Світлана Меркулова: про що мріє переможниця Global Teacher Prize Ukraine 2026
Цьогоріч національна премія Global Teacher Prize Ukraine вдесяте назвала переможця: 1 мільйон гривень отримала Світлана Меркулова, вчителька англійської мови з Ірпеня. Її професійне і життєве мотто — «Допомагаю підтримувати стійкість і людяність у вчителях і учнях». Як відбулося оголошення переможниці та які були перші емоції пані Світлани? Про що мріє найкраща вчителька України та чому в її промові кілька разів звучало слово «стійкість»? Ми поспілкувалися зі Світланою Меркуловою просто на сцені оперного театру. А ще зібрали 10 приголомшливих фактів про переможницю ювілейної премії Global Teacher Prize Ukraine 2026.
Напередодні Дня вчителя в Національній опері України прозвучало ім’я найкращого педагога України. Спершу на знаковому для киян (та й усіх українців!) монументі Батьківщина Мати замайоріли кольори прапора, а вже наступної миті крізь синьо-жовтий танок артінсталяції виринула фраза: ВЧИТЕЛЬ КРАЇНИ — СВІТЛАНА МЕРКУЛОВА. Вчителька на кілька секунд завмирає, бо, здається, не може повірити своїм очам, і лише кремезні обійми колег із топдесятки повертають її до реальності. А тоді пані Світлана дивується важкій «зоряній» статуетці, яку їй на сцені передає очільниця Освіторії Зоя Литвин.
— Перемога стала несподіванкою! — поміж безкінечних обіймів та селфі ділиться з нами Світлана Меркулова ще просто на сцені. — Адже коли на монументі Батьківщина Мати з’явилося ім’я «Світлана», я була впевнена, що це Шефер (учителька початкових класів Світлана Шефер — одна із фіналісток цьогорічної премії, — авт.). Я прочитала: «СВІТЛАНА» — й одразу подивилася на нашу Світлану Шефер. А потім була мить, в яку я дивним чином не розчула й не розбачила своє прізвище. І тільки коли вже підбігли всі учасники десятки й почали вітати, зсередини накрила хвиля адреналіну: «Це справді зі мною?..» Знадобилося кілька секунд, щоб прийти до тями. У мені нестримно вирують радість і гордість. І саме в цьому моменті я хочу сказати найважливішу річ: цієї нагороди вартий кожен український вчитель.
А що ви відчули разом із шаленою вагою «зіркової» статуетки?
Таку ж шалену відповідальність. Бо саме в цей час, коли, здається, усе руйнується просто на очах і суспільний фокус змістився, важливо не зупинятися підтримувати вчителів. І дати кожному з педагогів зрозуміти: «У вас вірять. Ви робите найважливішу і найблагороднішу справу. Не зупиняйтеся, будь ласка».
Ви вже десята переможниця, чию освітню мрію реалізує Global Teacher Prize Ukraine. До яких змін мрієте докласти зусиль?
Я вже багато років намагаюся підтримувати стійкість і людяність у вчителях і учнях. Частину коштів планую вкласти в проєкт «Стійкі вчителі — стійкі діти». Проводитиму майстерки, воркшопи, продовжу запрошувати вчителів на тренінги у Варшаву. Чому у Варшаву? Свого часу я проходила навчання у Centrum Edukacji (Центр Едукації), і польські колеги розповіли «секрет», чому їхні вчителі так охоче й на високому рівні проходять підвищення кваліфікації. Крім звичайних предметів з їхньої спеціалізації є обов’язкові… ретрити! Кожен учитель раз на рік може безкоштовно приїхати на такий ретрит і займатися там виключно відновленням ресурсу: художні майстер-класи, гончарство, співи, лісові прогулянки. Я ніколи не бачила в Україні таких осередків відпочинку для вчителів і стала по-хорошому одержима ідеєю створити такі ресурсні центри в нашій країні. Про це я, до речі, говорила в нещодавній розмові з прем’єр-міністром, і ми зійшлися на думці, що ідея — робоча. Вірю, що ця моя мрія справдиться!
Наші вчителі — це часто «осередки стійкості» для учнів. Але робота у війні й тривогах призводить до хронічної втоми, вигорання. Вони просто забувають про опцію «поновити ресурс»…
Саме тому свою мрію про ресурсні центри для вчителів вважаю вкрай важливо. Запитайте у вчителів навіть елементарне: «У вас вистачає часу пройти повноцінний медичний огляд?» Відповіді вас здивують. Тож я розумію, що найбільш сприятливий час, коли вчителі можуть дозволити собі відновлення — це час канікул: весняних, зимових чи літніх. Ресурсні центри можна створити на найбільш безпечній території під час війни, а після — у різних куточках України. Думаю зараз про бази відпочинку й санаторії в Карпатах і Трускавці — там можна облаштувати перші ресурсні центри для вчителів. Або залучити інвесторів і вкласти кошти у відновлення недобудованих санаторіїв, яких там теж чимало. Адже отримати на виході «власне місце сили» значно краще, ніж постійно орендувати. То що ж робитимуть учителі в ресурсних центрах? Окрім лікувальних процедур (класика санаторіїв із питтям цілющих вод), можуть підкорювати гірські вершини, медитувати біля водоспадів, куштувати бринзу на полонинах… Жити для себе тут і зараз.
«Вчитель має навчити ВЧИТИСЬ» — каже перший переможець премії Паул Пшенічка. «Моє вчительство — про побудову культурних містків між людьми зі Сходу й Заходу України», — це слова Артура Пройдакова, ще одного переможця премії. А ваша колега, учителька англійської мови Наталія Кідалова порівнює хорошого вчителя із садівником: «Ніколи не звинувачуй рослини в тому, що вони повільно ростуть, а думай, де недолив, де не підсипав добрив. І не чекай, що троянда розквітне одночасно із хризантемою». А яка метафора вчителя пасує вам?
Диригента оркестру! У великому симфонічному оркестрі є близько 100 музичних інструментів. Вони всі звучать по-різному, і кожен вимагає особливого налаштування. А ти маєш їх об’єднати однією мелодією, втілити разом якийсь прекрасний задум. Іноді це ліричні мотиви класики, а іноді — запальні рок-балади. Люблю це відчуття: у всіх різні партитури, але ти як диригент маєш дати вірні вказівки й жести, щоб почути й побачити цю магію співтворчості.
Світлана Меркулова і її освітній профіль: 10 крутезних фактів про переможницю ювілейної Global Teacher Prize Ukraine
Вважає українських учителів «архітекторами свободи нашої нації»
— Я залишаюсь у професії сьогодні, попри сирени, блекаути та втому через «ефект укриття». Коли під час тривоги ми сидимо в підвалі ліцею, мої учні просять: «Давайте сплануємо нашу першу подорож після перемоги». У цей момент розумію: школа і мова стали для них вікном у надію, свободу та майбутнє. У професії тримають ще й очі моїх учнів. Коли дитина, яка пережила жахи війни, знову захоплено описує англійською країну своєї мрії, я розумію, що я на своєму місці. Я залишаюся в школі, тому що вчитель в Україні сьогодні — це архітектор ментальної стійкості та свободи нашої нації.
Дає інструменти психологічної стійкості колегам
— Моя місія як тренерки проєктів «Травмапедагогіка для українських шкіл» та «Стійкі вчителі — стійкі діти» — допомагати колегам знаходити ресурс у найтемніші часи. Навчені нами вчителі каскадно передають ці знання у своїх громадах, повертаючи спокій дітям і батькам. За три роки впровадження проєкту понад 18 000 українців отримали інструменти психологічної стійкості. Коли я бачу ці цифри, я розумію: ми не просто вчимо — ми рятуємо ментальне здоров’я нації. І це мій найбільший внесок у майбутнє України.
