Американський учитель Майкл Лінсін викладає 29 років. За цей час він навчав дітей усіх класів — від дитсадка до старшої школи. Майкл веде свій освітній блог Smart Classroom Management, що налічує 125 тисяч підписників, та видав 5 книжок-бестселерів. Під час глобального локдауну він також перейшов на онлайн-викладання і вважає, що вчителі в цій ситуації — вразлива мішень для критики з боку батьків. Адже батьки сидять зовсім поруч і чують кожен незручний момент чи заминку на уроці, можуть піддавати осуду і сумніву кожне завдання вчителя. Досвідчений американський педагог дає поради, як уникнути батьківських нарікань на онлайн-навчання. А ми переклали його практичні рекомендації для українських освітян.
- Не вибачайтеся
Під час карантину вчитель може почуватися винним за те, що дає завдання дітям. Особливо розуміючи, що батьки також працюють з дому і зовсім не мають часу (та й не повинні) допомагати дитині із домашніми вправами. Такі почуття є зрозумілими і нормальними. Ви можете помітити, що в комунікації з батьками повсякчас перепрошуєте: «Я розумію, що це складний для усіх час», «Уявляю, які ви зараз зайняті», «Перепрошую, що додаю клопотів» тощо. Це досить типова поведінка співчутливого вчителя. Але раджу не домішувати такі сентименти в роботу, яку ви очікуєте отримати від ваших учнів. Адже такий підхід ніби запрошує батьків до обговорення обсягу завдань, які ви задаєте учням. А це може призвести до багатьох непорозумінь, так наче ви покладаєте на батьків обов’язок допомагати дітям із завданнями.
2. Не виходьте за рамки професійного спілкування
Будь-які прояви зайвої фамільярності у вашій комунікації з батьками можуть підривати ваш авторитет. Вчителі, які стали друзями для батьків своїх учнів, зараз потерпають найбільше: вони часто отримують від батьків прохання про додаткові роз’яснення, послуги і трішки більше уваги їхній дитині. Вчителі, зі свого боку, даючи завдання, думають не про те, що буде краще для дитини, а про те, як на цю вправу відреагують батьки. Така ситуація значно знецінює роботу педагога-професіонала, особливо в умовах пандемії. Найменше, що нам зараз потрібно, це учні, які відставатимуть на місяці через те, що ми побоялися бути сильними лідерами. Із цього важкого випробування діти мають вийти з усвідомленням мети свого навчання. Коли батьки сприймають вас як експерта і фахівця своєї справи, вони не піддаватимуть сумніву ваші методи і довірятимуть вам, адже будуть певні: ви знаєте, що краще для їхніх дітей.
3. Висловлюйтесь просто і чітко
Отже, затямте: це ви, вчитель, даєте завдання учням — не батьки, не самі діти і навіть не адміністрація школи, а саме ви. Тому будьте готові відстоювати своє рішення. І пам’ятайте: що простішими і зрозумілішими будуть ваші інструкції до виконання завдання, то менше приводів для критики ви залишаєте батькам. Намагайтеся не залишати простору для інтерпретацій чи різночитань: висловлюйте свої очікування щодо завдання чітко, прямо і у зрозумілих термінах. Акцентуйте увагу учнів на етапах виконання завдання і зрозуміло описуйте, що саме вони мають зробити. Чіткі інструкції під час онлайн-навчання важливі як ніколи.
Якщо після опису завдання ви отримуєте листи із запитами роз’яснень, можете копіювати уривки ваших інструкцій до цієї вправи або спрямовувати учнів ще раз перечитати завдання. Даючи прості й детальні інструкції до завдань, ви спонукаєте учнів до активного читання і розуміння, передаєте їм відповідальність за навчання і виконання вправи. Ви не є і не можете бути персональним тьютором для кожного учня, але ваша чіткість, прямота та впевненість у всіх ваших інструкціях дають дітям відчуття, що вчитель їм насправді не потрібен.
4. Не сприймайте критику особисто
Якщо ви все ж отримуєте нарікання чи критику, що виходить за межі прийнятного, пам’ятайте, що ми всі зараз перебуваємо під тиском. Цілком зрозуміло, що посеред фрустрації через те, що не можуть змусити дитину сісти і працювати, батьки схильні перекладати провину на вас.
Не сприймайте це особисто. Займіть позицію «над»: слухайте, дихайте і будьте терплячим і добрим. Але не встрявайте в суперечку. Коли вислухали нарікання, з’ясуйте можливі непорозуміння, поясніть усі «чому» вашого рішення чи завдання і закінчіть цю тему.
Не вдавайтеся до перемовин чи зміни правил. Ви вчитель і ви навчаєте. Батьки можуть бути засмучені чи незадоволені зараз, але в довгостроковій перспективі вони поважатимуть вас.
5. Міцно тримайтесь за факти
У спілкуванні з батьками про поведінку дітей, брак мотивації чи зусиль, низькі бали чи інші скарги тримайтеся за факти: не давайте порад, поки вас про це не просять, і не виправдовуйтесь. Говоріть прямо і відкрито. Дайте всю інформацію, якої потребують батьки з цього приводу, і ввічливо закінчить розмову. Батьки дуже цінують такий підхід, вони будуть готові підтримувати вас у майбутньому, і це дуже полегшить ваше вчительське життя.
6. Будьте професіоналом
Я написав цей матеріал у відповідь на гнівні скарги від батьків, які чують сотні вчителів після переходу навчання в онлайн. Що ж, можливо, вам і не вдасться цілком позбутися таких ситуацій. Але якщо ви «перевстановите» свій професіоналізм і авторитет зараз, такі прикрі епізоди траплятимуться дедалі рідше в майбутньому.
Ви повинні бути впевнені в кожному своєму уроці, який проводите, у всіх своїх інтеракціях з учнями і мати непохитну віру в те, що діти здатні впоратися із завданнями, які ви дали. Ця впевненість і віра мають бути наскрізними у вашій роботі. Бути професіоналом під час кожного свого уроку — це те, що повернеться до вас стократ: батьки знатимуть, що ви приймаєте найкращі рішення задля успішного навчання їхніх дітей. Вони мають бути певні, що ви тримаєте все під контролем.
Якщо ж станеться так, що вони бачитимуть у вас «доброго знайомого» або ваша неорганізованість видасть хоча б натяк на некомпетентність, вас просто накриє хвиля гнівних скарг від незадоволених батьків.
Ви відповідаєте за урок — чи то у класі, чи дистанційно. І ви маєте демонструвати свою відповідальність за навчальний процес із професіоналізмом, внутрішньою силою та правдою.
