Як створити соціальне підприємництво у своєму закладі освіти: перші кроки

Соціальне підприємництво — це не просто бізнес, а можливість створити ініціативу, що змінює світ на краще. У школах України ця концепція вже активно розвивається, і дедалі більше учнів долучаються до створення власних соціальних підприємств у закладах освіти. Завдяки таким проєктам молодь може реалізовувати власні ідеї, розвивати підприємницьке мислення та сприяти вирішенню суспільних проблем. Саме цим активно займається громадська організація School of ME у проєкті STUDBIZ. Десятки українських шкіл вже запустили власні соціальні бізнеси, де учні можуть реалізовувати свої ідеї. А тепер у рамках освітнього проєкту STUDBIZ разом з ГО UMIND у них вийшов цілий онлайн-курс про те, як самостійно створити соціальне підприємництво в межах свого освітнього закладу (школи чи профтеху).

Але що саме відрізняє соціальне підприємництво у закладах освіти від звичайного бізнесу? І як створити ідею, яка буде не лише прибутковою, а й допомагатиме покращувати громаду? А головне — де шукати ресурси та підтримку для такого рішення? Розповідаємо разом з освітніми громадськими організаціями School of ME та UMIND.

ЩО ТАКЕ СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО?

Соціальне підприємництво — це бізнес-модель, яка поєднує прибуткову діяльність із вирішенням соціальних чи екологічних проблем. На відміну від традиційного бізнесу, головна мета соціального підприємства — не лише отримання прибутку, а й створення позитивного впливу на суспільство. Соціальні підприємства можуть працювати в різних сферах, наприклад, освіта, екологія, економіка, інклюзія, здоров’я тощо.

Важливість цього напрямку вже визнали на рівні держави. З 2025 року предмет «Фінансова грамотність і підприємництво» стане обов’язковим для учнів 8–9-х класів. Частина цього курсу присвячена підприємництву в закладах освіти, включаючи соціальне підприємництво, яке активно розвивається останніми роками. А програма курсу за вибором «Соціальне підприємництво в закладі освіти» уже отримала офіційний гриф від МОН. Завдяки цій програмі навчальні заклади не просто можуть інтегрувати підприємницьку освіту, а робити це цікаво, ефективно та з реальними результатами, отримуючи необхідну підтримку.

За таким курсом уже три роки практикують соціальне підприємництво у школі № 203 Києва. Вчителька-кураторка Наталія Павлова розповідає про те, який вплив такі заняття мали на її першу когорту випускників. Вона викладає фінансову грамотність ще з 2018 року, але саме з 2021 створила факультатив із соціального підприємництва — адже це прекрасна можливість тренувати навички ще й на практиці.

Наталія Павлова
вчителька-кураторка.

«У соціальному підприємництві в школах рішення приймають діти. А для них це важливо! Навіть більше — вони тепер аналізують абсолютно будь-який бізнес на соціальність і розуміють, що це — невід’ємна його частина. А ще — вчаться працювати в команді, розподіляти обов’язки, пробують себе в різних ролях і після завершення навчання в школі вже набагато краще розуміють, чого вони хочуть», — зауважує вона.

ЧОМУ ПІДЛІТКАМ ВАРТО ОБИРАТИ САМЕ СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО, А НЕ ТРАДИЦІЙНУ МОДЕЛЬ?

Найочевидніша перевага такої моделі бізнесу — не просто отримувати прибуток, а й змінювати громаду, країну та світ, де ти живеш. Навіть більше — зараз у світі відбувається суттєва зміна споживацьких моделей. А тому бізнеси, які мають соціальну цінність та місію, стрімко вириваються вперед. Дослідження, проведене ще у 2022 році, чітко визначило: 82 % респондентів обирають купувати товари в того бренду, з якими в них збігаються цінності, зокрема такі як благо для громади, рівність та сталість. Тобто просто продавати товар — більше не достатньо. Великі та малі бізнеси за кордоном все частіше обирають цю модель, або адаптуюсь свій бізнес під неї. То чому б не навчити цього ще зі школи?

Артем Корнецький,
керівник школи усвідомленого підприємництва School of ME.

«Унікальною рисою соціального підприємництва є сильне бажання засновників бізнесу не тільки заробляти (що зовсім не погано), а й створювати додаткову соціальну чи екологічну цінність для громади. Ця риса, на щастя, притаманна і сучасній українській молоді, яка хоче бути потрібною, дієвою. Варто лише показати, що коли таке бажання може стати першопричиною створення бізнесу, воно натомість не суперечить отриманню зарплати, доходу та прибутку. Я вірю в те, що цього можна навчитись і працювати ефективно, що довели тисячі успішних соціальних підприємств в Україні та закордоном», — розповідає Артем Корнецький, керівник школи усвідомленого підприємництва School of ME.

