Тетяна Заїчко — директорка Вінницької дитячої школи мистецтв «Вишенька». Минулого року вона здійснила свою освітню мрію — вступила до Школи освітніх управлінців (ШОУ), яку спільно реалізують ГС «Освіторія» та Києво-Могилянська Бізнес-Школа. У нашому спецпроєкті «ШОУ: досвід змінотворців» директори шкіл розповідають, як навчання на програмі дало їм поштовх до новацій та якісних перетворень у своїх закладах. Читайте першу історію від Тетяни Заїчко.
Я — директорка Вінницької дитячої школи мистецтв «Вишенька». Наша школа — це 94 працівники, близько 700 учнів та чотири відділення: музичне, художнє, хореографічне і театральне. Особливість «Вишеньки» у тому, що ми намагаємося максимально рано залучати дітей до творчості. Нашим наймолодшим вихованцям — лише три місяці! Школа повністю фінансується з міського бюджету, а частина навчальних груп діють на засадах самоокупності. Я вирішила пройти відбір на Школу освітніх управлінців через любов до демократичної освіти та потребу створити сучасну стратегію розвитку свого закладу, яка буде дійсно працювати.
«Ніхто не може так сильно впливати на моє життя!»
Я дізналася про ШОУ наприкінці відбору, тож мала обмаль часу, щоб виконати вимоги першого етапу. Проте твердо вирішила, що спробую. Потрібно було подивитися один із двох запропонованих фільмів і написати есе про нього. Я запланувала час, щоб усе зробити. Утім, непередбачувано відбулася виробнича нарада, яка закінчилася для мене температурою 39 і високим тиском — зовсім не тим станом, щоб щось писати. Однак я сказала собі: «Ніхто не може так сильно впливати на моє життя!» Тому за три години до дедлайну я написала все, що думала про фільм, і не тільки. Можливо, моя експресивність і велика відвертість зробили свою справу. Оскільки зрештою мене запросили на співбесіду, де я познайомилася з людьми зі Школи освітніх управлінців та Києво-Могилянської Бізнес-Школи, з людьми з іншого світу. У наступні кілька місяців вони кардинально змінили мій підхід до управління.
Я навчилася працювати зі своїми упередженнями
Багато мені дали зустрічі з Ярославою Лоянич. Під час навчання для мене стало великим відкриттям те, що ми, управлінці, мислимо людьми, а не ролями — і це неправильно. Саме пані Ярослава дала нам багато дієвих інструментів для того, щоб сформувати справжню команду в своїй системі. Виявилося, спільноту «своїх людей», які горять тим, що роблять, можна створити. Наприклад, завдяки інструменту «вирощування саду». Згідно з ним, ролі, які потрібні закладу, можна «виростити» в екосистемі свого закладу самостійно. Не треба десь шукати «готових» спеціалістів. Після цього усвідомлення мені стало спокійніше. Також ефективним інструментом вважаю створення профілю ролі. Із моєю командою ми вже маємо напрацювання — профіль-ролі директора, заступників, завідувачів відділів і, власне, викладачів.
Я вдячна пані Ярославі за те, що вона вчила нас працювати зі своїми упередженнями. Наприклад, одне з моїх управлінських упереджень — що в Україні кадровий голод. Ця проблема мучила мене найбільше, бо одне з найважливіших завдань директорки — переконатися, що в закладі працюють професіонали. Пропрацювавши це упередження за методикою Ярослави, я зрозуміла, що з кадрами не все так погано. Бо якщо маєш чіткі профіль-ролі, то значно легше знайти потрібну людину.
«Якщо хочеш добре щось зробити, зроби це сам», — таким було моє друге упередження до навчання у ШОУ. Воно забирало в мене багато часу і було нераціональним. Школа навчила мене більше довіряти своєму колективу, більше делегувати повноважень членам команди і давати їм можливість ухвалювати рішення самостійно.
Після кожного модуля я поверталася до Вінниці та ділилася зі своєю командою знаннями. Не завжди колеги сприймали те, про що я їм розповідала. Наприклад, коли я порадила подивитися фільм з відбору до ШОУ — «Summerhill» і написати короткі враження про нього, від частини викладачів був великий спротив. Тут знову стали в пригоді зустрічі з експертами. Вони надихнули мене сформувати своєрідну фокус-групу з найбільш умотивованих людей. Зрештою ця група перетворилася на справжню команду. Наразі в ній 20 колег, на кого можу спертися. Нещодавно я пішла на вимушений лікарняний. Раніше мені було би тривожно залишати школу без свого нагляду — «Все пропало!» Утім зараз, навіть за моєї відсутності, все працює чітко та злагоджено — жодних авралів. Для мене це показово.
Пан Олександр навіть подарував мені індивідуальну професійну консультацію
Найбільший проєкт, над яким ми з командою працюємо, — це стратегія розвитку закладу. У ній ми випробували майже всі інструменти, які запропонували Олександр Саврук та Ярослава Лоянич: від карти командної взаємодій до «вирощування саду». Уже до зимових канікул ми будемо готові презентувати цю стратегію всьому колективу. Це великий крок для школи. Я рада, що робитиму його в спільноті однодумців. Бо, зрештою, команда, яка злагоджено і чітко працює, — це, мабуть, найкращий результат від навчання в ШОУ.
Кожного нового модуля ми могли поділитися з експертами успіхами, яких досягли за цей час. Наприклад, я скористалася правилом «золотого моста», про яке почула на одній з лекцій пані Ярослави. Воно допомогло мені покращити управління на рівні окремих підрозділів школи.
Це не єдиний виклик, який допомогли вирішити знання, здобуті у ШОУ. У «Вишеньці» довго існувала потреба визначити свого клієнта та зрозуміти, яких цінностей він потребує на кожному етапі взаємодії із закладом. Тут стали в пригоді поради Олександра Саврука, декана КМБШ. Він звернув увагу на те, що клієнти в різні періоди співпраці з нами будуть іншими, з іншими потребами та очікуваннями. Наприклад, учень, який лише прийшов до школи, і учень, який уже кілька років провчився, — це не те саме. Тож на це потрібно робити поправку у стратегуванні.
Що мене ще дуже вразило? Під час підготовки фінальних проєктів Олександр Саврук та Ярослава Лоянич відразу відгукувались на всі запити учасників і учасниць, працювали з нами в різних форматах. Вони зовсім не шкодували часу. Пан Олександр навіть подарував мені індивідуальну професійну консультацію з детальним розбором моєї стратегії.
Мені було важко повірити, що в Україні можливе таке навчання на практиці
Із ШОУ я вийшла більш упевненою у собі як управліниця та членкиня своєї команди. Я отримала величезний запас наснаги на майбутнє. Часто в сірій буденній роботі я взагалі не почувалася творчою людиною. Там треба за світло домовитися, там із пожежниками переговорити. Інколи здавалося, що я очолюю не школу мистецтв. Після ШОУ все змінилося: навчання нагадало мені, що директор — це не почесний завгосп, а творча особистість. Зараз щоразу в таких кризових ситуаціях я дивлюся на свої зошити з конспектами лекцій і сертифікат — і мене це повертає в нормальний творчий стан. Мені тепер простіше, бо в багатьох галузях роботи мені надали теоретичні знання та професійну підтримку. Раніше було більше інтуїції. Зараз є інструменти і команда фахівців поруч. Мені було важко повірити, що в Україні можливе таке навчання на практиці, адже в жодному ЗВО мене не вчили бути директоркою.
Ще одне величезне надбання — це люди, з якими я навчалася. Це не просто колеги. Це друзі з різних куточків України, які управляють закладами з різними формами власності та форматами роботи. Тепер у мене завжди є до кого звернутися, з ким порадитися і в кого, за потреби, попросити допомоги.
Тут усе навчання — «Вау!»
Уявіть, що ви — на шикарному концерті. У нас такий стан — «Вау». Тут усе навчання — «Вау». Єдине, що я би змінила, — це тривалість. Інколи просто не вистачало часу «перетравити» всю інформацію та враження. Для майбутніх учасниць і учасників маю кілька порад.
- Вірте в себе на всіх етапах: від співбесіди до втілення випускного проєкту. Не бійтеся ні писати, ні говорити те, що справді думаєте.
- Нічого не пропускайте: жодного практичного кейсу, жодного відвідування. У ШОУ не буде жодної марної секунди.
- Беріть максимально участь у навчанні наживо, а не онлайн. Погоджуйтеся на дистанційний формат лише за непереборних обставин.
- Робіть якісні конспекти.
- Вбирайте-вбирайте-вбирайте у себе всю мудрість викладачів і радість від спілкування.
Набір на Школу освітніх управлінців триває до 10 січня. Встигніть заповнити заявку за посиланням. За новинами програми стежте у Facebook і на офіційному сайті.
