Навчальний рік стартував і приніс чимало новацій. Як не загубитися в них? Які виклики чекають на дітей, батьків, учителів? Зібрали для вас п’ять нововведень, які найбільше обговорюють у соцмережах та довкола яких найбільше здогадок і чуток.
1.
Чи правда, що класи початкової школи,
де більш ніж 24 учні, розділять?
Ні. Ці чутки пов’язані з тим, що певні обмеження таки вводяться з 1 вересня 2024 року згідно зі статтею 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Але вони стосуються виключно перших класів, до яких відтепер не можна набирати більш ніж 24 учні. Якщо йдеться про дистанційні класи та школи, то там наповнюваність поки що (на час дії воєнного стану) не регулюється.
Виклики: спершу можуть бути накладки в тих сільських громадах, де одна школа, а дітей, що йдуть до першого класу, від 25 до 28. Адже ця ж стаття Закону передбачає, що не можна створювати клас, де менш ніж 5 учнів. Тож комусь доведеться навчатися вдома або їздити до сусіднього села, міста. Коли питання шкільного автобусного підвезення буде розв’язане, це сприйматиметься легше.
Переваги: комфортніше навчання та більше індивідуальної уваги. Якщо раніше 30 дітьми мав опікуватися один учитель початкових класів за одну зарплату, нині це має бути два класи по 15 дітей, а робота з ними відповідно оплачена.
2.
Чи малокомплектні школи цього року закриють?
Поки що ні, але до цього йде. Поступово з 1 вересня 2025 року з держбюджету за рішенням Уряду перестануть виділяти гроші на зарплату вчителів 5–11-х класів у таких закладах освіти. У 2025 році це стосуватиметься шкіл, де навчаються менш ніж 45 учнів, а у 2026 році — менш ніж 60. Однак учителі початкових класів працюватимуть та отримуватимуть оплату праці надалі. Тож якщо в сільській одинадцятирічці, наприклад, 40 дітей і підлітків, з яких п’ять навчаються у початковій школі, на навчальний рік 2025/2026 запросять лише цю п’ятірку. А заклад освіти стане школою I ступеня. Утім, якщо з місцевого бюджету знайдуть кошти на фінансування, ніхто не забороняє залишити все, як було раніше. Це може бути раціональним, якщо в селі чимало дошкільнят та помітна тенденція до збільшення народжуваності (хоча це буде винятком із загальних тенденцій по селах). Торік у пресі оприлюднювалися орієнтовні дані про заплановане припинення фінансування у 2025 році для менш ніж 500 шкіл по всій Україні.
Нюанси: Деякі громади, яким не подобаються такі зміни, пропонують у безкоштовне користування будинки родинам з дітьми шкільного віку, за умови, що ті підуть до місцевої школи. Скажімо, у Тернопільській, Вінницькій, Чернігівській областях. Найбільш свідомі роблять це прозоро, запрошуючи переселенців. Але в соцмережах батьки діляться, що є й такі школи, які… незаконно полюють на учнів. Школяра, який вже на індивідуальній формі навчання, з будь-якого регіону, пропонують формально перевести до малокомплектної сільської школи на сімейну форму, екстернат або дистанційне навчання. А родині за це обіцяють матеріальні компенсації на кшталт будівельних матеріалів чи сільськогосподарських тварин. Орієнтація шкіл на очні заняття зменшить ризик таких маніпуляцій.
Виклики: учням доведеться добиратися до опорних шкіл, час на дорогу значно збільшиться. Батьки бояться відпускати дітей їхати самостійно. Також є чимало сіл, де великі проблеми з транспортом. Це також потребує організації шкільного довезення. На цей навчальний рік Урядом виділено 1,2 млрд грн на придбання шкільних автобусів.
Переваги: МОН прагне зосередитися на якості освіти. Малокомплектні школи (а це всі, де менш ніж 100 учнів), як доводять дослідження, не мають сучасної матеріально-технічної бази, навчальних лабораторій. Один учитель там зазвичай викладає кілька предметів, тож не здатен усе охопити та дати учням сучасні ґрунтовні знання та навички. До того ж що менше дітей у школі, то дорожчою стає вартість видатків на одного школяра. Ці гроші МОН збирається переорієнтувати на більш нагальні потреби освіти.