Важливо зазначити, що окрім розвитку ціннісного мислення та підприємницького підходу, такі проєкти розвивають цілу низку soft skills, які важливі для майбутньої кар’єри. Всесвітній економічний форум визначив, що до 2030 року найбільш затребуваними навичками поряд із технологічними, будуть також когнітивні (сюди входить логічне, гнучке мислення, швидкість обробки інформації та креативність), а також навички співпраці з іншими людьми. Саме їх необхідно розвивати з підліткового віку, а соціальне підприємництво в закладах освіти якнайкраще для цього підходить.

Так, наприклад, учні спеціалізованої авіаційно-технологічної школи № 203 міста Києва за останні три роки успішно реалізували вже цілих три напрямки соціального підприємництва. Коли у 2021 році вони тільки розпочинали відвідувати цей факультатив, у них виникла ідея створювати шопери зі старих джинсів, аби зменшити використання пластикових пакетів у громаді. Тоді їм було тільки 14 років. Уже потім вони почали займатися нанесенням малюнків на продукцію. А наступна когорта вирішила займатися миловарінням — і вже стала одним з п’яти переможців StudBizAward 2025 (всеукраїнської премії для соціальних підприємств в закладах освіти).

Абсолютно всі кошти, які заробляють на проєктах, надалі вкладаються в розвиток справи. І таких проєктів по всій Україні — вже десятки, тому немає нічого неможливого. 

Ще одна небанальна користь соціального підприємництва — досвід, який можна вказати в майбутньому резюме. Не секрет, що під час відбору на стажування в топкомпанії, отримання грантів та стипендій дуже важить попередній досвід діяльності. Коли ти — підліток, можливості для цього обмежені. Саме тому спроба реалізувати значущий проєкт завжди гарно відобразиться на майбутньому учнів. Разом із STUDBIZ це буде зробити набагато легше, адже курс із соціального підприємництва стане доступним на державній платформі «Мрія».

Олена Левандовська,
співзасновниця та голова ГО UMIND.

«Ми з командою ГО UMIND чимало працюємо над профорієнтаційними проєктами для дітей та молоді, адже віримо, що її варто розпочинати ще з раннього шкільного віку. Курс про соціальне підприємництво в освітніх закладах для цієї цільової аудиторії буде одним зі зрозумілих та легких кроків, щоб зануритись в ази підприємництва, креативу, продажу. Загалом STUDBIZ — крута можливість зрозуміти, чим би ти хотів займатися, які твої сильні сторони, у якому напрямку розвиватися та яку професію чи сферу обрати в майбутньому», — додає Олена Левандовська, співзасновниця та голова ГО UMIND.

КРОК ПЕРШИЙ: ЯК ПРИДУМАТИ ІДЕЮ

Перед початком будь-якого підприємницького проєкту важливо визначитися з ідеєю. Вона має бути не лише фінансово вигідною та реалістичною, а й приносити користь суспільству. Тобто будь-яка ідея має вирішувати певну проблему. А щоб визначити «біль» чи проблему майбутніх клієнтів, необхідно провести невелике дослідження. Зробити це можна як онлайн (за допомогою звичайної Google-форми), так і офлайн — за допомогою інтерв’ю майбутніх клієнтів.

Ще один метод — це метод спостереження. Наприклад, ви помітили, що у вашій школі обмежена кількість локацій для фото випускників? Поспостерігайте — можливо, варто відкрити власну мініфотостудію? Або ви помітили, що в школі бракує розеток — можливо, вас це наштовхне на те, щоб поставити там станцію із павербенками. Ці методи можна міксувати між собою.

Можна взяти як власну гіпотезу (наприклад — мені бракує розеток), і потім вже формувати уточнювальні питання для опитування і спостерігати. Або навпаки — зробити загальну анкету з питаннями (на кшталт «Які труднощі виникають у дітей під час навчання? Чи є попит на позашкільні активності? Наскільки вас турбує забруднення у громаді?») — і вже тоді побачити, які проблеми виникають найчастіше.

Після того як була визначена сфера, яка найбільше хвилює людей навколо, а найголовніше — вас, можна переходити до генерації бізнес-ідей, то як же цю проблему вирішити. Щоб надати бізнесу соціальної значущості, варто використати метод «Дерево проблем» (проєкт STUDBIZ, відео 3). А якщо бізнес-ідея ще не з’явилася — це взагалі не проблема. Для їхньої генерації існує ціла низка інструментів — це мозковий штурм, метод Діснея, шість капелюхів, метод фокальних обʼєктів, SCAMPER. Детальніше з ними можна ознайомитися у проєкті STUDBIZ, відео 4 та 5.

