Дослідження

PISA-2025: як війна вплинула на компетентності українських дітей?

Олена Юрченко
Олена Юрченко

  Українські підлітки втримали результати PISA після різкого падіння 2022 року, але до рівня 2018 нашим учням ще далеко. Україна отримала 431 бал з математики, 418 — із читання та 448 — із природничо-наукової освіти, і ці показники нижчі за середні в країнах OECD. А ось навчання в цифровому світі стало сильною стороною українських учнів: 478 балів, а 60% підлітків показали результат вищий, ніж можна було очікувати з огляду на їхні результати в інших галузях. Сильні сторони освітнього середовища — відчуття приналежності до школи, підтримка вчителів та сприятливий клімат у школах. Серед тривожних сигналів дослідження: 56% учнів не досягають базового рівня хоча б в одній галузі, 73% повідомляють про пропуски занять, лише 62% бачать практичний сенс освіти, яку здобувають. У цьому матеріалі публікуємо ключові тези з презентації дослідження PISA-2025 в українському контексті.

Спікерка:

Ганна Бичко

Ганна Бичко 

УЦОЯО

Начальниця відділу досліджень та аналітики,
співавторка Національного звіту PISA-2025

5 коротких фактів, які треба знати про участь України в дослідженні PISA

  • Це вже третій цикл дослідження України в PISA (2018, 2022, 2025).
  • У PISA-2025 в Україні взяли участь 8962 підлітки з 297 закладів освіти у 17 регіонах. Основний тест виконали 7105 15-річних учнів.
  • Із міркувань безпеки дослідження не проводили в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській і Херсонській областях, а також в АР Крим і місті Севастополі.
  • В яких галузях дослідження PISA-2025 брали участь українські учні: 
    • природничо-наукова грамотність;
    • читацька грамотність;
    • математична грамотність;
    • оцінювання з іноземної мови;
    • навчання в цифровому світі.
  • У PISA-2025 Україна показала такі результати:
    • 448 балів — природничо-наукові дисципліни;
    • 431 бал — математика;
    • 418 балів — читання.

Як коректно «читати» оцінки PISA-2025 в українському контексті?

— Перш за все важливо чітко визначити, про яке учнівство в Україні йдеться, коли ми ми говоримо про результати PISA-2025, — наголосила під час презентації Ганна Бичко. 

У цьому циклі дослідження вдалося охопити 17 із 27 регіонів України. Отже, результати не репрезентують усю Україну — ідеться саме про ті регіони, де безпекова ситуація дозволила провести дослідження в закладах освіти. Саме тому в міжнародних даних використовується формулювання «Україна — регіони» (Ukraine-regions).

До циклу PISA -долучилося учнівство із 297 закладів освіти — загалом майже 9 тисяч учасників та учасниць. Дані збирали навесні 2025 року, провівши понад 1000 сесій оцінювання в комп’ютерному форматі: ідеться про результати 7105 учасників та учасниць. Частина учнівства додатково брала участь в оцінюванні іноземної мови, результати якого зараз не розглядаються.

Результати потрібно читати з урахуванням контексту. Важливо пам’ятати, що учнівство, яке брало участь у PISA-2025, — це ще не покоління, яке повністю навчалося в умовах системного впровадження реформи НУШ. Крім того, навчання відбувалося в нестабільних умовах. Починаючи з 5-го класу, навчання цих дітей неодноразово переривалося масштабними кризами:

  • спочатку пандемією COVID-19;
  • потім повномасштабною війною;
  • дистанційним навчанням;
  • перервами на повітряні тривоги;
  • навчанням в укриттях;
  • перебоями з електропостачанням та іншими наслідками воєнного часу.

Що означають «сприятливі» та «несприятливі» передумови для навчання у контексті PISA-2025?

У PISA часто використовують поділ учнів за сприятливими або несприятливими соціально-економічними та культурними передумовами. Для цього застосовують індекс соціально-економічного і культурного статусу.

➡ Учні зі сприятливими передумовами для навчання — це 25% учнів з найвищими значеннями цього індексу в Україні.

➡ Учні з несприятливими передумовами для навчання — 25% із найнижчими значеннями індексу.

З якими країнами порівнюємо Україну?

