Вчитися через гру — одна з найбільш ефективних навчальних методик для дітей початкової школи. Але що робити вчителям та батькам, коли навчання щодня переривається через повітряні тривоги, години в укриттях, відключення світла та нестабільний інтернет. У відповідь ці та інші вимоги нової реальності громадська спілка «Освіторія» спільно з міжнародними партнерами War Child Holland та МОН розробили застосунок «Вивчаю — не чекаю». Він не потребує підключення до інтернету та враховує не лише виклики війни, а й вікові особливості дітей. Нещодавно застосунок оновили. Тепер із ним можна вчити основні предмети — математику й читання. Розповідаємо, 5 секретів всередині застосунку.
Яскраві анімації та відео
На початку кожного уроку учням пропонують подивитися анімацію та відео з учителем для ознайомлення з темою уроку. Захоплює різнокольорова графіка та оригінальні персонажі — все це створювали українські та нідерландські ілюстратори з огляду на вподобання дітей.
Міні ігри
У кожному уроці є прості та цікаві ігри на запам’ятовування правил, вимову звуків. Наприклад, під час вивчення букв першачкам пропонують прослухати аудіо та вибрати відповідне зображення. Завдяки візуальним та аудіальним асоціаціям новий матеріал краще запам’ятовується.
Заохочення успіху
Проходження кожного нового етапу заохочується віртуальними призами. Діти отримують фрукти, посуд, приладдя — все, що доповнює гру новими елементами. Успіх дитини відображається у вигляді прогресу, який збільшується з кожним новим правильно виконаним завданням.
Герої гри — дружня українська родина
В оновленому застосунку учнів знайомлять з новими героями — великою українською родиною. Діти, батьки, бабуся й дідусь — усі вони стають супутниками у грі, супроводжуючи дитину на кожному новому етапі. Емоційний зв’язок з героями робить процес навчання захопливим, збільшує мотивацію дітей проходити гру до кінця. Учні залюбки відкривають застосунок знов і знов, щоб побачити героїв та зробити нові завдання.
Тексти українських сучасників
Недостатньо просто навчити дитину читати — важливо закохати її в українську мову. Так читання стане звичкою та частиною дозвілля, а не примусом у процесі навчання. У кожен урок в застосунку «Вивчаю — не чекаю» додали щонайменше одне завдання на читання текстів українських авторів. Діти можуть прослухати аудіо, а потім прочитати текст самостійно. Зараз у різних класах використовуються тексти близько 20 різних письменників, серед яких багато сучасників: Таня Стус, Зірка Мензатюк, Катерина Міхаліцина, Сашко Дерманський та інші. Нові тексти з’являються разом із новими уроками.
Розробники впевнені: для дітей, які виїхали за кордон внаслідок війни, це додаткова можливість залишатися в українському контексті та тримати зв’язок з Україною.
Контент для застосунку створювався командою найкращих педагогів та методистів. А це гарантує, що всі матеріали відповідають навчальній державній програмі та стандартам НУШ. До проєкту долучилися:
- Інна Большакова — авторка підручників та методичних посібників НУШ
- Ганна Остапенко — авторка підручників «Українська мова та читання» 2–3 клас і посібника «Українська мова. Буквар».
Оновлена версія «Вивчаю — не чекаю» доступна на App Store та Google Play. Завантажити можна на смартфон або планшет і навчатися через гру без обмежень.
