статті із журналів на кшталт National Geographic чи інших науково-популярних видань? Спробую здогадатись: ваша відповідь — «нечасто». І це не дивно, експерти з читання визнають: шкільні програми в різних країнах світу сфокусовані переважно на художній літературі. Тоді як саме нехудожні, або нонфікшн книжки здатні прокласти шлях до серця юного читача. У цьому матеріалі розбираємо всі переваги читання «нехудожки», вчимося працювати з нонфікшн у класі та бонус — збираємо добірку книжок для різних уроків. 

Спікерка:

Катерина Кисельова, головна реакторка Освіторія.Медіа,
експертка з читання та авторка дитячих книжок

Почну з особистої історії: донедавна мій 10-річний син був переконаний, що він не любить читати. При цьому він легко «зависає» на годину біля полиць із книжками про спорт та футбол в англійській бібліотеці. І не важливо, чи це книжка про секрети успіху Неймара, чи Неймовірні факти про стадіон Кемп Ноу — він з головою пірнає в усі ці факти/ цифри/ статистику та спортивний сторітелінг. Тож після кількох розмов-рефлексій про читання та вподобання замість «Я не люблю читати» він поволі рухається до визнання «Я люблю книжки про спорт». А я пішла досліджувати тему нонфікшн книжок глибше й назбирала там чимало досліджень та відкриттів! 

Що таке нонфікшн та звідки береться інтерес до читання «нехудожки»?

Нонфікшн книжки — це нехудожня література. Якщо художній твір — казка, повість, роман — заснований на вигадці автора, то нонфікшн книжки спираються на факти, пояснюють наукові явища чи історичні події, переповідають історію життя людини. Бібліотекарі та вчителі часто називають такі книжки «галузева література», бо вони стосуються різних галузей знань — історії, географії, природничих наук тощо. Особисто мені складно уявити дитину чи дорослу людину, яку надихне на читання сам термін «галузева література», тому завзято раджу всім нам використовувати або англіцизм «нонфікшн» (ним послуговується багато книжкових крамниць та онлайн-магазинів), або українським відповідником — «нехудожня література»/ «нехудожка». Оскільки ця література заснована на фактах, то її цілком можна називати літературою факту або інформаційними книжками.

Як не дивно, першим дитячим підручником в історії людства вважають саме нонфікшн книжку Orbis Pictus, яку написав і видав чеський педагог Ян Амос Коменський у 1658 році. Це була енциклопедія з фактами та малюнками рослин, тварин, явищ природи та релігійних вірувань. Тож з історичної перспективи бачимо, що ми, дорослі, вже понад 300 років намагаємося зацікавити дітей літературою факту.

З точки зору літературознавства тут варто згадати про справжню суперзірку в теорії читання, англійсько-американьску дослідницю Луїз Розеблатт, яка все життя досліджувала важливість досвіду читача у творенні сенсу з прочитаного. Розенблатт розділяє два стани читання:

  • естетичне читання: тут фокус нашої уваги тримається на проживанні досвіду того, про що ми читаємо. У цьому стані читання ми занурюємося в ритм слів (у поезії), зчитуємо метафори, уявляємо собі образи, кольори. Іншими словами, ми малюємо в уяві картинку того, про що читаємо; 
  • еферентне читання: це читання для знань, щоб отримати інформацію, вивчити щось нове. Тут наша увага сфокусована на меті читання — які саме факти мене цікавлять? Що для мене тут важливо запам’ятати? Для чого мені знадобиться ця інформація? 

Як бачимо, ці стани читання буквально протилежні і мають різне призначення: естетичне читання — переважно для художньої літератури, а еферентне — для всього решта, що ми читаємо: новини, наукові статті, підручник, звіти, реклама. 

Як це впливає на читання дітей? Дуже безпосередньо: діти, у яких розвинена уява і здатність «малювати картинку в голові» з того, що вони читають, можуть легко поринати в читання художніх творів і буквально губитися у вигаданому світі. Діти, яким уявляти прочитане складніше, можуть вважати художні твори нецікавими, нудними, складними, такими, що не здатні захопити увагу. Тож якщо ваші учні кажуть, що не люблять читати, саме час запропонувати їм якісні нонфікшн книжки. 

Нонфікшн поспішає на допомогу

Ось 5 науково обґрунтованих переваг читання нехудожньої літератури:

  1. Дослідники одностайно погоджуються: читання нехудожньої літератури розбудовує обізнаність дитини про світ, науку, суспільно важливі теми, історичні події та природні явища. Іншими словами: начитаність нехудожньої літератури = ерудиція. Водночас різноманітний нонфікшн для дітей розвиває їхній словниковий запас і закладає міцну основу для подальшого успішного читання будь-яких текстів. 

  2. Розширення загальних знань дитини та словникового запасу напряму впливає на розвиток читання з розумінням — такого висновку дійшли дослідники Гарвардської вищої школи освіти. Вони на практиці довели ефективність так званої спіральної програми з читання. Наприклад, діти поступово знайомилися з темами тварин, і щоразу вчитель пропонував трохи складніший текст чи книжку на суміжну тему. У результаті накопичені раніше знання про тварин і природу значно підвищували ефективність читання з розумінням складніших текстів.

  3. За даними британського дослідження, книжка, що пов’язана із хобі дитини, — один з найпотужніших мотиваторів до читання! Саме цей фактор спрацював і з моїм сином: він вважає футбол найзахопливішим заняттям у світі й найцікавішою темою для розмов — тож і читати йому цікаво про футбол. За результатами того ж опитування, понад 26% дітей відповіли, що коли самостійно обирають книжку, це підвищує їхню мотивацію до читання. Тому в книгарню чи бібліотеку ходимо тільки разом з дитиною!

  4. Нонфікшн розвиває критичне мислення: книжки, засновані на фактах, спонукають читача перевірити ці факти, дослідити експертизу автора книжки, піддати сумніву його точку зору та подискутувати про це з однокласниками. Вчені вважають, що якісний нонфікшн вмикає в дітей концептуальний рівень мислення, коли вони вчаться аргументувати свою точку зору, знаходити факти на підтвердження та чути думку інших.

  5. Нонфікшн дає досвід нелінійного читання: на відміну від художньої літератури, яку ми читаємо лінійно і стежимо за розвитком подій, нонфікшн книжки не обов’язково мають цю сюжетну канву. Натомість нехудожня книжка часто має багато графічних елементів, схем і мап, графіків і малюнків, а ще — глосарій термінів, пояснення складних слів та різні виноски на сторінках із цифрами та цікавими фактами. Усі ці інфографічні елементи спонукають читача рухатися сторінкою в довільному темпі та напрямку, дають можливість видобувати інформацію як зі слів, так і з малюнків чи схем. Саме тому діти, яким складно поринути у вигаданий світ художньої літератури, що вимагає дуже послідовного лінійного читання, із задоволенням «зависають» над якісними нонфікшн книжками.

Як працювати з нонфікшн книжками у класі?

А ось список ознак якісної нонфікшн книжки:

  • бібліографія/список використаних джерел: автори нонфікшн книжок обов’язково мають зазначити наприкніці книжки джерела інформації, якими вони користувалися (документи, дослідження, інші книжки);
  • глосарій або словник термінів: виділені в тексті слова, які автор пояснює на цій самій сторінці або в кінці книжки у формі словника термінів;
  • схеми, діаграми, мапи: інфографічні матеріали, що ілюструють і пояснюють тему;
  • виноски, інформаційні віконця: окремі шматки інформації або цікаві факти, які автор виносить окремо у «віконце» на сторінці;
  • алфавітний покажчик: список слів, термінів в алфавітному порядку наприкінці книжки, щоб читач міг легко й швидко знайти інформацію в книжці.

Універсальні кроки для роботи з нонфікшн книжкою:

ПРОЧИТАЙ:

  • повільно прочитай текст;
  • зверни увагу на заголовки та підзаголовки, виділені слова, малюнки та підписи під ними.

ПІДКРЕСЛИ КЛЮЧОВІ СЛОВА:

  • підкресли ключові слова в тексті;
  • випиши окремо слова, значення яких було новим;
  • знайди інформацію, що підкріплює головну думку тексту.

ЗРОЗУМІЙ ГОЛОВНУ ІДЕЮ:

використай ключові слова, щоб описати головну ідею, яку хоче повідомити автор книжки.

НАПИШИ САМАРІ:

коротко узагальни головну ідею та доповни її допоміжними деталями.

Більше про техніки роботи з інформаційними текстами читайте тут:

Нонфікшн книжки для ваших уроків

🤴🏼

Історія

«Відкривачі праісторії. Як працюють археологи»

Володимир Тиліщак

«Яся Непустуй, видатна дослідниця іграшок»

Катерина Перконос

«Українські скарби»

Валентина Вздульська

🍀

Природа / Я досліджую світ

«Українські диковиська»

Валентина Вздульська

«Червона книжечка»

«Дещо потрясне про акул та інших підводних істот»

Майк Ловері

«Планета у лапах»

Олексій Коваленко

👩‍🔬

Біографії видатних людей

Серія біографій у форматі «від А до Я» від ВСЛ: у серії є біографії Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Андрея Шептицького, Миколи Леонтовича та інших.

Серія біографій у форматі «від А до Я» від ВСЛ:

у серії є біографії Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Андрея Шептицького, Миколи Леонтовича та інших.

Біографії видатних людей у серії «Видатні особистості» від видавництва ІРІО

Поділитися цією статтею
Автор: Катерина Кисельова