Відпустка вчителів цього року має низку обмежень через воєнний стан. Чи зможуть вчителі відпочивати 56 днів, як було раніше? Чи є нині безпечні та доступні місця для відновлення сил? Та що варто зробити саме зараз? Зібрали все про вчительську відпустку 2022.
Скільки відпочивати?
То 24 дні чи все ж 56 днів учительської відпустки? Це питання відтепер регулює Закон про оптимізацію трудових відносин, який ухвалили 1 липня 2022 року. Відповідний законопроєкт №7251 було подано до Верховної Ради 5 квітня 2022 року. Міністерство освіти пропонувало повернути вчителям 56 днів відпустки, як це було раніше, а не 24 дні, як введено на час воєнного стану. Таку пропозицію МОН було додано до законопроєкту. Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів не відмовив у цьому.
Відтепер рішення щодо тривалості відпустки вчителів прийматиме директор чи засновник школи. Воно не буде обов’язковим у тих закладах освіти, де керівництво не має термінової роботи на канікулах для вчителів. Відтак у першій частині 12 статті Закону № 2136 сказано: «У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік».
Але у більшості вчителів вже закінчується 24-денна відпустка. Що робити?
Позиція Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій така: ті, хто вийшов на роботу, решту відпустки можуть взяти нині, після затвердження Закону.
Педагоги усвідомлюють: у серпні зазвичай досить гаряча пора, особливо, коли треба підготувати школи до очного чи змішаного навчання. Тож другу частину не всі встигнуть взяти. Втім, законодавство дозволяє, якщо це передбачено колективною угодою, надавати частину відпустки протягом навчального року: наприклад, під час осінніх канікул.
Де зараз відпочивати?
Мало хто планує нині поїздки. На те є кілька важливих причин: питання безпеки, фінансів, переконання, що неетично думати про курорти під час війни. А також те, що найпопулярніші раніше території біля Чорного та Азовського морів тимчасово окуповані або там тривають бойові дії. Та й традиційні місця відпочинку на Заході України переповнені: ці регіони прийняли найбільше переселенців.
Небезпечні, бо заміновані, зелені зони довкола Києві, парки та ліси на територіях, що нещодавно були звільнені від окупації, пляжі Одеси та Миколаєва. Транспорт теж не завжди безпечний та надійний: не всюди відновлені дороги та мости, на багатьох шляхах затори.
Фінанси — ще одна перепона. Або їх обмаль, бо люди втратили роботу, їхні заклади освіти перебувають у простої, нещодавно вийшли з окупації, завершується «грошова подушка». Або родини вважають нерозумним витрачатися на поїздки у часи невизначеності. Особливо на тлі розмов про світову загрозу голоду, економічну кризу. Хтось закупає запаси на зиму. Хтось будь-яку копійчину передає Збройним силам України, теробороні та внутрішньо переміщеним особам (ВПО), особливо тим, хто втратив домівку.
Найтиповіші поїздки нині: вирватися десь поруч на вихідні (скажімо, як подарунок на День народження) або виїхати на природу у межах свого міста чи селища. Люди їдуть неподалік, аби відпочити на тій річці чи озері, де точно не заміновано, порибалити, побути у тиші.
Наскільки ж дорогими нині є такі вікенди? За даними booking.com, недешеві. У популярному до війни місті Яремче (Івано-Франківська область) чи у відомому водному курорті в Полтавській області — Миргороді вихідні на двох у готелі обійдуться від 1,5 тис. грн, а у дерев’яному будиночку в лісі, у приватній садибі, у квартирі — від 600 грн. Такі самі номери у Трускавці (Львівщина), який славиться мінеральними водами, або у закарпатському місті Берегове з термальними водами — від 1 тис., у гостьових будиночках чи квартирах — від 500 грн. Від 1 тис. коштують і вихідні в екосадибах у невеличких закарпатських селах. Врахуйте, що нині на Західній Україні у лісі можна подихати повітрям, але не доведеться посидіти біля багаття чи посмажити шашлики. Вогонь розводити заборонено не лише через небезпеку пожеж, а й у зв’язку з воєнним станом.
