Чим запам’ятається 2023 рік? Згадуємо знакові події, аналізуємо унікальний досвід, фіксуємо ключові трансформації, які запустились в освіті. У матеріалі зібрали 9 досягнень року, що свідчать про якісно новий рівень української освіти.
1. НУШ перезавантажується
НУШ — це зміни в освіті, з якими пов’язано дуже багато сподівань. Це реформа, яка дасть змогу готувати українських дітей адаптованими до майбутнього професійного життя. Зараз найстарші «нушівці» навчаються у 6 класах, а пілотування нового матеріалу проходить у 7 класах шкіл-добровольців.
Але реформи потребують коштів. Унаслідок повномасштабної збройної агресії рф проти України частину видатків на освіту скерували на потреби оборони. Тож виникли проблеми з підручниками, педагоги не пройшли підвищення кваліфікації для забезпечення учням базового рівня освіти по-новому. Хоча навіть без необхідних фінансових вливань чимало освітян намагалися створити умови для навчання та виховання дітей за новими стандартами.
Але все змінилося. 19 вересня Уряд постановою затвердив відновлення інвестицій у реформу НУШ, чим підтвердив її важливість для України. А 19 грудня виділив ще 1 млрд грн на придбання мультимедійного обладнання для 5-6 класів. Загалом субвенція НУШ у 2023-му — це 1,47 млрд грн, які витрачають на підготовку тренерів, навчання вчителів 5-7 класів, закупівлю меблів та обладнання для кабінетів. Нова українська школа дорослішає та міцнішає. Більше про рестарт НУШ можна почитати у статті:
2. З’явилися обриси старшої профільної школи
Що й казати, кожна ланка освіти важлива. Але майбутня профільна школа, здається, викликає максимум цікавості. Чи буде розподіл, як у багатьох європейських країнах, на коледжі, які дають практичні навички й знання, та ліцеї, які готують до вступу в університети? Чи доведеться проходити тестування, щоб потрапити на навчання до них? Яким буде випускник-2029 (тоді вперше учні завершать курс навчання за програмою НУШ)?
І ось 30 жовтня МОН оприлюднив новий проєкт Стандарту старшої профільної школи. До грудня тривало його громадське обговорення. У освітян попереду чимало роботи з цим: після затвердження стандарту розробляти типову освітню програму й модельні навчальні програми.
Що принципово нового передбачено у старшій школі? Можливість для учня частково обирати предмети, формувати профіль під свої потреби, а не пристосовуватися до 2-3 напрямків, що є в школі (математичний та гуманітарний, наприклад), визначатися, на якому рівні знайомитися з предметом — основному чи поглибленому. У документі чітко сказано, що вчителі не лише навчатимуть наук та мистецтв, а й допомагатимуть підліткам розвивати soft skills. Велика увага приділяється роботі зі старшокласниками у визначенні стосовно майбутньої професії. Частиною профорієнтації буде можливість, так би мовити, дегустації напрямку діяльності: волонтерство та стажування. Пілотування стандарту планується у 2025 році. Докладніше читайте тут:
3. У освітян нові можливості завдяки UNICEF
Перед українськими вчителями у 2023 році постало чимало викликів. Як виміряти та подолати освітні втрати? Як повернути мотивацію до навчання тим дітям, які найбільше відстали від однолітків, найгостріше реагують на стрес, сумують за рідними, що пішли на фронт або горюють за загиблими? Як зробити дистанційне та змішане навчання для учнів цікавішим, а для себе легшим? Відповіддю на ці гострі потреби стали проєкти за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у співпраці з МОН та Першою леді України. Аби кожна дитина мала змогу ефективно навчатися у ці важкі часи, про це дбають учителі, підготовка яких стала одним із найважливіших завдань.
Курс «Спільно про навчання», створений ГС «Освіторія» у співпраці з МОН та студією онлайн-освіти EdEra за підтримки ЮНІСЕФ стартував наприкінці 2022-го. У ньому сконцентровано все про навчання за часів війни: укриття, мінна безпека, психологічна підтримка. Акцент про зберігання та відновлення психологічного ресурсу учнів та вчителів — у безкоштовному курсі «Розумію». Безкоштовне навчання для вчителів 5-6 класів — «НУШ: базова середня освіта».
Цифрові освітні центри — вихід, у першу чергу, для дітей з прифронтових міст і сіл, там, де з безпекових питань є лише дистанційне навчання, на сході та півдні України. Це безпечний простір для дітей шкільного віку з програмою академічних занять та додаткових активностей. Створили вже 154 центри в 17 областях.