У PISA 2025 взяла участь 91 країна та економіка. Однак пряме ранжування України серед усіх учасників не завжди є коректним, адже країни суттєво відрізняються за складом населення, соціально-економічними та іншими характеристиками. Тому для порівняння обрали шість країн, які мають з Україною певну історичну, культурну або економічну спорідненість:

🇧🇬 Болгарію,

🇪🇪 Естонію,

🇸🇰 Словацьку Республіку,

🇲🇩 Молдову,

🇬🇪 Грузію,

🇵🇱 Польщу.

Окремо важливим орієнтиром буде середній показник країн OECD. Саме з ним ми найчастіше порівнюватимемо результати України.

То як же інтерпретувати бали PISA?

У PISA використовується бальна шкала із середнім значенням 500 балів та стандартним відхиленням 100 балів. Для полегшення інтерпретації результатів PISA також використовує умовну міру, яка відповідає одному року навчання, — 22 бали.

Тому, наприклад, різницю у 20–22 бали між двома групами учнів можна умовно інтерпретувати як різницю, еквівалентну приблизно одному року навчання. Це саме умовна міра для інтерпретації, а не буквальна кількість років навчання.

Що означають рівні досягнень?

Ще один показник, до якого ми будемо часто звертатися, — рівні досягнень PISA. Базовим рівнем вважається рівень 2. Тому, коли ми говоримо про те, яка частка учнів досягла або не досягла базового рівня, йдеться саме про рівень 2. Натомість рівні 5–6 є найвищими рівнями досягнень: учні, які їх досягають, демонструють найвищий рівень відповідних компетентностей.

Основні результати PISA-2025 для України: нижчі за середні по країнах OECD

На сьогодні в Україні маємо такі показники з трьох основних галузей PISA:

➡ природничо-наукові дисципліни — 448 балів;

➡ математика — 431 бал;

➡ читання — 418 балів.

В усіх трьох галузях результати України нижчі за середні показники країн OECD. Розрив із середнім значенням OECD у математиці та природничо-наукових дисциплінах становить приблизно півтора року навчання, а в читанні — близько двох років навчання. І саме з читання Україна має найнижчий результат — 418 балів, а також найбільший розрив із показником OECD. Водночас ці результати не варто сприймати як свідчення того, що українські учні мають надзвичайно низькі результати. Насправді ні. 

Показники України — «посередині» рейтингу референтних країн

Якщо порівняти Україну з обраними референтними країнами, вона посідає приблизно середню позицію. Україна випереджає Болгарію, Молдову та Грузію, але поступається Словацькій Республіці, Польщі та Естонії.

Нагадаю, що саме ці 6 країн обрали як референтні — з огляду на історичну, культурну та економічну спорідненість з Україною і, відповідно, більшу коректність порівняння. Якщо ж подивитися на позицію України серед усіх учасників PISA-2025, то ми перебуваємо приблизно на 39–40-му місці з 91 країни. Тобто Україна розташовується приблизно в середині міжнародного рейтингу.

Звичайно, таке ранжування має свої обмеження, однак воно показує, що результати України точно не є найгіршими серед учасників PISA-2025.

Понад третина учнів України не досягає базового рівня з усіх трьох галузей

Один із ключових показників, до якого ми будемо повертатися, — досягнення учнями базового рівня. На жаль, понад третина учнів в Україні не досягає базового рівня з усіх трьох галузей PISA. Це важливо розглядати в контексті Цілей сталого розвитку, до яких долучилася Україна. Одна з них передбачає, що щонайменше 80% учнів мають досягати базового рівня.

Поки що Україна до цього показника не наближується. Отже, тут є значний простір для зростання. Труднощі в одній галузі часто пов’язані з труднощами в інших. Водночас важливо дивитися не лише на окремі показники, а й на те, як вони поєднуються між собою. Якщо учень або учениця не досягає базового рівня в одній галузі, досить часто труднощі виникають і в інших. Зокрема:

  • 56,4% учнів не досягають базового рівня хоча б з однієї галузі;
  • майже третина учнів не досягає базового рівня з усіх трьох галузей.

З високими результатами ситуація протилежна: учні з найвищими рівнями досягнень частіше демонструють високі результати лише в одній галузі, а не одночасно в усіх трьох.

Тенденції: після різкого падіння між 2018 і 2022 роками результати стабілізувалися, але ще не відновилися

Тепер про тенденції, які, вочевидь, цікавлять усіх найбільше.