А ось у Львові стандартний номер у готелі — 2 тис. грн, знайти вільні місця непросто. Візьмуть 340 грн за два місця у хостелі змішаного типу, де у кімнаті ще 6 сусідів та сусідок, двоярусні ліжка. А можна зупинитися у «місті левів» всього за 240 грн, якщо згодні заночувати вдвох у капсулі 2 на 2 метри.
Можливо, не всі ВПО знають, що десь поруч із їхнім новим місцем проживання є відомі зони відпочинку. Скажімо, знавці відновлюють сили у Красносіллі Кіровоградської області, де є озеро та блакитні лікувальні грязі. Садиби тут від 600 грн. Відпочивають на Ворсклі на Полтавщині (готелі від 1,2 тис. грн, мінімум у 600 грн обійдуться місця у хостелі). Їдуть до Черкас, де чимало облаштованих пляжів на Дніпрі та дозволено купатися. Пляжні готелі тут від 1400 грн, а будиночок на двох від 250 грн.
П’ять речей, які варто зробити на відпустці під час війни
Більшість освітян або поїде до рідних, або залишиться вдома. Звісно, всім складно, про війну забути навіть на день неможливо. Ми зібрали 5 порад психологів: як відновити сили, навіть якщо нікуди не вдасться поїхати.
1️⃣
День без «треба»
Дайте собі хоча б кілька днів, на які нічого не заплановано. Прислухайтеся до себе та робіть те, що спаде на думку. Гуляйте, порайтеся у городі, робіть макраме, просто так дивіться у вікно або перегляньте старе кіно. У більшості вчителів рік видався такий, що й голову підвести ніколи. Все, що дає вам ресурс, допоможе перезавантажитися.
2️⃣
Корисно і практично
Дбати про дім — нині не зайві клопоти, а й профілактика стресу. Генеральне прибирання, невеличкий ремонт, заготівля консервації, яка нині знов актуальна, роботи на присадибній ділянці. Все це дає відчуття контролю над особистим простором, упевненості, рятує від думок на кшталт: «Раптом завтра все це буде знищено снарядом?»
3️⃣
Пройдіть лікарів
Нині не час хворіти. Краще профілактика, ніж несподівані хвороби у мить, коли необхідно буде мобілізувати усі сили. Стандартні аналізи крові, ЕКГ, УЗД черевної порожнини та щитоподібної залози, рентген органів грудної клітини — це обов’язковий щорічний чекліст здоров’я.
4️⃣
Час для родини
Приділити час окремо кожному членові родини, навіть якщо ніколи так раніше не робили. Відвідайте рідних. Якщо, скажімо, бабуся далеко і поїхати зараз неможливо, поспілкуйтеся телефоном стільки, скільки їй заманеться, навіть якщо це будуть розповіді про сусідок чи сни. Нам у робочому ритмі постійно ніколи вислухати стареньких. Зателефонуйте або поспілкуйтесь у соцмережах з далекою ріднею, з друзями та знайомими, яких згадуєте, але вже місяцями руки не доходили надіслати вісточку. Подивіться старі фото, відео. Все це заспокоює, говорить нашій підсвідомості: разом нас багато, нас не подолати.
5️⃣
Години інформаційної тиші
Відірватися від інформаційного потоку, вимкнути гаджети, не читати новини хоча б один вечір — добрий спосіб розвантажитися, але не обов’язково намагатися штучно думати лише про позитивне. Якщо вам хочеться обдумати все, що відбувається, намацати якісь орієнтири у непевному через війну майбутньому, дозвольте собі це. Інколи непереварена інформація, навіть неоплакані події стають основним стресом. Краще таки розкласти все по поличках, ніж змушувати себе забутися.
А після відпустки з новими силами можна працювати та просуватися до перемоги.