А підтримувати цікавість до занять у нестандартних умовах допомагає, зокрема, Minecraft Education. 718 школярів занурюються у гейміфіковані уроки. Їх провели вже 95 разів у 13 центрах (Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Черкаська, Львівська, Кіровоградська області). Щоб це стало можливим, ГС «Освіторія» у співпраці з МОН за підтримки ЮНІСЕФ підготували 49 фасилітаторів.
Стати віртуозом «дистанційки», аби робити все ефективно для учнів та зручно для себе, бажає чимало педагогів. І справа не лише в тому, що 6,3 тис. українських шкіл обрали змішаний або дистанційний формат навчання. Ще чимало вчителів час від часу залучаються, наприклад, до онлайн-таборів надолуження освітніх втрат.
Тож новий безкоштовний онлайн-курс «ДІЗНайся: про дистанційне і змішане навчання» 115 педагогів вже завершили, ще до… публічного оголошення про його існування. А зареєструвалися 370 вчителів.
Звідки дізналися? Ще до старту курсу провели 21 тренінг у регіонах (інформація станом на 21 грудня). Учасники цих тренінгів так зацікавилися, що забажали якомога швидше підвищити кваліфікацію. Курс має бути своєрідним камертоном, який допоможе педагогу перед новим навчальним роком перевірити свої знання щодо змісту й організації навчального процесу за новим стандартом, а також поглибити ці знання.
На тренінгах успішно займалися 560 учителів із 11 областей (162 — фахівці початкової школи, 160 — викладають предмети природничо-математичного напрямку, 238 – суспільно-гуманітарного). Серед учасників: 40% освітян із прифронтових територій та 11% є внутрішньо переміщеними особами. Звісно ж, ще до тренінгів проєкт розпочався з підготовки самих 94 тренерів.
4. Долаємо освітні втрати
У 2022-му ми лише звикали до тяжких умов воєнного стану. І здавалися дивом заняття в укритті, у прифронтовій зоні, без світла, з напівсонними після обстрілів дітьми. А у 2023-му почалася серйозна робота з подолання породжених такими обставинами освітніх втрат. Результати PISA 2022, в якій Україна взяла участь, стали відомі у грудні 2023 й дали чимало інформації про те, що треба покращувати. Перед учителями постало завдання навчитися діагностувати в учнів прогалини у знаннях та усувати їх. Тож для них розробили й серію безплатних вебінарів «Подолання освітніх втрат у початковій школі», й проєкт «Наздоженемо: курс про подолання освітніх втрат». Останній розроблений, щоб надати вчителям необхідні знання та практичні інструменти для надолуження знань в учнів.
Першим етапом традиційно стала підготовка тренерів. Нині їх 97, і станом на кінець грудня вони вже провели в регіонах 84 тренінги. Майже 2,5 тис. вчителів пройшли таке підвищення кваліфікації (635 з них навчають математики, 494 — української мови, а 1370 опікуються учнями початкових класів). Найбільше учасників тренінгів із Дніпропетровської, Хмельницької та Сумської областей. 43% всіх учасників тренінгу з прифронтових регіонів.
96% вчителів оцінили роботу тренерів та корисність тренінгу саме для виявлення і подолання навчальних втрат на найвищий бал. За відгуками, у педагогів з’являється впевненість, що надолужити прогалини реально, і класи, в яких вони викладають нині, вдасться вивести на рівень їхніх однолітків у попередні роки.
Онлайн-курс цього ж проєкту є не менш популярним: у нього майже 8 тис. користувачів. Сертифіковано (на 18 грудня) 5210 учасників, які успішно пройшли дистанційне навчання.
5. Йдемо до нового принципу оплати праці вчителя
Якщо нині зарплатня вчителя залежить від результатів атестації, реформа передбачає нові способи оцінювання якості роботи педагога. Зокрема, проходження сертифікації. Щороку збільшується кількість тих, хто вирішив перевірити свій рівень та отримати після успішного проходження професійних випробувань доплату 20%. Попри труднощі часів воєнного стану у 2023-му цю можливість запропонували рекордній кількості людей: 1,5 тис. вчителів початкової школи та по 500 фахівців, які викладають математику або українську мову та літературу в 5-9 класах.
Сертифікація вчителів-предметників, які вперше проводилася у 2023-му, стала серйозним випробуванням, з яким впоралися не всі. Успішно її завершили лише 341 вчитель української мови та всього 161 вчитель математики. Максимальну кількість балів набрали 18 філологів та 4 вчителю алгебри й геометрії.
Також сертифікати отримали 824 педагоги початкової школи, які мають усі шанси стать змінотворцями в освіті.
6. В освіту прийшли ШІ та «Мрія»
Цифровізація освіти — це дуже важливо. Україна прямує до того, аби всі учнівські випробування проводити онлайн, впровадити електронне самооцінювання шкіл, електронний документообіг. Цифрова компетентність педагога має відповідати стандартам ЄС. Нині все ще не кожен педагог має гаджети. У селах 71% учителів забезпечені робочим комп’ютером, 76% — у містах. Тож для проведення повноцінного дистанційного навчання 100 вчителів отримали гаджети у 2023-му.