Має три кити навчання: травмаінформована педагогіка + перевернутий клас + проєктне навчання
— У своїй практиці керуюся правилом: учитель має говорити 20 % часу уроку, а учні — 80 %, — каже переможниця ювілейної премії Global Teacher Prize Ukraine. — Навчання в моєму класі тримається на трьох китах:
1. Травмаінформована педагогіка
Як тренерка проєкту «Стійкі вчителі — стійкі діти» я чудово усвідомлюю важливість емоційно стабільного стану для успішного навчання. Кожен урок починається з емоційного «чекіну». Для дітей, які пройшли через випробування війни, це питання безпеки, адже стрес суттєво знижує когніцію. Травмапедагогіка створює безпечний простір, де дитина заспокоюється і знову стає здатною творити та вільно говорити.
2. Перевернутий клас
Замість пасивного зазубрювання нову теорію та лексику учні опрацьовують удома через короткі інтерактивні відео чи Reels-туторіали від носіїв мови. У класі — одразу перехід до практики. В умовах повітряних тривог чи блекаутів це дає учням гнучкість: вони вчать базу у власному темпі, а на уроці можна фокусуватися на дискусіях та мовних іграх.
3. Проєктне навчання
Учні Світлани Меркулової вчать англійську через створення реальних продуктів: від кулінарних змагань до гри «Виживання на безлюдному острові».
Створює ситуації успіху для високих академічних результатів
Світлана Меркулова не порівнює учнів між собою, а лише з ними самими в минулому. Бо для когось досягнення — це олімпіада, а для когось — перший діалог без перекладача. Вчителька вважає, що найбільший бар’єр в іноземній мові — це страх помилитися. Тож озвучує в класі правило: «Mistakes are proof that you are trying» (Помилки — доказ того, що ви намагаєтеся).
— Використовую метод покрокової підтримки: розбиваю складні завдання (есе, проєкти) на маленькі етапи. Мої учні обожнюють виклики, тож змагаються у квізах і заробляють бали на цифрових платформах, а замість нудних тем розбирають англомовні меми і дебатують про штучний інтелект. «Ми пишемо листи одноліткам за кордон, розробляємо англомовні путівники незламним Ірпенем для іноземних партнерів, проводимо уроки з волонтерами з Британії, беремо участь в Erasmus», — розповідає пані Світлана.
Мріє зробити турботу про психіку вчителя частиною державної освітньої політики
Світлана Меркулова переконана: неможливо ділитися ресурсом, коли твій власний баланс на нулі. Вигорілий учитель, попри весь свій професіоналізм, мимоволі транслює втомленість і апатію, що миттєво зчитується учнями. Саме тому цей виклик потрібно вирішувати в першу чергу.
— Моє рішення — інституціоналізація турботи про педагога на державному рівні. Це має бути або створення мережі ресурсних центрів психологічного розвантаження для освітян у кожній громаді, або масштабне державне закріплення проєкту «Стійкі вчителі — стійкі діти». Цей підхід є системним: він навчає вчителя спочатку відновити власну психологічну стійкість, опанувати техніки саморегуляції, а вже потім, через свій зцілений стан, стабілізувати учнів у класі. Створення такої державної системи підтримки поверне престиж професії, зупинить відтік кадрів і покаже вчителям, що держава цінує їх не за стоси звітів, а за їхнє серце.
Кожен її урок — інклюзивний
— Індивідуальні відмінності дитини — це природне розмаїття, а не перешкода, — каже Світлана Меркулова. — Тому я будую уроки так, щоб матеріал можна було сприймати через різні канали: візуально, аудіально й через рух. Диференціюю і завдання: у проєкті про мандри дитина з високим рівнем мови пише есе, учень з ООП створює та підписує візуальну мапу, а дитина з високою тривожністю може презентувати роботу в парі. Результату досягають усі, але кожен — у свій темп і спосіб.
Справжня інклюзія неможлива без готовності всього класу до взаємодії та емпатії. Командні завдання, розмови про рівність і повагу до чужих кордонів, щоденні чекіни стану й вправи на заземлення допомагають створювати безпечний простір для всіх дітей, особливо в умовах стресу війни. У проєкті «М18: Ми — юні законотворці» брав участь учень з особливими освітніми потребами. Ми виявили, що хлопець має хист бачити все навколо як справжній митець. Сьогодні він навчається на творчій спеціальності.
Учні Світлани Меркулової вчаться писати закони ще за партами
Один із предметів гордості вчительки англійської мови — вихід за межі кабінету мови у простір громадянського виховання:
— Разом із ліцеєм ми активно беремо участь у Всеукраїнському проєкті «М18: Вибори для дітей» та «Юні законотворці». У формі гри підлітки вчаться писати закони, вести дебати та мислити як державні лідери. Вплив цього проєкту масштабується на всю громаду: діти набувають лідерських навичок і вчаться бути відповідальними громадянами, які чітко знають, що вони мають право і силу змінювати свою країну на краще.
Руйнує стереотип «бідного і втомленого вчителя», якому «нічого не світить» за межами власної школи
Світлана Меркулова транслює образ сучасного, успішного та динамічного професіонала.
— Мої учні бачать, що вчитель — це сучасна людина, яка вільно володіє технологіями, інтегрує штучний інтелект у навчання, стежить за світовими трендами та постійно розвивається. Коли діти бачать драйвового лідера, вони починають поважати саму професію.
Вчителька наголошує на тому, що престиж професії зростає, коли громада бачить її цінність для виживання та відбудови:
— Після пережитого нашою громадою в Ірпені я активно залучаю міжнародні гранти, партнерства із закордонними школами, волонтерські проєкти та інтеграцію психосоціальної підтримки в освітній простір міста. Ми доводимо, що школа — це серце відновлення громади.
Плекає майбутніх колег серед учнів
— Мої учні мають змогу спробувати себе в ролі менторів, фасилітаторів та лідерів груп. Для цього я створила шкільний проєкт «Just do it»: учні старших класів можуть спробувати себе в ролі вчителів для молодших і торкнутися вчительської професії. Коли старшокласники відчувають, як це — вести за собою та допомагати іншим відкривати нові світи через мову, у них зникає упередженість щодо педагогіки. Деякі з моїх випускників уже обирають філологічні та педагогічні факультети, і це — мій найбільший внесок у майбутнє професії.
«Наша освітня система — не про стіни, а про цінності»
— Наші діти мають високий рівень самостійності — вони не бояться висловлювати власну думку та створювати суспільно корисні проєкти, — говорить найкраща вчителька України. — Але серцем цієї системи є український учитель. Наша головна сила — у творчому неспокої педагогів, які з ліхтариком у руках спроможні запалити вогонь пізнання. Ми довели, що українська освіта — це не про стіни. Це про сенси, цінності та незламну віру в майбутнє, яку ми щодня виборюємо в наших класах.
Премію для вчителів Global Teacher Prize Ukraine організовує Освіторія за підтримки Міністерства освіти і науки України, національної едьютейнмент-платформи актуальних знань та навичок Дія.Освіта, ЮНІСЕФ, Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), ІТ-компанії SoftServe, фармацевтичної компанії Biopharma, Фундації Кредобанку, KSE Foundation і Talents for Ukraine, компанії Uklon, Фонду освітніх ініціатив і компанії EdPro. 1+1 media виступає генеральним медіапартнером, а платформа кіно і телебачення Київстар ТБ, Суспільне Мовлення, Українська правда, hromadske, медіамережа «Вікно Відновлення», медіа позитивних новин та історій ШОТАМ, медіа «Лачен пише», ProKyiv, ProDnipro, Культурні сили України — об’єднання діячів культури, що підтримує Сили оборони України, Jetsetter, Ukrainian Fashion Publishing та інформаційні партнери Sensy Buro і Teenergizer забезпечують інформаційну підтримку. Незалежним консультантом з перевірки прозорості та правильності процесу відбору національної премії Global Teacher Prize Ukraine виступає компанія PwC в Україні.
Теги
Підписуйтесь на щомісячний дайджест від Освіторії
Статті, новини, можливості щомісяця та без спаму.
Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що погоджуєтеся з нашими Умовами використання.