Ми бачимо, що ситуація в українській освіті стабілізувалася. Після різкого падіння результатів у 2022 році порівняно з 2018, у 2025 році не відбулося суттєвого подальшого зниження результатів у жодній із трьох галузей. Але водночас говорити про відновлення результатів до рівня 2018 року поки що не можна.

Отже, наразі ми маємо стабілізацію, але не відновлення. Якщо порівнювати результати з 2018 роком, то найбільше падіння спостерігаємо в читанні — 48 балів, що еквівалентно умовним 2 рокам навчання.

Найбільший гендерний розрив — у читанні, і він знову зростає

У різних галузях ситуація з гендерними розривами в Україні різна:

  • у природничо-наукових дисциплінах гендерного розриву фактично немає: дівчата випереджають хлопців на 4 бали, але ця різниця не є статистично значущою;
  • у математиці хлопці випереджають дівчат на 8 балів, і ця різниця є статистично значущою;
  • у читанні дівчата суттєво випереджають хлопців — аж на 32 бали, умовно — на півтора роки навчання.

Водночас загальна стабільність показників приховує важливу тенденцію всередині окремих груп. Якщо загальний результат України після 2022 року не продемонстрував суттєвого падіння, то серед окремих груп така динаміка все ж є. І найбільш помітна вона у хлопців у галузі читання.

Результати хлопців із читання знизилися між 2022 і 2025 роками. Натомість інші результати після 2022 року суттєво не змінилися. Отже, саме ця група потребує окремої уваги під час аналізу тенденцій PISA.

Соціально-економічний розрив звузився, але нерівність не зникла

Ще один стійкий розрив — соціально-економічний. Учні зі сприятливішими передумовами для навчання випереджають учнів з несприятливішими передумовами в усіх трьох галузях PISA. Різниця між цими групами становить понад 60 балів у кожній з галузей. Водночас, якщо дивитися на динаміку між циклами, бачимо цікаву зміну.

За період 2018–2025 років розрив між цими двома групами учнів скоротився. На перший погляд, це може виглядати позитивною тенденцією, однак важливо розуміти, чому це сталося. Скорочення розриву відбулося не через покращення результатів учнів з несприятливими передумовами, а через падіння результатів учнів зі сприятливішими передумовами для навчання.

15% українських учнів — академічно стійкі

Водночас маємо і позитивний показник — 15% українських учнів є стійким. У PISA «стійке учнівство» — це учнівство з несприятливими передумовами для навчання, яке водночас демонструє найвищі результати у своїй країні з певної галузі.

В Україні частка таких учнів становить 15%, що вище за середній показник країн OECD. Крім того, це більше, ніж майже в усіх країнах, які ми обрали для порівняння.

Це справді сильна сторона української освіти: попри несприятливі передумови, значна частка учнів демонструє високі результати.

Який розрив у знаннях між великими містами та малими селами?

Наступний розрив — між учнями, які проживають у різних типах місцевості. Насамперед ідеться про дві протилежні групи: учні з маленьких сіл та учні з великих міст. Розрив між ними є суттєвим і, залежно від галузі, становить приблизно 60–70 балів. Така картина спостерігається в усіх циклах, починаючи з 2018 року. У 2018, 2022 та 2025 роках загальна тенденція залишається подібною, однак у динаміці є важливий нюанс, розповіла Ганна Бичко під час презентації. 

➡ Математика: результати учнів з великих міст погіршуються

У 2025 році учні з великих міст продемонстрували гірші результати з математики, ніж у 2022 році. Причому саме математичні результати учнів з великих міст погіршилися суттєвіше, ніж результати з інших галузей і результати учнів з інших типів місцевості. Тому тут, як і в ситуації із соціально-економічним розривом, ми бачимо певне його скорочення. Але, знов-таки, цей розрив скорочується не через покращення результатів учнів з малих сіл, а через погіршення результатів учнів з великих міст.

Результати залежно від типу закладу освіти

Авжеж, спостерігаємо відмінності між учнями, які навчаються в різних типах закладів освіти. Тут картина досить стабільна в усіх галузях PISA, і якщо взяти для прикладу природничо-наукову освіту, то… 

… найнижчі результати мають учні закладів професійної освіти;

… найвищі результати — учні закладів загальної середньої освіти;

… учні закладів фахової передвищої освіти мають проміжну позицію.

