Хто найбільший конкурент людини: робот, штучний інтелект чи людина, яка вміє всім цим керувати? Які навички дають перепустку в майбутнє? Відповіді ми шукали у звіті «Майбутнє робочих місць 2023» Future of Jobs Report 2023, який нещодавно опублікував Всесвітній економічний форум. У ньому містяться висновки опитування 803 компаній із 27 галузей, в яких працює понад 11,3 млн працівників. Зібрали для вас головні прогнози звіту.
Які навички будуть найважливішими?
Ваша дитина має аналітичні здібності? Креативна? Стресостійка? Якщо ні, погана новина: їй навряд чи вдасться досягти успішного професійного майбутнього у будь-якій сфері. Адже це топові та універсальні якості, яких очікують роботодавці. Але є й хороша новина: усе це можна розвинути, доки є час.
За оцінками роботодавців, 44% навичок працівників мають змінитися в найближчі п’ять років. Ось на який перелік варто орієнтуватися:
- аналітичне мислення;
- творче мислення;
- стресостійкість та гнучкість;
- вмотивованість і рефлексія;
- допитливість і навчання впродовж життя;
- надійність і уважність до деталей;
- технологічна грамотність;
- емпатія та активне слухання;
- лідерство та соціальний вплив;
- контроль якості.
Хоча аналітичні здібності досі на першому місці, креативність набуває дедалі більшого значення і тіснить його. У 2020-х роках тих, хто основною навичкою вважав аналітичне мислення, було на 38% більше, ніж тих, хто робив ставку на творче мислення. Нині ж ця різниця — лише 21%. Вважають, що за 5 років популярність аналітичного мислення впаде ще на 9%. У жодному питанні стосовно навичок немає такої одностайності, як стосовно креативності у сфері послуг. Тут 84% компаній оцінили її понад усе.
Хоча технологічна грамотність — на сьомому місці за важливістю, вона є третьою навичкою (після аналітичного і творчого мислення) за швидкістю зростання значущості. У топ-10 вона увірвалася нещодавно та стрімко: це пов’язано з неочікувано високими темпами впровадження нових технологій. Наприклад, прогнозують, що важливість цієї навички різко підвищиться в сільському господарстві та використанні природних ресурсів.
Банківські службовці? Ні, інженери!
Фахівці з кібербезпеки, робототехніки, AR-дизайнери, аналітики Big Data, інженери відновлювальних джерел енергетики, інженери сонячних електростанцій, проєктувальники 3D — це професії, що швидко стають популярними. А ось так само шаленими темпами стають непотрібними: банківські службовці, касири, бухгалтери, секретарі, діловоди, адміністратори, фахівці з охорони, продавці.
Зароблятимуть інтелектом та емпатією
Що найпотрібніше освітянину і майже в жодній іншій сфері так сильно не затребуване? Правильно: системне мислення. Важливими для різних галузей залишаються давно відомі навички. Наприклад, у транспортному будівництві та аерокосмічній галузі — надійність та увага до деталей. У сфері послуг — вмотивованість та рефлексія персоналу. Лідерство — у державному секторі, промисловості. Контроль якості — в індустрії харчування, туризму, готельного господарства. Екологічна свідомість — у сільському, лісовому та водному господарстві. Соціально-емоційні навички найпотрібніші в медицині та охороні здоров’я, адмініструванні, роботі громадських організацій, роздрібній торгівлі. А у виробництві споживчих товарів вони важливі на рівні з технічними навичками. Цікаво, що у ЗМІ та індустрії розваг емпатію та активне слухання цінують удвічі вище, ніж надійність і увагу до деталей.
Заробити фізичною силою, вправністю, спритністю, витривалістю та іншими фізичними якостями стане значно складніше з автоматизацією і роботизацією. Стрімко знизиться попит на них, як і на сенсорні навички (на кшталт дегустування). Вони актуальні лише у спорті та на найпростіших посадах у сільському господарстві, соціальній роботі.
Значний відтік кадрів очікується у таких галузях, як індустрія розваг, спорту, ЗМІ, транспортна галузь. А ось незначним він буде на виробництві, а також у роздрібній та оптовій торгівлі.
На освіту очікує масштабне зростання вакансій (приблизно на 10%), що дасть до 3 млн додаткових посад для викладачів закладів професійно-технічної освіти та університетів, наставників і тренерів.
Що стане з фахівцями до 2027?
Шість із десяти працівників потребуватимуть перенавчання, але лише половина з них зможе його пройти. Таких висновків дійшли аналітики за оцінками підприємств.
