Зараз роботодавці найчастіше шукають інженерів у галузі промисловості та ІТ, а за 5 років зросте потреба в інженерах зі знаннями механічної інженерії, а також ШІ, великих даних та кібербезпеки. Дослідження за участі керівників 17 великих, 11 середніх і 32 малих українських компаній та на підставі аналізу даних служби зайнятості та єдиного порталу вакансій провели цьогоріч навесні експерти Київської школи економіки. Результати оприлюднені на Facebook-сторінці Міносвіти.
Ключові висновки такі:
- Найбільший запит — на комп’ютерних інженерів та інженерів-енергетиків. Зараз роботодавці найбільше шукають: System/Network Administrator, інженерів-конструкторів, інженерів-енергетиків та головних енергетиків, інженерів Full-stack developer, DevOps, інженерів-електроніків, інженерів-програмістів.
- Також є високий запит на вивчення електроніки та автоматизації, механічної та хімічної інженерії. Фокус в програмах має бути на аналізі проблем та проєктуванні рішень, англійській мові. Більше ШІ, роботи з великих даними, кібербезпеки та програмування для індустрії (industry-specific ICT).
- Серед кваліфікованих робітників потрібні: слюсарі, електромонтери, електрики, техніки, оператори котелен.
- Найбільший попит на інженерів у Києві, на кваліфікованих робітників — усюди, найбільше — у Києві, на Львівщині та Дніпропетровщині.
- У компаній є запит на такі формати співпраці з університетами та ПТУ, як стажування, спільна розробка освітніх програм та гостьові лекції. Найбільший інтерес до магістрів. Основний бар’єр для співпраці — неякісна освіта та бюрократія в українських навчальних закладах.
Серед основних запитів до нинішніх технічних вишів такі:
- катастрофічна нестача кваліфікованих спеціалістів:
«Виробникам FPV-дронів не вистачає 2000 інженерів… Щоб масштабуватися вшестеро, потрібно в шість разів більше інженерів… Тобто галузь має складатися із 6000 інженерів», — така оцінка президента асоціації виробників дронів «Технологічні сили України» та голови наглядової ради оборонно-технічної компанії FRDM Вадима Юника.
- низька якість навчання:
«Дуже відірвано від реальності. Базові знання (математика, сопромат, т. п. ) — норм, вони не змінюються. Але підхід до правил проєктування, концепції, практики — тут велика проблема», — ділиться своїми враженнями один з директорів середньої компанії у галузі будівництва.
- брак практичних навичок у випускників:
«Брак практичного досвіду, більшість [випускників] не бачили навіть …[назва апарату], бо їх навчання проходило майже завжди онлайн», — розповів HR-директор великої компанії у галузі промисловості.
- неефективне управління:
«Проблема в керівниках ВНЗ і в KPI, які вони ставлять: всі ганяються за кількістю публікацій, а не що відбувається в лабораторіях», — резюмує директор середньої компанії у галузі оборони.
Тому більшість компаній висловили готовність співпрацювати із закладами освіти у формі стажувань, організовувати візити на об’єкти, читати гостьові лекції, спільно розробляти курси. У короткостроковій перспективі найбільш цікаво співпрацювати з магістрами, а в довгостроковій — також і з бакалаврами.