Результати українських учнів за шкалами й підшкалами природничо-наукової грамотності

Природничо-наукова грамотність: оновлена рамка PISA-2025

Провідна галузь PISA у 2025 році — природничо-наукова освіта. Для цього OECD повністю оновила рамку цієї галузі і навіть змінила назву з «природничо-наукової грамотності» на «природничо-наукову освіту» й представила оновлений рамковий документ.

У PISA-2025 результати з цієї галузі можна розглядати через дві шкали та три підшкали. Основна шкала — загальний результат із природничо-наукової освіти. Крім неї, є три підшкали:

  • пояснювати явища науково;
  • оцінювати дизайни для наукових досліджень;
  • оцінювати наукову інформацію для ухвалення рішень.

Окремо PISA розглядає ще одну шкалу — екологічну грамотність (environmental literacy). Вона показує, наскільки учні застосовують свої знання в екологічних контекстах для вирішення екологічних проблем.

Які сильні та слабкі сторони українських учнів у природничих науках?

Оновлена рамка дає змогу сформувати умовний профіль України й побачити, які складники природничо-наукової освіти є для українського учнівства сильнішими, а які — складнішими.

Найкраще українські учні виконують завдання, пов’язані з поясненням явищ науково. Тобто йдеться про роботу з явищами, які учні можуть спостерігати та пояснювати, спираючись на власний досвід і знання.

Найскладнішою підшкалою виявилося оцінювання дизайну наукового дослідження. Тут уже потрібно безпосередньо працювати з доказами, експериментами та науковими дослідженнями.

Якщо порівняти результати України з референтними країнами, картина загалом така сама, як і в інших галузях. Ми випереджаємо Болгарію, Молдову та Грузію, але поступається Словацькій Республіці, Польщі та Естонії. Водночас результат України з природничо-наукової освіти нижчий за середній показник країн OECD.

Що насправді вимірює PISA в галузі «Навчання в цифровому світі»?

Ще одна цікава новація циклу PISA 2025 — вельми непроста для пояснення галузь «Навчання в цифровому світі». Важливо одразу уточнити: ця галузь не вимірює вміння учнівства просто користуватися комп’ютером чи працювати з певними програмами.

Основна шкала цієї галузі називається «Застосування обчислювального мислення для розв’язання проблем». По суті, вона відповідає на запитання: чи може підліток у новому, незнайомому цифровому середовищі:

– розібратися в певній проблемі;

– знайти алгоритм її розв’язання;

– запустити це рішення;

– отримати зворотний зв’язок;

– побачити власні помилки;

– на основі цього виправити та вдосконалити своє рішення.

Тут йдеться не просто про цифрові навички, а про застосування обчислювального мислення для розв’язання проблем у цифровому середовищі.

Основна шкала цієї галузі складається з двох підшкал:  програмування і моделювання. Окремо PISA використовує шкалу «Попередні знання обчислювальних практик». Вона має дещо інше призначення: оцінює, з яким цифровим досвідом учень або учениця підходять до виконання тесту.

Українське учнівство краще працює з алгоритмами, аніж з моделями

Середній результат України в інноваційній галузі «Навчання в цифровому світі» становить 478 балів. Це нижче за середній показник країн OECD, однак розрив є відносно невеликим — 22 бали. Для порівняння, у читанні та математиці розрив із середнім показником OECD значно більший (в середньому 30-40 балів). Тому навчання в цифровому світі сміливо називаємо однією із найсильніших сторін профілю українського учнівства.

➡ Програмування нашим учням дається легше, ніж моделювання

Українському учнівству легше дається програмування, тобто робота з алгоритмами. Натомість більші труднощі виникають під час побудови моделей. Найнижчі результати маємо за шкалою попередніх знань обчислювальних практик — тобто тих цифрових знань і досвіду, з якими учнівство заходить у це середовище ще до виконання завдань PISA.

І тут виникає важливий висновок: українське учнівство демонструє кращі результати в навчанні в цифровому світі, ніж можна було б очікувати, зважаючи на його попередній цифровий досвід. Тобто учнівство значною мірою вчиться безпосередньо в процесі виконання завдань.

