Image from Freepik
Чому не можна перевести двох-трьох учнів на дистанційну форму здобуття освіти? Чи можна проводити дистанційні заняття у післяобідній час? У яких документах йдеться про змішане навчання? На ці та інші гострі питання освітян відповіла заступниця директора департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти України, начальниця Управління роботи із закладами середньої загальної освіти та дошкільної освіти Олена Святенко. Ми зібрали головне у матеріалі.
Безпекова ситуація не дає багатьом школам перейти до повністю очного навчання. А ще дистанційні технології, за прогнозами багатьох експертів, з роками будуть розвиватися та поширюватися. Певно, тому стільки уваги виявляють учителі до навчального проєкту ГС «Освіторія» «ДІЗНайся: про дистанційне та змішане навчання». У його рамках відбувся вебінар «Нормативно-правове забезпечення дистанційної та змішаної форми освіти», на якому прозвучали всі ці питання та відповіді.
1. Який основний документ регулює дистанційне навчання?
Чинне «Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти» затверджено наказом МОН №1115 від 8 вересня 2020 року. Чимало освітян роблять одну помилку: вважають, що за часів карантину через COVID-19 у 2020-му році ретельно цей документ вивчили. Але з того часу туди внесли суттєві зміни, які важливо враховувати.
Також є «Положення про інституційну та дуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти», що затверджене наказом №536 від 23 квітня МОН 2019 року. За дуальною формою може організовуватися здобуття профільної середньої освіти професійного спрямування. В редакції наказу Міністерства від 10 лютого 2021 року №160 є окремий розділ «Дистанційна форма здобуття освіти».
Трішки історії. Положення про дистанційне навчання ухвалювали не лише у 2020 році. Двадцять років тому був документ «Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки» та на його виконання — «Положення про дистанційне навчання» від 21 січня 2004 рік. Воно втратило чинність, коли ухвалили свіжіший документ «Положення про дистанційне навчання» №446 від 25 квітня 2013 року. Втім, ці документи адресовані закладам професійно-технічної та вищої освіти.
Положення про дистанційну форму розпочинається з визначення термінів. Два основних терміни: «дистанційне навчання» і «технології дистанційного навчання». Хоча в різних документах зустрічаються варіації: «дистанційна форма здобуття освіти», «дистанційний режим», «дистанційний формат», найкраще використовувати саме ті, що є у Положенні.
У Положенні є окремі розділи, які регламентують організацію і запровадження здобуття повної загальної середньої освіти за дистанційною формою як окремою формою здобуття освіти, а також інший розділ — це використання технології дистанційного навчання.
Дистанційне навчання — організація освітнього процесу (за дистанційною формою здобуття освіти або шляхом використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти) в умовах віддаленості один від одного його учасників та їхньої, як правило, опосередкованої взаємодії в освітньому середовищі, яке функціонує на базі сучасних освітніх, інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій.
Технології дистанційного навчання — комплекс освітніх технологій (технології розвивального, проєктного, змішаного, диференційованого, програмованого, модульного навчання тощо), а також інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, що дають можливість реалізувати процес дистанційного навчання в закладах освіти.
Дистанційні технології можна впровадити не лише для окремих предметів, інтегрованих курсів, а й для консультацій, оцінювання результатів навчання учнів, проведення додаткових, групових консультацій для учнів з тих навчальних предметів, з яких проводиться Державна Підсумкова Атестація та з яких рівень досягнених результатів нижче середнього, ніж у учнів відповідного року навчання.
Ще раз звернемося до термінів. У ст. 9 Закону України «Про освіту» основними формами здобуття освіти для повної загальної середньої освіти є інституційна або індивідуальна:
– інституційна — це очна, яка може бути денна або вечірня, заочна, дистанційна, мережева;
– індивідуальна — це екстернат, сімейна форма навчання, педагогічний патронаж;
У п.3 розділу 1 Положення також прописано: «З метою організації здобуття освіти за інституційною формою заклади освіти можуть створювати класи з денною, вечірньою, заочною, дистанційною формами здобуття освіти…».
Дистанційні технології можна використовувати не лише для інституційної форми здобуття освіти, а й, наприклад, на екстернаті чи сімейному навчанні.
2. А де йдеться про змішане навчання?