У 2023 році нові технології не лише впливали на освіту, а й не раз були у центрі обговорення. Наприклад, справжній ажіотаж виник після появи ChatGPT. Педагоги навчалися використовувати його у роботі та ставити завдання так, щоб за учнів їх не міг виконати штучний інтелект.
Першого вересня Президент України Володимир Зеленський презентував освітній застосунок «Мрія». Його пілотують в обраних школах, а після аналізу результатів він стане доступним кожному школяреві. Це не просто засіб навчання, «Мрія» має стати своєрідним дитячим резюме, портфоліо, в якому зібрано все по індивідуальній освітній траєкторії конкретної дитини. Також там буде інформація саме за її інтересами: гуртки, студії, конкурси, нові відеоматеріали тощо.
7. Почали оновлювати дисципліни
За реформою учням рік за роком готують нові підручники. Але доки НУШ в 6 класі, деякі шкільні дисципліни у 7-11 класах потребують термінового оновлення. Так нові програми будуть підготовлені та пройдуть апробацію заздалегідь. У 2023-му пілотування пройшли інформатика та «Захист України». На часі — історія України та англійська мова.
Завдання на кшталт «Намалюй комп’ютерну мишку» або «Знайди сайт та прочитай на ньому» давали обмаль практичних умінь учням. Сучасна інформатика має містити й ази програмування, й медіаграмотність, і аналіз даних. Усе це відтепер буде. Вже у початковій школі діти знайомилися з програмуванням на сайті Code.Org, а підлітки починали з анімацій та ігор у Scratch, а потім переходили до мов програмування Python, JavaScript, C++.
Оновлений матеріал проходили 3 тис. учнів з 50 шкіл. Навесні, коли підбили підсумки, з’ясувалося, що 95% вчителів, які викладали по-новому, рекомендують ці сучасні навчальні матеріали колегам.
Предмет «Захист України» тим паче не може бути відірваним від реальності, теоретичним, коли у країні війна. Учні потребують навичок домедичної допомоги, мінної безпеки, початків топографії, керування дронами. Наприклад, старшокласників Житомира вже готують на операторів БПЛА.
8. Відбудовують постраждалі від бомбардувань школи
Школи продовжують потерпати від агресії ворога. На 23 грудня 3798 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів. 365 з них зруйновано повністю. Актуальну інформацію про це повідомляє сайт «Освіта під загрозою». Та українці не відкладають відновлення шкіл та дитсадків на мирне життя, а працюють над цим за підтримки закордонних партнерів уже зараз. Зокрема, пошкоджені будівлі приводять до ладу коштом місцевого, державного бюджетів.
Складніші будівельні роботи також тривають. Програма розвитку ООН (UNDP) в Україні спільно з Європейським Союзом мають проєкт відновлення понад 100 шкіл в 14 областях («ECHO4SCHOOLS-UA»). Найважливіше те, що йдеться навіть не про відтворення будівель такими, які вони були. Будівлі зводять за принципом «Build Back Better», тобто збудувати краще. Школи проєктують за сучасними стандартами: просторими, світлими, комфортними для учнів та вчителів. Звісно, в кожній передбачене укриття.
Ще одна ознака 2023 року: тривають роботи над укриттями для наявних шкіл. І хоча 9 з 10 вже мають сховища, їх потребує ще 2,5 тис. закладів освіти. У реальному режимі про стан справ можна дізнатися тут. А про оснащення укриттів цьогоріч ми розповідали у цьому матеріалі:
9. Фабрики-кухні готують корисні обіди учням
13 листопада презентували Стратегію реформування системи шкільного харчування до 2027 року. Йдеться про те, щоб усі учні мали змогу смачно та корисно харчуватися у шкільних їдальнях, щоб харчові звички дітей стали здоровішими. Все це має покращити здоров’я учнів, зміцнити імунітет, зменшити кількість випадків ожиріння у дитячому та підлітковому віці. У школах поширюють понад 500 технологічних карток сучасних апетитних здорових страв та навчають шкільних кухарів їх готувати.
18 грудня в Бучі побудували першу в Україні фабрику-кухню. Це цілком новий формат у шкільному харчуванні України. Вже після зимових канікул 10 тисяч учнів трьох навколишніх громад отримуватимуть звідси обіди, виготовлені за всіма стандартами та правилами здорового харчування, з гарантованою якістю. Зокрема, тут готуватимуть мак енд чіз, суп мінестроне, кебаб, болоньєзе тощо. Невдовзі такі фабрики-кухні створять в усіх регіонах України.