Якщо уявити 100 працівників, то 18 з них підвищать кваліфікацію й працюватимуть на своїй посаді. 16 — пройдуть навчання та будуть успішно передислоковані на інші роботи. 12 знадобиться навчання, але до них дійде черга або вони відшукають таку можливість уже після 2027 року. У 15 прогалини в навичках взагалі не будуть ліквідовані. Решта не потребуватимуть навчання в найближчі 5 років.
Загалом чверть робочих місць зникне, але натомість створюватимуть нові. Із 673 млн робочих місць, про які йдеться у звіті, очікується зростання ще на 69 млн, але при цьому й скорочення на 83 млн. У підсумку: робочих місць стане менше всього на 2%.
На кількість робочих місць впливають також наслідки пандемії COVID-19, зміна клімату, демографічні зміни, зростання вартості життя, вартості ресурсів, уповільнення економічного зростання. Також є неочікуваний раніше чинник — вплив економічних проблем через вторгнення рф в Україну: зростання цін на енергію, продукти. У країнах Африки, Азії, Латинської Америки це призведе до зростання безробіття, скорочення робочих місць до 40%.
Перехід до «зеленої» економіки, яка дає змогу утримувати зростання глобальної температури нижче 2ºC, принесе зростання робочих місць аж на 30 млн. Але це переважно в Африці.
Не такий страшний ШІ, як малюють
Впровадження нових технологій залишатиметься ключовим фактором трансформації бізнесу в наступні п’ять років. Так кажуть у понад 85% опитаних організацій. Три чверті компаній планують у найближчі п’ять років впроваджувати штучний інтелект, Big Data, HR|VR-технології. Електронна комерція та цифрова торгівля теж змінять діяльність 75% підприємств, а цифровизація комерції і торгівлі — 86%.
Хоча популярною є думка, що широке впровадження штучного інтелекту (ШІ) скасує робочі місця, роботодавці розраховують на переміщення людей на інші посади. Кількість місць від широкого застосування ШІ практично не зміниться.
А ось із роботами та автоматизацією ситуація протилежна. Щільність роботів зросла майже вдвічі з 2018, досягнувши 126 роботів на 10 тис. працівників. Після повної модернізації всі виробничі завдання зможуть виконувати у п’ять разів менше працівників, ніж нині!
Освіті не загрожуватимуть роботи
З’ясувалося, що реальні темпи автоматизації нижчі, ніж прогнозували під час опитування Future of Jobs за 2020 рік. Тоді вважали, що до 2025 року буде автоматизована половина операцій на виробництві. Але це навряд чи станеться, адже цього року машини виконують лише третину виробничих завдань. І навіть у 2027 тепер очікують прогресу лише до 42%.
Через таку модернізацію найбільше робочих місць буде скасовано в електроніці, енергетиці, хімічній промисловості, виробництві товарів народного споживання. Найменше ці процеси вплинуть на освіту, сферу страхування, сферу послуг.
Також до закриття робочих місць без їхньої компенсації новими призводить впровадження аналітики Big Data, кібербезпеки.
Чого навчаються?
Для того, аби порівняти, а на яке навчання нині попит, наскільки люди усвідомлюють, які навички варто розвивати, використали дослідження Coursera. З’ясувалося, запити далекі від пріоритетів майбутнього: фахівці навчаються переважно конкретних технічних навичок: програмування, управління ресурсами, адміністрування мереж, кібербезпеки, взаємодії з користувачами. Це асоціюється з прибутковою кар’єрою. Також незначний попит на розвиток соціально-емоційних навичок. Якщо у 2017 не було навіть пропозиції, то нині таких курсів і тренінгів досить.
Чого насправді навчають?
Парадокс у тому, що одні навички компанії вважають найважливішими, а для підвищення кваліфікації пропонують зовсім інші. Розвитку аналітичного мислення стосується лише 10% ініціатив з підвищення кваліфікації. Про креативне мислення дбають ще менше: лише 8%.
Навички роботи зі штучним інтелектом і Big Data посідають третє місце серед пріоритетів. Хоча це не першочергове завдання, саме його навчають 42% опитаних компаній. Адже це найбільш вимірювана навичка, яку дати значно легше, ніж розвиток мислення.
40% компаній в освітніх програмах дбають про розвиток лідерства. Третина компаній — про стресостійкість і стільки ж — про навчання впродовж життя. Приділяють надмірну увагу, ніж потребуватиме невдовзі ринок праці, дизайнерським навичкам, екологічному підходу, маркетингу та рекламі, кібербезпеці.
Зникають курси, де навчають спілкування з клієнтами, екосвідомості, ораторства, де не вузьким фахівцям викладають програмування, багатомовність.
Половина компаній вважає, що розвиток здібностей людей — це загальнодержавне завдання насамперед освітян. Але при цьому кожна друга компанія визначає свою нездатність залучити або підготувати найкращих фахівців як основну перешкоду для трансформації бізнесу.
