Встигнути до 1 вересня: 5 важливих речей, які треба зробити батькам школярів і студентів

Майбутній навчальний рік позначений невизначеністю: ніхто не може передбачити, який саме формат навчання очікує на дітей та вчителів у вересні. Але підготуватися цілком можливо: прокачати навички самоорганізації, потренуватися працювати з цифровими інструментами та налаштувати себе на спокійне і продуктивне навчання. Олена Масалітіна радить батькам 5 «must do», які треба встигнути до 1 вересня. 

Олена Масалітіна, віцеголова Ради ГО «ЕдКемп Україна», кандидатка філологічних наук, мама студентки і тітка семикласника

1. Подарувати персональний ноутбук

В ідеалі. Або комп’ютер, планшет чи хоча б смартфон з достатньо великим екраном. Якщо не новий, то хоча б уживаний у нормальному стані. Якого б віку не була ваша дитина, просто прийміть нову реальність — навчання надалі вже не обходитиметься без гаджетів і онлайнів. Тож чим швидше дитина навчиться сама з ними управлятися (а не чекати, поки хтось підключить-налаштує-завантажить-надішле), тим краще їй і вільніше вам. Кожній дитині важливо мати саме власний гаджет — щоб не просити, не переналаштовувати. І краще подарувати, за можливості, вже зараз, а не на 1 вересня — щоб до початку навчання дитина з усім розібралася, все налагодила і у вересні вже почувалася впевнено.

2. Навчити та привчити регулярно робити вправи для очей і шиї

Пам’ятайте, що найкраще навчання — власний приклад. Особливо якщо ви самі часто працюєте за комп’ютером — можете почати робити вправи самі, ніби між іншим згадавши, що піклуєтеся про свої очі й шию, а далі потихеньку залучайте дитину. Щоб такі вправи стали звичкою, спочатку можна, скажімо, вести графік, позначати десь на стіні, коли дитина зробила з нагадуванням, коли сама — і придумати за досягнення якісь винагороди.

Ось, наприклад, вправи для очей:

Для шиї:

  1. https://ukr.media/medicine/231478/
  2. https://www.the-village.com.ua/village/knowledge/health-knowledge/296963-yak-pratsyuvati-tak-schob-pid-chas-roboti-spina-ne-bolila

3. Спробувати різні фішки для організації навчання та обрати свої

Спробуйте різноманітні способи, програми, органайзери, мотиватори — будь-що, що може допомогти дитині самостійно організувати свій навчальний графік, стежити за вчасністю виконання завдань, позначати успіхи. Це підвищить мотивацію дитини і позбавить вас потреби тримати все в голові та постійно нагадувати й перепитувати: «А оте й оте зроблене?»

Ось кілька методів, які варто випробувати:

  • метод «Помодоро»: розбивання роботи на 25-хвилинні інтервали з короткими перервами між ними;
  • scrum-підхід: планування роботи на тиждень із чітким визначенням результатів, «нарізанням» на короткі завдання та переміщенням карток з дошки на дошку;
  • планування роботи в Google-календарі, Kanban Tool чи Trello;
  • паперова карта скарбів на стіні: кожен предмет — острів, на кожен дитина клеїть стікери із завданнями, які треба виконати. Коли всі завдання на острові розв’язані, відкривається скарб-подарунок.

Варті уваги такі додатки: Розумний будильник, Самоконтроль / SelfControl, Книга вголос, Smarter Time, ChoreMonster, One Big Thing, Forest, Stay Focused, MyScript Calculator, Recordium, Sectograph, Pomodoro Timer, Планувальник від Agnessa Studio, Evernote, Slack, Kanban Tool, TimeTable, iШкола, iStudieZ Pro, іStudiez lite student planner, Keep Trainer, Simplemind, xMind, Shine, Gradeview, Flatastic, Schoology, Tick Tick, Todo, Any.do, Cozi.

Протестуйте все влітку та оберіть кілька, з якими розберетеся докладніше і потренуєтеся на домашніх справах, щоб з вересня вони вже були звичними, помічними інструментами в організації часу й завдань — для продуктивного й приємного навчання.

