У дітей з малозабезпечених родин значно менший словниковий запас, ніж у їхніх однолітків із заможних родин. Нове дослідження фахівців Каліфорнійського університету в Берклі (США), опубліковане в червні 2021 року, доводить: проблеми дітей виникають через пригнічений психологічний стан батьків з економічними проблемами. Чому так стається та чи можна виправити ситуацію? Переклали найцікавіші висновки дослідження.
Авторка тексту: Катерина Лебедєва
Коли батьки не розмовляють з дітьми?
Якщо, приміром, мати змушена думати про те, чим ввечері нагодувати сім’ю, як заплатити за медичні та комунальні послуги, боїться, що може втратити житло, вона забуває розповідати дитині про навколишній світ, ігнорує її запитання.
Як це перевірили? У першому досліді фахівці спілкувалися з 84 батьками, а потім спостерігали, як вони спілкуються зі своїми трирічними дітьми. Родини поділили на дві групи. З представниками першої розмовляли про фінансові проблеми, а другої — на будь-які нейтральні теми. Спостереження довело: батьки, які занурилися в негативні думки щодо нестачі грошей, розмовляли з малюками значно менше, ніж інші тати й мами.
Під час другого досліду дітям прикріпили апарати, що нагадують крокоміри, але підраховують не кроки, а слова, які малюк чує та говорить. Як і прогнозували дослідники, експеримент довів: батьки найменше спілкуються з дітьми наприкінці місяця, коли в них безгрошів’я і вони очікують зарплату.
Дослідження продемонструвало, що кількість розмов з дітьми в родині не так вже й залежить від освіченості та особистих характеристик батьків. Значно більше на це впливає наявність серйозних проблем (наприклад, зі здоров’ям чи дефіцитом грошей) та пов’язаних з ними переживань.
Що назвали ранньою катастрофою?
Психологи Бетті Харт і Тод Ріслі ще 20 років тому встановили: у малозабезпечених родинах діти до чотирьох років чують удома на сотні тисяч та навіть мільйони слів менше, ніж їхні однолітки із заможних сімей. Дослідники спостерігали за життям дітей у родинах з різних прошарків населення два з половиною роки. За їхніми даними, малюк у сім’ї високооплачуваних експертів чує понад 2100 слів за годину неспання, у сім’ї робочих — понад 1250 слів, а в родині, що перебуває у складних життєвих умовах, — лише 600. Відповідно, дворічні діти з першої категорії вимовляють два нові слова на день, з другої — одне, а з третьої — одне раз на два дні. Про це вчені видали книгу «Рання катастрофа». Адже що повільніше формується словниковий запас дитини, то більше це впливає на подальшу навчальну успішність. До слова, проблеми виникають не лише в гуманітарній сфері. Учні, яким не вистачає лексичних ресурсів, зазвичай погано читають, а тому гірше, ніж однокласники, розуміють умови задач з математики, фізики, зміст параграфів з історії, географії, біології.
Наведене дослідження зовсім не означає, що діти, чиї сім’ї зазнають фінансових труднощів, приречені на малий словниковий запас. Учені переконані, що малюки з найбідніших родин потребують цільової допомоги. Держави мають підтримувати в першу чергу батьків дошкільнят, які потрапили у важкі життєві обставини. Тати й мами теж можуть тримати у голові, що дітям слід приділяти час та спілкуватися, навіть якщо є фінансові труднощі. Адже від батьків залежить, чи буде дитина мати гарний старт у житті.
Фізичні вправи підвищують активність мозку
Дослідники й самі шукають прості способи допомогти таким родинам.
Незвичний та легкий метод поліпшити мовленнєві навички та збільшити словниковий запас пропонують дослідники з Делаверського університету (США). Вони оприлюднили результати у червні 2021 року. Достатньо навчити дітей плавати та регулярно виділяти час на це приємне заняття.
Під час дослідження дітей у віці від 6 до 12 років попросили запам’ятати низку нових слів після того, як їм запропонували одну з трьох справ: пограти з розмальовками, зайнятися фітнесом чи плаванням. Як з’ясувалося, після плавання школярі на 13 % краще запам’ятовували нові слова.
Відомо, що будь-які фізичні вправи підвищують рівень активності мозку. Вони збільшують рівень особливого білка — так званого нейтрофіну, що стимулює розвиток нейронів.
Чому ж тоді саме плавання може покращити словникову пам’ять та, відповідно, словниковий запас у дітей, а фітнес — ні?
Чому плавати краще перед розвитком мовлення?
Вчені пояснюють це кількістю енергії, яка потрібна мозку для кожної вправи. Плавання — це заняття, яке діти можуть виконувати без особливих роздумів або додаткових інструкцій. Це більш автоматична вправа, ніж фітнес, де багато вправ вони раніше не бачили. Дітям спочатку потрібно було вивчити рухи, на що витрачалася розумова енергія.
Кожна родина може дозволити собі навчити дитину плавати та ходити з малюком до найближчої водойми. Тоді навіть той, хто почує менше нових слів, краще їх запам’ятає. Так можна допомогти дитині в інтелектуальному розвитку. Донині вчені вивчали плавання лише з точки зору здорового способу життя, тож новий підхід відкриває простір для нових досліджень.
Також школи можуть ширше, ніж раніше, впроваджувати плавання у басейні. До того ж ці знання варто врахувати під час складання розкладу уроків. Якщо після уроку плавання відбудуться заняття з розвитку мовлення та літератури, таке поєднання буде ідеальним. Учителі можуть розробити інтегровані курси, коли ігри та вправи у воді будуть гармонійно поєднані з іграми та вправами на розширення словникового запасу.
