Світла вдома не було, ви вже збиралися лягти спати, аж раптом електропостачання відновили. І ви беретесь або прати-прасувати-готувати, або залипаєте в серіал до 3-ої ночі. Знайома історія? Обстріли, тривоги і блекаути зовсім поламали наш графік сну. Що знає про сон наука? Як саме сон впливає на наш організм: від уважності до стану імунної системи? Зібрали висновки різних досліджень про сон.
Важлива потреба організму
Якщо ви коли-небудь мали недоспану ніч, а з українцями через атаки рф це стається дуже часто, то знаєте, що наступного дня почуватиметеся втомленими та роздратованими. Проте якщо тривалий час спати менш ніж 7–9 рекомендованих годин, то ви не просто будете не в настрої. Це може виснажити організм.
Сон потрібен нам так само, як повітря та їжа. Під час сну наше тіло відновлює свій хімічний баланс, а мозок створює нові нейронні зв’язки. Тож постійне недосипання може вплинути на стан здоров’я та якість життя.
Кілька чашок кави після безсонної ночі не допоможуть перекрити потребу організму у сні. Насправді кофеїн чи інші стимулятори можуть навіть погіршити ситуацію. Вдень ми п’ємо каву, щоб почуватися бадьорими, а наступної ночі стає важче заснути. Тож боротьба із втомою за допомогою кофеїну може стати замкненим колом порушеного режиму сну.
Важливо розуміти, що катастрофічні наслідки для організму не настануть через одну-дві недоспані ночі. І нам не потрібно прагнути якоїсь досконалості у своєму режимі.
Адже якщо перейматися всіма деталями: точним часом, освітленням і температурою повітря в кімнаті, то це може здаватися настільки недосяжним, що й не захочеться намагатися налагодити сон.
Варто сприймати повноцінний сон як турботу про власне здоров’я та можливість організму відновитися. Для цього потрібно зрозуміти, як саме сон впливає на наше тіло.
Достатньо спимо — добре думаємо
Під час сну в нашому мозку формуються нові нейронні зв’язки. Їх можна порівняти з прокладанням доріг між містами. Ці зв’язки відповідають за засвоєння нових знань та навичок.
Коли ми вдень отримуємо нову інформацію, вона відкладається у короткостроковій пам’яті. Для того щоб ці знання залишилися з нами надовго, потрібно, щоб вони перейшли до довгострокової пам’яті. А цей процес відбувається під час сну.
Після того як інформація переходить у довгострокову пам’ять, короткострокова стає знову вільною для нових знань. Тож наступного дня ми матимемо ясну голову та зможемо легко засвоювати нову інформацію.
Також здоровий сон допомагає нам бути уважними. Увага — це концентрація на тому, що ми вибрали. При цьому мозок повинен ігнорувати все інше. А якщо ви недостатньо відпочили вночі, сигнали, які надсилає організм, можуть затримуватися. Тоді стає складно зосереджуватися на потрібному або швидко перемикатися на щось важливе.
І через недоспані ночі ми не лише гірше працюємо. А й можемо повільно реагувати на небезпечні ситуації. Саме тому вчені порівнюють відсутність сну протягом 48 годин з алкогольним сп’янінням. І наполегливо радять не сідати за кермо в такому стані.
Сон рятує від зайвої ваги
Звісно, було б чудово, якби можна було гарно поспати після смачного торта, щоб він не позначився на вазі. Але це працює не так. Річ у гормонах, на які впливає сон: лептині та греліні.
Лептин повідомляє мозку, що ми достатньо поїли. Через недосипання мозок знижує рівень лептину і підвищує рівень греліну, який є стимулятором апетиту.
Через порушення цих гормонів нам може хотітися більше їсти після безсонної ночі. Або з’являється бажання нічних перекусів чи прокидається голод пізно ввечері.
Також через нестачу сну ми можемо бути надто втомленими для фізичних навантажень. І річ не лише в тому, що не хочеться йти на тренування після робочого дня. А навіть немає сили, щоб пройтися недовго пішки. І так ми спалюємо менше калорій, ніж зазвичай.
Повноцінний сон — сильний імунітет
Поки ми спимо, імунна система виробляє захисні речовини для боротьби з інфекціями: антитіла та цитокіни. Вони борються із чужорідними загарбниками нашого організму — бактеріями та вірусами.
Тож якщо добре висипатись, то в разі контаку з інфекціями у нас більше шансів не заразитись. А недосипання, навпаки, заважає імунній системі нарощувати свої сили.
Цитокіни — спеціальні білки — також виділяються, коли в організмі є запалення або коли ми перебуваємо у стресі. А якщо ми мало спимо, то, відповідно, цитокінів виділяється небагато. І наш організм повільніше справляється із цими негативними процесами.
Для здоров’я серця також потрібно спати
Коли ми спимо, наше серце відпочиває. Річ у тім, що під час глибокої фази сну сповільнюється частота серцевих скорочень, знижується кров’яний тиск і стабілізується дихання. Ці зміни зменшують навантаження на серце та дозволяють йому відновитися після активного дня.
Окремо варто згадати про артеріальний тиск. Під час здорового сну він знижується приблизно на 10–20%. Цей процес називається нічним зануренням, і він дуже важливий для здоров’я серцево-судинної системи. Таке зниження артеріального тиску вночі запобігає виникненню серцевого нападу та інсульту.
Недосипання не однаково впливає на роботу серцево-судинної системи різних людей. У групі ризику люди середнього віку, а також ті, хто має тривалий робочий день і перебуває у постійному стресі.