КРОК ДРУГИЙ: ХТО ТАКИЙ КУРАТОР І ЯКА ЙОГО РОЛЬ?

Хоча соціальне підприємництво в закладах освіти працює як бізнес, проте має одну суттєву відмінність: юні підприємці неповнолітні, а для ефективної роботи потрібен відповідальний дорослий. Щоб ефективно впровадити бізнес-ідею, необхідний учитель-куратор. Його завдання — провести вступний відеоурок, потім дводенний тренінг, а потім разом з адміністрацією школи офіційно впровадити курс у навчальну програму і, власне, допомогти підліткам створити підприємство.

Загалом є кілька способів, як ще можна впровадити цей курс у шкільний розклад. Перший — зробити його частиною програми обов’язкового з наступного року курсу «Підприємництво і фінансова грамотність» як було сказано вище. Але є ще й альтернативні шляхи. Наприклад, створити факультатив «Соціальне підприємництво», який має відвідувати мінімум 10 дітей. Це хороший варіант, щоб зібрати тих, у кого дійсно є бажання, а також відобразити його в розкладі, аби батьки розуміли, чим займаються їхні діти в цей час. І останній варіант — оформити це як гурток.

Ще одне завдання вчителя-куратора — допомогти організувати роботу. Пані Наталія розповідає, що всі їхні соціальні підприємства працюють на основі спеціально зареєстрованих молодіжних організацій. У реєстрації їм допомагали юристи, а бухгалтерією займається мама однієї з учасниць команди. Тому залучення батьків теж може розвинути спільну справу.

Також пані Наталія наголошує: дуже важливо допомогти дітям організуватися на перших етапах і розподілити обов’язки. Важливість куратора підкреслює і Анна Чуба, голова правління «Імпакт-бізнес Хаб», ініціаторка та керівниця проєкту «Львівські шкільні соціальні підприємства». Вона разом із міською владою Львова та UNICEF почала організувала тренінги із соціального підприємництва ще з 2023 року. Зараз у Львові вже діє 23 шкільних підприємництва, дохід яких тільки за останні три місяці становить понад 407 тис. грн.

Анна Чуба,
голова правління «Імпакт-бізнес Хаб»,
ініціаторка та керівниця проєкту
«Львівські шкільні соціальні підприємства».

Вона переконана: підтримка дорослих дуже важлива як мінімум для відкриття рахунків у банку та оформлення юридичних питань. А ще вчитель-куратор може допомогти дітям залучати партнерства, вирішувати ті чи інші питання. Так, наприклад, у Львові цю ініціативу реалізує та забезпечує подальшу підтримку Західноукраїнський кластер соціальних підприємств. Навіть більше, Анна зауважує, що це ще й хороший шанс для вчителів прокачати свої навички та створити спільноту однодумців. Адже зараз цей напрямок активно розвивається і все більше тренінгів та навчань на цю тему можна відвідати та познайомитися з новими людьми. Наприклад, буквально нещодавно у Львові відбувся підсумковий форум «Львівських шкільних соціальних підприємств». Там педагоги обмінялися власним досвідом кураторства. Тобто тепер такий учитель може не просто допомагати дітям, а й стати частиною спільноти, яка активно розвивається.

І НАЙГОЛОВНІШЕ — ДЕ ЗНАЙТИ ФІНАНСУВАННЯ?

Кожна ідея потребує ресурсів, і насамперед — матеріальних. Для цього необхідно визначити, які ресурси вже наявні (наприклад, ресурси команди, навички, приміщення, яке школа може надати безкоштовно, тощо), які можна отримати у партнерстві (наприклад, місцевий бізнес зможе вам допомогти), а які потребують фінансування — і скільки саме.

Серед основних методів залучення коштів можна виокремити такі: 

  • збір серед небайдужих: якщо проблема справді значуща, то, можливо, зацікавлені люди, зокрема батьки, захочуть долучитися;
  • партнерства: запитати про наявні ресурси у школи, учнівського самоврядування, ГО, місцевих бізнесів, міськради;
  • гранти: вони публікуються на великих ресурсах та мають свої дедлайни. Наприклад, є спеціальний канал з можливостями для підлітків 10:11 Включайся. Або можна слідкувати за оновленнями на ресурсах STUDBIZ, School of ME, та UMIND.

Соціальне підприємництво — це можливість для школярів та студентів не лише здобути підприємницькі навички, а й реально змінити світ на краще. А якщо ви хочете дізнатися більше та отримати покрокову підтримку у створенні власного соціального бізнесу, проходьте разом з учнями та студентами безоплатний онлайн-курс проєкту STUDBIZ, щоб разом розвивати культуру соціального підприємництва в закладах освіти.

   Долучитися   

Поділитися цією статтею