➡ Понад половина учнів досягає рівня 3, а це важливий змістовний орієнтир

У цій галузі немає чітко визначеного базового рівня 2, про який ми говорили щодо інших галузей PISA. Водночас є змістовий орієнтир — рівень 3. Якщо учнівство досягає цього рівня, можна говорити про достатньо сформовану компетентність у галузі навчання в цифровому світі. В Україні трохи більше половини учнівства досягає рівня 3, тоді як майже половина залишається нижче цього орієнтира. Водночас 16% учнівства перебувають на найвищих рівнях розподілу. Це також свідчить про значний цифровий потенціал українського учнівства.

Отже, цифровий потенціал в українських підлітків справді є, однак, як і результати в інших галузях, просто розподілений він нерівномірно. До прикладу, хлопці випереджають дівчат у навчанні в цифровому світі — така сама картина спостерігається і за окремими шкалами та підшкалами. Це відповідає загальній міжнародній тенденції.

Цифрові компетентності пов’язані з результатами з інших предметів

Результати з навчання в цифровому світі не є ізольованими від інших освітніх результатів. Вони мають тісний зв’язок із результатами з природничо-наукової освіти та математики, а дещо слабший — із результатами з читання. Але ці зв’язки не пояснюють усієї картини. У 60% учнівства результати з навчання в цифровому світі вищі, ніж можна було б очікувати, виходячи з їхніх результатів в інших галузях.

Це ще раз підтверджує, що навчання в цифровому світі є сильною стороною профілю України, а українське учнівство здатне ефективно навчатися безпосередньо під час виконання завдань.

Заклади освіти залишаються для учнів України «точкою опори»

Один із перших показників, який ми розглядаємо, — відчуття приналежності до закладу освіти та відвідування занять. Тут маємо як сильні сторони, так і певні сигнали ризику. Сильною стороною є те, що українське учнівство загалом почувається на своєму місці у закладі освіти. Заклад, класна кімната та шкільне оточення залишаються важливою точкою опори.

Зокрема, 82% учнівства кажуть, що легко знаходять друзів у закладі освіти. Це вищий показник, ніж у середньому серед країн OECD. Тобто для більшості українських підлітків школа залишається середовищем, у якому вони можуть будувати соціальні зв’язки та почуватися комфортно.

Лише 62% учнів бачать практичний сенс освіти

Водночас є і важливий сигнал ризику.

Лише 62% учнівства бачать практичний сенс тієї освіти, яку здобувають. Це нижче за середній показник країн OECD. Тож поряд із відчуттям приналежності до закладу освіти виникає інше питання: чи бачить учнівство зв’язок між тим, що воно вивчає сьогодні, та тим, для чого ці знання знадобляться в реальному житті.

Пропуски занять: важливий показник у контексті війни

В Україні дуже високий показник учнівства, яке пропускає заняття: 73% проти 34% у країнах OECD. Цей показник потрібно розглядати в контексті повномасштабної війни. Пропуски можуть бути пов’язані з різними безпековими обставинами:

– обстрілами;

– повітряними тривогами та переходом до укриттів;

– іншими перериваннями освітнього процесу через війну.

Тому безпосередньо трактувати ці дані як звичайні пропуски занять не варто. Водночас 73% — виразний показник, на який потрібно звертати увагу. Допитливість, наполегливість і мислення зростання

Мотиваційні характеристики українських учнів

  У PISA компетентність учнівства — це не лише здатність досягати базового рівня з математики, читання чи природничо-наукової освіти. Важливими є також мотиваційні характеристики: чи хоче учнівство навчатися, чи готове докладати зусиль і чи цікаво йому пізнавати нове. У цьому контексті PISA розглядає три складники:

– допитливість — інтерес до пізнання нового;

– наполегливість — готовність докладати зусиль, навіть коли завдання дається важко;

– мислення зростання — переконання, що здібності та інтелект людини можна розвивати.

За всіма трьома показниками результати українського учнівства досить високі та близькі до середніх значень країн OECD.

Освітні ресурси: понад половина учнівства стикається з проблемами

Далі йдеться про ресурсне забезпечення закладів освіти. Важливо враховувати, що це не об’єктивний показник стану ресурсів, а дані анкетування керівників закладів освіти: саме вони оцінювали наявність і якість ресурсів.

За їхніми відповідями:

  • понад половина учнівства навчається в закладах, керівники яких говорять про неналежну якість навчальних матеріалів;
  •  понад половина — у закладах, де повідомляють про брак цифрових ресурсів;
  •  понад третина учнівства навчається в закладах, керівники яких вказують на нестачу педагогічних кадрів.