4. Подбати про безпеку дитини в інтернеті

Напевне, найпершим рішенням тут спаде на думку налаштування програми «Батьківський контроль», яка встановлює обмеження в часі користування інтернетом та в доступі до певних сайтів. Але повірте, воно не найкраще. Значно надійніше якомога раніше і якомога більше свого часу інвестувати саме в розмови з дитиною, пояснення: які небезпеки можуть чатувати на неї в інтернеті та як їх уникнути, як захиститися, як діяти, якщо щось таки сталося. Навіть не намагайтеся тут починати з нотацій та заборон — ви програєте. Спершу варто самим розібратися із цим питанням (о-о-о, а там є з чим розбиратися, ви просто не підозрюєте масштаби), а вже потім, знаючи власну дитину, вирішити, з чого і як краще почати.

Як розібратися? Просто:

  1. Зайдіть на сторінку Безпека дітей в інтернеті на сайті МОН: тут знайдете пояснення та корисні матеріали.
  2. Підпишіться на сторінку Анастасії Дьякової, радниці з питань захищеності в інтернеті віцепрем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації. Там є чимало інформації для початку знайомства із цією темою, особливо за хештегом #stop_sexтинг.
  3. Перегляньте відеозапис сесії Анастасії «Захищеність дитини в інтернеті під час карантину» на Антикризовому національному онлайн-EdCamp 2020 та завантажте презентацію з усіма посиланнями, про які говорить експертка.

5. Подбати про свою психологічну стійкість і навчитися не хапатися робити все за дитину.

Хоч би що — пам’ятайте: зараз навчається ваша дитина, не ви. Тож наберіться терпіння і спокою і дайте їй самій це робити. Скільки б років не було доньці чи сину. І літо — прекрасна нагода, щоб у цьому потренуватися:

  • дайте дитині якесь завдання — залежно від віку, наприклад: зав’язати шнурки, скласти меню на тиждень, укласти ілюстрований перелік атракціонів, на яких вона хоче покататися в Діснейленді, назбирати огірків на городі чи підготувати продукти на борщ, поскладати речі, прокласти майбутню подорож — не стримуйте фантазію;
  • проговоріть з дитиною, як ви разом бачите кінцевий результат — як зрозуміти, що завдання цілком і добре виконане;
  • на початках поясніть-обговоріть, як варто/можна його виконувати, де взяти необхідну інформацію, інструменти тощо;
  • а тепер глибоко дихайте, мовчіть і чекайте, доки дитина не прийде з уточнювальними запитаннями чи зі словами «все, зроблено!».

Важливо: якщо треба, хоч прив’яжіть себе, але ви не повинні стежити, контролювати, весь час підбігати й давати настанови, інакше нічого не вийде. Повторюйте це регулярно з простими завданнями, а потім трохи складнішими — і через якийсь час ви не впізнаєте свою дитину (перевірено на власних). Таке тренування на завданнях, що не пов’язані безпосередньо з навчанням, допоможе без зайвої напруги сформувати й закріпити корисну звичку, яка всім значно полегшить життя з 1-го вересня.

Як «глибоко і мовчки дихати» у складних ситуаціях?

Тут допоможуть поради від відомих експерток і психологинь:

  1. Світлана Ройз — Стійкість у нестійкому світі
  2. Світлана Ройз — Ресурсологія: теорія і практика турботи про себе
  3. Катерина Гольцберг — Антикризова родина на дистанційному навчанні
  4. Вікторія Яблонська — Стратегії швидкої допомоги програми СЕЕН
  5. Катерина Ясько — Ненасильницьке спілкування як інструмент побудови педагогіки партнерства
  6. Зоя Звиняцьківська — Педагогіка партнерства в дистанційній освіті в Україні
  7. Оксана Янішевська — Дистанційні арт-терапевтичні майданчики для батьків і дітей

Яким би не було зараз ваше ставлення до карантину, дистанційної освіти, освіти загалом — спробуйте взяти для вашої родини і майбутнього ваших дітей максимум користі із тієї ситуації, у якій ми всі опинилися.

Поділитися цією статтею
Автор: