Якщо в класі ніде яблуку впасти: яка відстань між партами є комфортною для дітей?

Авторка тексту: Катерина Лебедєва

Скільки дітей може навчатися в класі за чинними нормативами? Якою має бути відстань між партами, щоб дітям було зручно? І, головне, що робити, якщо в класі 40 чи більше учнів, а місця так мало, що ніде яблуку впасти? Пояснюємо все про сучасні нормативи та даємо поради юриста. Перевірте, чи не порушують права вашої дитини. 

Отже, скільки учнів має бути в класі?

Кількість учнів у класі державного комунального закладу освіти не може бути меншою ніж 5 учнів та більшою ніж 30 учнів. Це прописано в статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2020 року.

А хіба нове законодавство не зменшує наповнюваність класів?

Так, але це положення набере чинності лише з 1 вересня 2024 року. Відтоді у класах початкової школи має бути не більш ніж 24 учні. Для всіх інших класів (базової чи профільної середньої освіти) зберігається норма про 30 учнів.

Тобто якщо в класі 30 учнів, все ок?

Ні, це не єдина вимога. Кількість учнів у навчальних приміщеннях закладів освіти має відповідати вимогам санітарного законодавства та не може порушувати права учнів на належні, безпечні, здорові умови навчання та права педагогічних працівників на безпечну працю.

В якому документі про ці вимоги можна почитати?

У введених в дію з 2018 року Державних будівельних нормах України «Будинки і споруди. Заклади освіти». Зокрема, у таблиці №1 до пункту 6.13 вказано, що класна кімната для початкової школи обчислюється за нормою 2,4 кв.м на учня в разі наповнюваності класу 25 учнів. У разі наповнюваності класу 30 учнів допускається площу класної кімнати визначати з розрахунку 2 кв.м на учня (примітка 2 до таблиці №1). Тобто дозволяється, за потреби, щоб 30 учнів навчалися в кабінеті площею 60 кв.м.

За яким принципом розставляють парти?

У наказі МОН «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», який набрав чинності з 1 січня 2021 року, у розділі III «Гігієнічні вимоги до будівель та приміщень» визначено, що:

  • у прямокутній кімнаті між рядами двомісних робочих столів учнів має бути не менш ніж 0,6 м;
  • між зовнішньою стіною та першим рядом робочих столів учнів — 0,6–0,7 м (у будівлях із цегли допускаються 0,5 м);
  • між третім рядом робочих столів учнів і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, — не менш ніж 0,7 м.

Скільки потрібно місця, щоб учням було зручно відповідати біля дошки?

Відстань від стіни з класною дошкою до передніх робочих столів має бути не меншою ніж 2,4–2,6 м.

Якщо в кабінеті є демонстраційний стіл (для кабінету хімії, фізики тощо), між ним та партами учнів має бути не менш ніж 0,8 м. А між учительським столом та переднім столом учнів передбачено відстань у принаймні пів метра.

Зрозуміло. А якось продумана відстань, щоб із задніх парт школярі добре бачили дошку?

Так. Від них до дошки має бути не більш ніж 9 м.

Чи можна ставити парти впритул до задньої стіни?

Ні, до неї має бути не менш ніж 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня — щонайменше метр). А якщо там стоять шафи, треба залишити більше місця для доступу до них — принаймні 0,8 м.

А в чотири чи п’ять рядів можуть стояти робочі столи у класі?

П’ять рядів у Санітарному регламенті не передбачено. А якщо їх чотири, то збільшується відстань від дошки до парт: не менш ніж 3 м, щоб забезпечити кут розглядання до 35 градусів. Також збільшуються деякі інші відстані: від стіни до першого ряду — 0,8–1,0 м, а від останніх рядів до шаф — 0,9–1,0 м.

Чули, що є додаткові вимоги до оформлення класів за стандартами НУШ.

Дійсно, є наказ МОН «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи» від 23 березня 2018 року. Там прописано, що зручні для сучасного навчання столи і парти мають бути одномісними. А ще в приміщенні слід організувати вісім осередків:

  • осередок навчально-пізнавальної діяльності з відповідними меблями;
  • змінні тематичні осередки, в яких розміщуються дошки/флiп­чарти/стенди тощо;
  • осередок для гри, оснащений настільними іграми, інвентарем для рухливих ігор;
  • осередок художньо-творчої діяльності з поличками для зберігання приладдя та стендом для змінної виставки дитячих робіт;
  • куточок живої природи;
  • осередок відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами­ пуфами, подушками з м’яким покриттям;
  • дитяча класна бібліотечка;
  • осередок вчителя, оснащений столом, стільцем, комп’ютером, полицями/ящиками, шафами для зберігання дидактичного матеріалу тощо.

А що ж робити, якщо учнів понад 30 або місця в класі не вистачає?

Треба решту учнів організувати в окремий клас та добрати до потрібної кількості шляхом проведення конкурсу. Якщо немає приміщення для додаткового класу, навчання організовують у дві зміни.

У статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» сказано: «У разі якщо кількість учнів не дозволяє утворити клас, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за однією з інших (крім очної) форм здобуття повної загальної середньої освіти або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності».

Чому школи не погоджуються відкривати маленькі класи від п’яти учнів, якщо це дозволено законодавством?

Школи мають сплачувати заробітну плату вчителям, і на це отримують з держбюджету освітню субвенцію. Її розподіляють відповідно до постанови Кабміну «Про внесення змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» від 17 березня 2021 року. За спеціальними формулами обчислюють фінансування класів загальноосвітніх шкіл відповідно до їхньої наповнюваності, а також чисельності населення населеного пункту: від 10 (у селищі) до 27,5 (у великому місті). Наприклад, два класи у столичній школі можна відкрити, лише якщо маємо не менш ніж 55 потенційних учнів. Інакше другий клас не отримає державного фінансування і може розраховувати лише на допомогу з місцевого бюджету.

Що робити батькам, якщо клас перевантажений і практично немає проходу між партами?

Олександра Оборотова, адвокатська компанія «Оптима»

«Якщо порушені права дітей, у тому числі на належні умови навчання, батьки спочатку мають звернутися до керівника закладу освіти письмово. Копії листа вони можуть надіслати до вищих інстанцій: департаменту чи відділу освіти міста чи області, Міністерства освіти і науки України. Якщо питання не вирішено, батьки можуть звернутися до Комітету сприяння захисту прав дитини, дитячого омбудсмена, громадських правозахисних організацій».

Поділитися цією статтею
Автор: