«Вночі ядерна бомба на Київ!»: чому не варто довіряти панічним повідомленням?

«Сьогодні буде бомбардування Києва. Максимальний репост!» «Племінник мого свата, чия дружина — троюрідна сестра генерала СБУ, передає, що вночі буде хімічна атака на Миколаїв. Секретна інформація!» «Друзі! Бог гарантує мир і життя всім, хто розішле це повідомлення 10 друзям. Врятуйте життя рідних». Зізнавайтеся, ви теж отримували схожі повідомлення? Хтось їх ігнорує або блокує, а хтось і справді вже переслав родичам у Києві, що їм варто пакувати валізи до Варшави. Що спільного у цих повідомлень? І чому їм не варто довіряти? Розповідаємо.

Так летить чи не летить: навіщо поширюють таку інформацію?

Під час війни атаки відбуваються не тільки на полі бою, а й в інформаційному просторі. «Ворогу важливо сіяти паніку, щоб ми всі почали впадати в шоковий стан. Вони хочуть нас усіх послабити та зробити нерухомими, не здатними ні на що, або щоб ми бігли хаотично в паніці. Бо люди емоційно вразливі», — коментує мету таких повідомлень психологиня та експертка ГС «Освіторія» Ірина Плешакова.

«Очікується, що люди із жахом від побаченого та почутого в мережі можуть здатися без бою, не вірячи у свою силу. Замість усвідомлення об’єктивної реальності ми починаємо переживати жах і безсилля. На жаль, переважна більшість людей не вміють захищатися на цій інфовійні. Люди репостять емоційні повідомлення без попередньої перевірки інформації, і таким чином несвідомо допомагають ворогу», — зазначає експертка.

Приклади фейкових психологічних атак

Інформаційні вкиди

Інформаційний вкид — це інформаційний міф, який поширюється, щоб відволікти суспільство від іншої важливої інформації. Найчастіше такі речі поширюються у сумнівних Telegram-каналах або на сторінках напівпрозорих медіа. Тоді яким джерелам можна довіряти?

Офіційні канали владних структур

Перевірені медіа

Українська правда — https://www.pravda.com.ua/

НВ — https://nv.ua/

Лівий берег — https://lb.ua/

ВАЖЛИВО. Варто розуміти, що в медіа працюють люди. Наприклад, у повідомленні з Русанівкою новина була поширена в стрічці Української правди із посиланням на Держспецзв’язок. Це досить надійні джерела, але іноді помиляються і вони. Тому варто відрізняти людський фактор від джерел, що масовано розсилають у простір панічну інформацію.

Неперевірена інформація в месенджерах

У 99,9 % випадків така інформація не має нічого спільного з реальністю. Ще раз наголошуємо: офіційна влада обов’язково попереджає громадян про потенційну небезпеку — така інформація просто не може бути прихована. Все, на що впливають такі повідомлення, це ваш емоційний стан. Деякі люди можуть навіть піддаватися панічним атакам.

Що робити з такими повідомленнями?

Обов’язково просіть посилання на офіційне джерело. Якщо джерела немає або це сумнівний канал у Telegram — просіть людину не надсилати такі повідомлення. Якщо вона продовжує це робити — ігноруйте або заблокуйте її. Якщо ви відчуваєте докори сумління через блокування людини, то пообіцяйте собі розблокувати її після війни: зараз інформаційна гігієна важливіша.

Спам

Спам-повідомлення мають на меті забити стрічку репостами абсолютно безглуздої інформації. Найкращим виходом буде заблокувати таку людину або обмежити її потрапляння у стрічку. Переконуємо: на життя чи смерть ваших родичів блокування спаму жодним чином не вплине. А для вашого ментального здоров’я матиме відчутний ефект.

А якщо це правда: загальні правила, як перевірити інформацію

Отже, підсумовуємо ще раз правила інформаційної гігієни:

  • Не панікуйте заздалегідь. Не поширюйте інформацію доти, доки не переконаєтеся, що вона достовірна.
  • Відправляйте сумнівну новину в карантин: ідіть пити чай.
  • Повертаєтеся через 10 хвилин і перечитуєте новину.
  • Де ви вперше побачили цю інформацію? Чи можете ви вважати цей канал достовірним?
  • Чи є джерело інформації? Чи можна цю інформацію перевірити ще десь?
  • Якщо є експерт або людина, яка дає поради, — хто це?
  • Що раніше говорила ця людина? Якщо вона висилає вам десятки панічних повідомлень, то для свого спокою обмежте спілкування з нею або заблокуйте її.
  • Запитайте себе: чи може це бути неправдою?
  • Якщо досі сумніваєтеся, чи варто поширювати цю новину, краще не поширюйте!

Переконані, якщо у влади буде підтверджена інформація про ядерну бомбу на Київ — вона повідомить громадян через офіційні джерела. І обов’язково вкаже на подальші дії.

А більше про те, як розпізнавати фейки, ми розповідали в подкасті «Школа медіаграмотності».

P.S. Перевірено — і це не фейк. Ядерна бомба і справді летить на Київ. Що робити? Радимо перевірити ще раз і поширити цю статтю серед 10 друзів. Якщо і це не спрацювало, то про те, як вберегтися під час ядерного удару, ми розповідали в цій статті.

Поділитися цією статтею