Як приємно восени згадати літо, викласти фото дитячого відпочинку, того, як підросли та засмагли сини й доньки, чого навчилися, що полюбляють…Але чи безпечно це? Розповідаємо, як саме злочинці здатні скористатися такою інформацією, звідки в інтернеті по 1,5 тис. фото кожної дитини та як убезпечитися від крадіжок у соцмережах. А наостанок публікуємо 9 порад із кібербезпеки, яких мають дотримуватися всі батьки.
Від посту в соцмережі — до крадіжки
Британські фахівці з кібербезпеки провели метадослідження поведінки батьків у соцмережах. У ньому вони проаналізували дані досліджень за останні роки.
Про тих, кому нині 20 років і більше, інформацію розшукати значно важче, ніж про тих, хто зростає за часів соцмереж, вважають експерти. Для викрадачів особистих даних це — клондайк. Про більшість підлітків можна знайти все: їхні імена та їхніх рідних, адреси (хоча б орієнтовні), фото, дні народження, друзі, уподобання, школи, домашні тварини. Частково тинейджери розголошують це самі. У 8 з 10 дітей у початковій школі вже є акаунт у соцмережах (хоча офіційно це заборонено). Середній вік реальної реєстрації — 10 років.
Але здебільшого дані поширюють батьки, буквально з перших днів народження синів чи доньок. Публікують знімки УЗД, оголошення про народження, яке зазвичай містить повне ім’я дитини, дату народження, час народження, вагу та лікарню. На черзі віхи: перші кроки дитини, перше свято, перша домашня тварина, перше слово, найкращий друг, улюблена їжа. Саме такі запитання використовують задля забезпечення безпеки, щоб увійти в облікові записи в інтернеті, щоб підтвердити ідентичність. За даними Національного центру кібербезпеки Великої Британії опитування щодо вибору пароля показало, що 42% британців використовують ім’я домашньої тварини, ім’я члена сім’ї або знаменну дату як пароль. Ще наївнішими є діти. Ви хочете зламати обліковий запис підлітка? Просто введіть його ім’я чи дату народження, знайдіть у соцмережі, як звуть домашнього улюбленця або найкращого друга.
Barclays Bank прогнозує, що у 2030 році відбудеться 7,4 млн випадків крадіжок особистих даних, через що люди втратять 667 млн фунтів стерлінгів (це лише за рік). Ресурсний центр крадіжок особистих даних попереджає: шахраї використовують це для відкриття банківського рахунку нібито на власну дитину (для фінансових махінацій) або отримання кредиту.
45%
батьків дозволяють френдам у Facebook переглядати їхні публікації
20%
дозволяють друзям друзів
8%
мають публікації повністю відкритими для всіх
У чому помиляються школи?
Пандемія ускладнила проблему. Дослідження Cencuswide показало, що багато шкіл заохочували батьків публікувати відео та фото в соціальних мережах, щоб діти залишалися на зв’язку, збільшуючи обсяг особистої інформації про домашнє життя дітей в інтернеті. Чимало вчителів, на жаль, вважають, що створення спільної атмосфери, почуття приналежності до школи формується завдяки фото. Також під час дистанційного навчання поширилася практика розміщувати на відкритих сторінках школи родинні фото учнів, сторінки школярів, де є інформація про їхні вподобання, домашніх тварин, про батьків. Будь-який шахрай може скористатися такими даними, аби втертися у довіру до дитини. Наприклад, якщо захоче видати себе за друзів батьків. Відомі випадки, коли в соцмережах злочинці видавали себе за рідну тітку дитини, з якою нібито посварилися батьки й тому не розповідають про неї, або ж за дідуся, про якого нібито збрехали, що він помер. Шахраї можуть видавати себе навіть за рідних маму або тата дитини, яку нібито всиновили. На доказ цього вони розповідають, як багато знають про життя школяра. Таким чином вони здатні витягнути будь-яку інформацію: коли батьків не буває вдома, де ховають гроші, код сейфу, номер та пароль банківської картки.
Хоча більшість країн сподіваються, що досвід пандемії залишиться в минулому, в Україні через повномасштабне збройне вторгнення рф ситуація інша. Дистанційне навчання продовжується там, де є загроза життю учнів та вчителів. Тож варто не повторювати помилок та залишати приватні розповіді й фото для закритих ресурсів та зустрічей у Zoom чи Google Meet.