3.
Чи правда, що в багатьох школах скасують 10–11-ті класи?
Не зовсім так. І не цього року. Це питання виникає у батьків через підготовку до введення профільної старшої школи. Починається навіть пілотування, але не стандартне, а для 30 шкіл-менторів. Їхні педагоги стануть наставниками та передадуть досвід під час уже традиційного пілотування для понад 100 шкіл у 2025–2027 роках (воно відрізнятиметься від звичного ще й збільшеною до двох років тривалістю). Школи-ментори спробують навчати по-новому: тестуватимуть навчання з предметами за вибором, а також ці нові дисципліни за вибором, підручники (докладніше про це ми писали тут).
Стандарт профільної середньої освіти: що нового?
«Розпаковка» політики від Ігоря Хворостяного
Тим часом громади за цей навчальний рік мають визначитися, скільки в них має бути шкіл III ступеня, які там будуть профілі навчання (не менш ніж три у кожній), який статус матимуть інші заклади освіти. Зважують, які школи мають базу, належний педколектив та інші ресурси, щоб за три роки розпочати надавати повноцінну профільну освіту в старших класах. Орієнтовно до 1 вересня 2025 року план мережі закладів Міносвіти подаватиме на затвердження Кабміну. Відповідно, вже цього року мають бути готові пропозиції сільських, міських та обласних рад.
Виклики: знову постає питання із транспортом, адже багатьом старшокласникам у регіонах доведеться добиратися до місця навчання. Так, доведеться обирати між зручністю нині та перспективами в майбутньому, які, на думку експертів, з’являться у сільської молоді завдяки якісній освіті.
Переваги: якість і знову якість, а також свобода вибору для старшокласників.
4.
Ті ліцеї, що вже створені, залишаться?
Не всі. Адже донедавна ліцеями називали всі заклади освіти з поглибленим викладанням предметів практичного спрямування, з орієнтацією на конкретні професії та підготовкою до вступу в університети. Наприклад, правничий, природничий, фінансовий ліцеї. Але важко було чітко відмежувати їхню специфіку від гімназій чи спеціалізованих шкіл. А головне — це поняття розходиться із затвердженим у червні 2024 Держстандартом профільної середньої освіти. Нині йдеться про ліцеї як окреме функціонування III рівня шкіл (10–12-ті класи) для всіх учнів, які хочуть та здатні вчитися. Тож залишати ліцеї чи ні, будуть вирішувати з урахуванням не стільки оригінальності програми, скільки потреб громади, кількості старшокласників, які підуть до профільних ліцеїв. Звісно, у 2021 році до закону внесли положення, за яким у ліцеї може бути й школа I–II ступенів. Але все ж таки як виняток, наприклад, для віддалених районів, а не як поширений варіант.
Виклики та переваги: ті самі.
5.
Чи вводять шестиденне навчання?
Ні, це може бути ініціативою лише окремих шкіл. Попередньо ввести такий режим планували деякі громади Полтавщини, розглядали цей варіант Тернопіль, Львів, Хмельницький. Ішлося про те, аби якомога більше навчального матеріалу донести до учнів восени — у період, коли ще не рано темнішає і тепло в класах. Адже взимку очікуємо дефіцит електроенергії. Планували натомість ввести майже двомісячні канікули з грудня по лютий. Але батьки учнів відреагували несхвально, справа дійшла до петицій проти шестиденки. Найдовше розмірковували над цією ідеєю в Житомирі та Черкасах. Утім, 14 серпня оголошено, що суботу в Житомирі вирішили залишити вихідним. У ці ж дні в Черкасах ухвалили аналогічне рішення.
Можливо, непопулярне рішення все ж доведеться ухвалити згодом. Наприклад, у Черкасах так і планують зробити у другому семестрі, якщо будуть тривалі відключення електроенергії та накопичуватимуться освітні втрати.
Виклики: додаткове навантаження на школярів та вчителів.
Переваги: не будуть накопичуватися прогалини в знаннях та навичках. Не треба буде вводити навчання в літній час, аби наздогнати освітні втрати.