Особливо освітян зазвичай цікавить питання змішаного навчання, адже, окрім «Положення про дистанційну форму освіти», термін майже ніде не застосовується (лише у постанові Кабміну від 15.09.2021 року №957 «Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», але там йдеться виключно про інклюзивне навчання). Змішане навчання тут прописане як технологія дистанційного навчання. Наразі немає іншого нормативно-правового документа, де було б розписано, що таке змішане навчання, для кого воно може бути запроваджено, в який спосіб запроваджується.
Звичайно, є дуже багато листів Міністерства освіти, методичних рекомендацій, але листи мають рекомендаційний характер і не встановлюють правові норми.
Але є такий нюанс. У п. 3 розділу III Положення, коли йдеться про технології дистанційного навчання під час надзвичайних обставин» сказано: «…окремі теми з навчального предмета або інтегрованого курсу частиною учнів у класі вивчаються очно, а іншою частиною — дистанційно, в асинхронному режимі. Ця частина учнів може отримати консультації в синхронному режимі. Для учнів визначається черговість очного і дистанційного навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття освіти». Хоча термін «змішане навчання» не застосовується, це практично є його опис. Тож можна посилатися на цю норму закону.
3. Якщо школа вводить дистанційне навчання, чи має це бути вказано в освітній програмі?
Якщо йдеться про навчання із застосуванням технологій дистанційного навчання, освітня програма не має містити якихось особливостей. А ось якщо йдеться про дистанційну форму здобуття освіти, саме в освітній програмі має бути прописано форми організації та опис інструментарію оцінювання, в тому числі, предметів художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого, технологічного напрямків.
4. Якщо у класі чи у всій школі є 2-3 дитини, що тимчасово перебувають за кордоном, школа за заявами батьків їх переводить на дистанційну форму здобуття освіти. Чи це правильно?
Так робити не можна, тому що як окрему форму здобуття освіти «дистанційку» можна запроваджувати в усьому класі, а не для кількох учнів.
5. Що ж у такій ситуації робити?
Можна створити нові класи. Відповідно до Закону «Про повну загальну середню освіту» клас можна створити, якщо в ньому є від п’яти учнів, та якщо засновник зможе профінансувати відкриття такого класу. Це знімає всі проблеми в нормативно-правовому полі.
Також можна поділити клас на групи, та одну перевести на дистанційну форму здобуття освіти. Документ, який визначає наповнюваність груп: наказ МОН від 20 лютого 2002 року №128. Ця норма робить послаблення для сільських шкіл. Там визначено, що для міської місцевості мінімальна наповнюваність групи — вісім учнів, для сільської місцевості — чотири.
6. Якщо ані класи, ані групи не можна відкрити, що робити з такими дітьми?
Школам варто запропонувати їм індивідуальну форму здобуття освіти: екстернат, сімейна, домашня. До слова, всі вони здатні поєднуватися з дистанційною формою, але йдеться лише про використання технологій дистанційного навчання, а не окрему форму здобуття освіти.
Засновник може своїм рішенням визначити також заклад, у яких буде освітній процес організовано за дистанційною формою здобуття освіти, тоді там можуть навчатися діти з інших шкіл, батьки яких хочуть обрати саме цю форму.
7. Діти, які тимчасово перебувають за кордоном та відвідують місцеві школи, не можуть приєднатися зранку до дистанційних занять. Чи законно ставити заняття у післяобідній час?
Так. Зазвичай сумніви стосуються найменших учнів. Адже відповідно до санітарного регламенту, для учнів початкової школи не допускається друга зміна. Але якщо це дистанційна форма, то учні 1-4 класів, які перебувають за кордоном, можуть навчатися дистанційно в другу зміну.
Та є суттєвий нюанс. Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», структура та тривалість навчального року, навчального тижня, заняття у другу зміну тощо треба затвердити ще на початку навчального року. Це має зробити педрада та ввести в дію наказом директор школи. Типова помилка: автоматично затверджувати ці моменти такими, як вони були до війни, а потім виявиться, що не врахована дистанційна форма.
Якщо ваш заклад хоче запросити сертифікованого тренера для проведення очного тренінгу для ваших учителів з дистанційного та змішаного навчання, будь ласка, заповніть форму.
8. Скільки мають тривати щодня дистанційні заняття?
У п. 7 розділу II наказу МОН №1115 йдеться про те, що не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою школи, організовується в синхронному режимі. Але є новий пункт, яким доповнили розділ Положення «Технології дистанційного навчання»: під час надзвичайних ситуацій природного або техногенного походження, збройного конфлікту, введення воєнного стану, інших обставин, які унеможливлюють відвідування шкіл, можна використати технології дистанційного навчання для відновлення освітнього процесу. При цьому обсяг навчального навантаження, що забезпечується в синхронному режимі, визначається педагогічним працівником і може бути меншим, ніж 30% навчального часу.