Ці показники суттєво вищі, ніж у країнах OECD, і водночас належать до найвищих серед референтних країн України.

А як справи з мобільними телефонами в школі?

Окремо варто звернути увагу на використання цифрових ресурсів. Лише 10% українського учнівства навчається в закладах освіти, де використання мобільних телефонів заборонене. Для порівняння, у країнах OECD таких закладів у середньому 50%. Це один із найнижчих показників серед країн, які порівнюються в PISA, і він свідчить про значно менш жорстке регулювання використання мобільних телефонів в українських школах.

Безпека та булінг: 14% учнів повідомили про булінг

Безпека в PISA також вимірювалася за допомогою анкетування, тому цей показник має специфічне значення. Він не охоплює всіх безпекових ризиків, зокрема ризиків, пов’язаних із війною.

Українське учнівство загалом повідомляє, що почувається безпечно у своєму закладі освіти. Ймовірно, це передусім свідчить про відчуття комфорту та безпеки всередині освітнього середовища. А ось 14% учнівства повідомили про булінг. Це помітно нижче, ніж у середньому в країнах OECD. Порівняно з 2018 роком показник в Україні суттєво знизився. Одним із можливих пояснень є тривалі періоди дистанційного навчання — спочатку через COVID-19, а потім через повномасштабну війну. Адже булінг значною мірою пов’язаний із безпосередньою взаємодією між дітьми.

Дисциплінарний клімат — сильна сторона української школи

Ще однією точкою опори є дисциплінарний клімат. Українське учнівство повідомляє, що традиційні порушення дисципліни на уроках трапляються відносно рідко. За цим показником Україна має значно кращий результат, ніж у середньому країни OECD, і випереджає всі референтні країни. Водночас є інша проблема: понад третина дітей повідомляє про відволікання на цифрові пристрої. Це перегукується з даними про використання мобільних телефонів: на відміну від багатьох країн, в Україні їх використання в школах значно менше обмежене, що вже позначається на навчальному процесі.

Підтримка вчительства — ще одна перевага

Позитивним сигналом є й те, що українське учнівство часто говорить про підтримку з боку вчительства. Підтримка вчительства пов’язана з кращими освітніми результатами, вищим благополуччям і задоволеністю життям. За цим показником Україна випереджає багато інших країн.

Штучний інтелект уже став частиною навчання учнів України

Окремо варто згадати використання штучного інтелекту. Глибокого аналізу цих даних поки що не проводили, а комплексне вивчення використання ШІ стане одним із напрямів PISA у 2029 році. Тож наразі можна говорити лише описово: українське учнівство активно використовує штучний інтелект у навчанні — частіше, ніж у середньому в країнах OECD.

ШІ також частіше використовується безпосередньо під час уроків: учителі дають учнівству завдання, пов’язані з його використанням. Авжеж, самі по собі ці дані не дають відповіді на питання, чи є таке використання позитивним або негативним. PISA не вимірювала тут академічну доброчесність і не оцінювала якість такого використання ШІ. Тому поки що можна зробити лише один обережний висновок: штучний інтелект уже став частиною навчального процесу українських дітей.

Сильні сторони українського освітнього середовища

Підсумовуючи результати, можна виокремити кілька сильних сторін українського освітнього середовища:

  • приналежність до закладу освіти — клас, школа, друзі та однокласники є важливою точкою опори для учнівства
  • відчуття безпеки всередині закладу освіти — без урахування безпекових ризиків, пов’язаних із війною
  • підтримка вчительства, за якою Україна випереджає багато інших країн
  • класний і дисциплінарний клімат — порушення дисципліни на уроках трапляються менш часто, ніж у багатьох інших країнах.

А які сигнали ризику показує PISA?

Серед них:

  • залученість — високий показник пропусків занять, навіть з урахуванням воєнного контексту
  •  практичний сенс освіти — значна частка учнівства не бачить практичної цінності освіти, яку здобуває
  • ресурсне забезпечення — без достатніх ресурсів складно говорити про досягнення високих освітніх результатів.
Олена Юрченко
Автор

Олена Юрченко

Більше матеріалів автора
Previous article Попередній матеріал
Чому підлітки обирають ШІ, а не людину для спілкування: ризики чатботів для дітей