Френдів не впізнали б на вулиці
До свого п’ятого дня народження середньостатистична дитина має близько 1,5 тис. своїх фотографій в інтернеті, і це на половину більше, ніж було торік. Тобто кількість інформації про неповнолітніх в мережі збільшується майже в геометричній прогресії. Йдеться не про те, що кожна родина публікує майже по 5 фото щодня. Але ті кілька сотень фото на рік, які вони викладають, передруковують френди. У середньому за рік завантажували або публікували на своїй сторінці світлини чужих дітей 30 разів. А у користувача фейсбуку в середньому 300 друзів, більшу частину яких він не зустрічав у реальності. Третина батьків зізнаються, що більшість френдів не впізнали б на вулиці. Тож серед них можуть бути люди зі злочинними намірами.
45% батьків дозволяють френдам у Facebook переглядати їхні публікації, ще 20% дозволяють друзям друзів, а 8% мають публікації повністю відкритими для всіх.
Все це також означає, що до 13 років, коли дітям дозволено самим користуватися соцмережами, батьки встигнуть викласти 4 тис. фотографій. Ці дані навіть не включають показників стосовно синів та доньок публічних осіб, які взагалі підвищують популярність, публікуючи інформацію про своїх дітей.
Шість із семи підлітків проти поширення їхніх фото
Мало хто з родин звертає увагу на конфіденційність. 85% батьків встановлювали налаштування конфіденційності понад рік тому. Кожна п’ята родина взагалі не знає, як змінити рівень приватності та доступ до публікацій у соцмережах.
Новою загрозою для дітей є використання технології штучного інтелекту для створення фейків: зображень, відео, GIF-файлів, голосів. Це використовують для виготовлення порнографії, для сексингу, кіберхуліганства, яке боляче б’є по психіці дітей. На жаль, відомі випадки суїциду підлітків, яких цькували в інтернеті: однокласникам яких надсилали спотворені чи сексуалізовані після редагування фото.
Батьки зазвичай не запитують згоди дітей (лише один із семи опитуваних запитує дозволу у неповнолітніх). Але лише 15% підлітків не проти розміщення їніх фото, як довело опитування Центру безпечного Інтернету Великої Британії. 40% тинейджерів, коли згадують про це, відчувають злість, а 45% з них — тривогу та страх.
Дев’ять порад із кібербезпеки батькам
Що з цим можна зробити, радять фахівці:
- Батьки мають усвідомлювати: демонстрація дітей всьому світові (а не лише близьким друзям та рідним) може обернутися для них величезними проблемами.
- Завжди знаходьте час, щоб розглянути наслідки того, що ви опублікуєте фото, дізнайтеся про почуття дитини стосовно цього і запитайте дозволу. Не підкупайте дітей, не мотивуйте їх, не впливайте на вибір.
- Налаштування конфіденційності в соцмережах допоможуть контролювати аудиторію, яка бачить публікації. Тільки так можна зробити обґрунтований вибір щодо того, як формується цифровий слід ваших дітей. Соцмережі часто змінюють правила, тому важливо бути в курсі подій та контролювати налаштування.
- Час від часу перевіряйте свій список контактів і подумайте про видалення людей, яких ви не знаєте.
- Поговоріть зі своїми дітьми про розумний обмін фото у соцмережах. Ведіть відкритий діалог про потенційні ризики соцмереж та спробуйте показати хороший приклад у власних профілях.
- Найкращий пароль — три випадкових слова, які жодним чином не мають бути пов’язані з життям родини. Їх буде легше запам’ятати, якщо слова утворюють яскравий візуальний образ. Наприклад: «сила червоної капібари».
- Контролюйте те, як підліток встановлює паролі. Заздалегідь навчіть його підвищувати безпечність пароля.
- Не викладайте на сторінки шкіл домашні фото, не давайте на це згоду. Агітуйте інших батьків та вчителів не ділитися приватною інформацією стосовно дітей (учнів) публічно.
- Хоча спокусливо використовувати соцмережі як заміну власних фотоальбомів, доцільно зберігати копії на гаджетах, щоб захистити свої спогади від будь-яких технічних збоїв. Пам’ятайте: деякі соцмережі отримують права на ваших зображеннях після їхнього завантаження.