9. Це всі обмеження?
Ні. Є ще санітарний регламент для шкіл, який також зазнав змін в умовах воєнного стану.
Безперервна тривалість навчальних занять не повинна перевищувати для учнів:
- 1–2-х класів: 2 навчальних заняття по 30 хвилин або 3 — по 20 хвилин;
- 3–4-х класів: 2 навчальних заняття по 45 хвилин, або 3 — по 30 хвилин, або 4 — по 20 хвилин;
- 5–6-х класів: 2 навчальних заняття по 45 хвилин, або 3 — по 35 хвилин, або 4 — по 25 хвилин;
- 7–9-х класів: 2 навчальних заняття по 45 хвилин, або 3 — по 40 хвилин, або 4 — по 30 хвилин, або 5 — по 25 хвилин;
- 10–11-х класів: 3 навчальних заняття по 45 хвилин, або 4 — по 35 хвилин, або 5 — по 30 хвилин, або 6 — по 25 хвилин;
10. Але батьки вимагають, щоб заняття тривали так само довго, як під час очного навчання. Що робити?
Із цим освітяни стикнулися ще у 2020 році: батьки вирішили, що дистанційне навчання в синхронному режимі має тривати стільки ж, скільки уроків за розкладом у дитини.
Наприклад, чому такі розбіжності між словами освітян та батьків у моніторинговому дослідженні «Організація освітнього процесу в умовах війни», яке Служба якості освіти проводилося торік?
- 92% опитаних директорів зазначили, що в школах немає втрат у навчальному часі;
- Лише 40% батьків вважали, що їхні діти постійно навчаються;
Батьки не враховували асинхронний режим: перегляд навчального відео, вправи, тести та навчальні ігри на освітніх платформах, заняття Всеукраїнської Школи Онлайн тощо. Важливо пояснювати ці нормативи: що існує також асинхронний режим, який доповнює онлайн.
Якщо у вчителя у першому класі лише два уроки онлайн, як обраховувати його педагогічне навантаження?
Відповідно до вимог ст. 60-2 Кодексу законів України про працю, різниця часу між тривалістю навчального заняття в академічних годинах і тривалістю заняття, яке організовує вчитель в синхронному режимі, є його робочим часом, оплачується, має використовуватися для підготовки до таких занять, для оцінювання, для індивідуальних чи групових консультацій.
11. Чи потрібні заяви батьків, якщо школу й так переводять на дистанційне навчання через безпекову ситуацію?
Так, потрібні. Адже батьки можуть захотіти обрати індивідуальну форму освіти. Батьки приймають рішення про навчання дитини за дистанційною формою як окремою формою і це передбачено не лише «Положенням про дистанційне навчання», але і ст. 55 Закону «Про освіту»: «Батьки мають право обирати освітню програму і форму здобуття освіти для своєї дитини».
12. Чи є у батьків якісь обов’язки під час дистанційного навчання?
Так. У п. 2 розділу III Положення йдеться про те, що батьки створюють належні та безпечні умови навчання, виховання і розвитку дитини, яка здобуває освіту за дистанційною формою. А у п. 13 розділу I Положення — про те, що вони сприяють виконанню дитиною освітньої програми.
13. Якщо при сімейній формі навчання дитина продемонструвала низький рівень знань, чи має школа повернути її на очне навчання, якщо заклад освіти знаходиться на прифронтовій території?
Під час воєнного стану цей пункт не діє. Дитину не можна перевести на очне навчання, бо через безпекові умови навчання відбувається за допомогою дистанційних технологій.
14. Чи має право школа змушувати вчителя перебувати у кабінеті під час дистанційного навчання?
Ні. Робота педагічних працівників може виконуватися поза територією школи в будь-якому місці за вибором працівника.
15. Що робити, якщо під час дистанційного навчання дитина з невідомих причин тривалий час не виходить на зв’язок?
Якщо під час дистанційного навчання батьки не забезпечують участь дитини в освітньому процесі протягом 10 робочих днів підряд, школа має поінформувати про це відповідну Службу у справах дітей.
Проєкт «ДІЗНайся: про дистанційне і змішане навчання» реалізує ГС «Освіторія» спільно з Міністерством освіти і науки України за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та за кошти Глобального партнерства заради освіти (GPE).
