Що таке мозок і чому він — головний орган людини? Чому мозок має звивини та скільки він важить? Як усе це можна просто та цікаво пояснити дітям? Ми записали конспект лекції кандидатки біологічних наук та фізіологині Вікторії Кравченко. 14 дивовижних фактів про мозок вона розповіла на першій події науково-популярного проєкту для дітей «Кунштики».
Чому мозок — головний орган нашого тіла?
Таємничий орган у нашій голові, який робить нас нами, називається мозком. Усі думки, відчуття та почуття починаються саме звідси. Наш мозок захищений великими та міцними брамами — черепом. Але насправді в нашому організмі є два мозки — головний та спинний.
Спинний з’єднаний із головним та передає сигнали від мозку до тіла й навпаки. Він, як і головний мозок, надійно захований у кістяному сховищі. Обидва мозки разом утворюють центральну частину нашої нервової системи.
У нашому організмі є багато систем. Одні займаються травленням, інші регулюють процес дихання чи перекачують кров. Основна з них, яка контролює, щоб усі системи працювали справно та вчасно — центральна. Керівником центральної системи і є наш мозок.
Чому мозок має звивини?
Зовнішня поверхня головного мозку вкрита звивинами та складками для того, щоб мозок уміщався в черепну порожнину, адже його об’єм досить великий.
Чи всі люди мають однаковий мозок?
На перший погляд, так. Мозок усіх людей має однаковий зовнішній вигляд — зі складками, борознами та звивинами і однаковою будовою. Однак за своєю структурою мозок у кожної людини унікальний. На це впливає середовище, у якому людина формується та живе.
Чим займається мозок?
Мозок — центр управління нашим тілом. Він збирає інформацію про навколишні події, обробляє її й контролює реакції організму. Загальні принципи його роботи подібні, але невеликі особливості роблять кожного з нас неповторним.
Мозок регулює роботу внутрішніх органів, нашу пам’ять, відчуття, відповідає за наше мислення та мовлення.
Звідки взявся мозок?
Мозок розвинувся завдяки тому, що організми почали рухатися. Рух означає швидку зміну середовища, а вона, своєю чергою, вимагає швидких реакцій. І з цим добре справляється мозок, адже він швидко розуміє, що саме відбувається, та інформує про це інші органи таким чином, щоб зміни привели до позитивного досвіду, а не навпаки.
Скільки важить мозок дорослого?
Мозок дорослої людини важить приблизно 1,5 кг. Вага може коливатися та в цілому залежить від ваги нашого тіла.
Що важчий мозок, то розумнішою є людина?
Звісно, ні. Наші розумові здібності залежать від середовища, у якому ми розвиваємося, та зусиль, які зосереджуємо на тому чи тому завданні.
Як називаються вчені, які досліджують мозок?
Науковців, які вивчають мозок, називають нейробіологами. Щоб розгадати його таємниці, вони користуються мозковими сканерами та мікроскопами і досліджують наслідки черепно-мозкових травм.
Як побудований мозок?
Якщо дивитися на мозок згори, він нагадує горіх. Мозок складається з двох півкуль — правої та лівої. А вони — із чотирьох частин. Найголовніша — лобова частка. Вона розташована ближче до лоба. Наступна за нею — тім’яна. Потилична частка називається так, бо розташована ближче до потилиці, у задній частині мозку. Потилична частка виконує функції, які пов’язані із зором. По боках кожної півкулі, у ділянці скронь розташована скронева частка — вона відповідає за наше вміння слухати та сприймати мову.
Що всередині мозку?
Зазирнувши всередину будь-якого з фрагментів мозку, можна побачити, що він складається з нейронів. Це розгалужені та поєднані одна з одною клітини, які обмінюються сигналами. Нейрони мають численні відростки, схожі на гілки, які переплітаються між собою. Нейрони мають свою «команду» — допоміжні клітини.
Скільки ж нейронів всього в головному мозку?
Приблизно 86 млрд. Найбільша кількість нейронів розташована в мозочку — тій частині мозку, яка відповідає за рух.
Чим займаються нейрони?
Нейрони передають сигнали або нервові імпульси один одному, навіть коли нам здається, що ми байдикуємо. Кожен з нейронів щосекунди отримує безліч сигналів від інших нейронів та мусить вирішувати: який з імпульсів є важливим, а який можна ігнорувати. Швидкість передавання імпульсу сягає 400 км/год. завдяки спеціальній речовині — мієліну. Щоб імпульс перескочив від одного нейрона до іншого, потрібні додаткові хімічні речовини — нейромедіатори. Вони живуть у спеціальних пухирцях та закінченнях нейронів, і коли надходить імпульс, він виштовхує їх назовні, до іншого нейрона. Вони забезпечують контакт між нейронами — синапс.
Як нейромедіатори пов’язані з навчанням?
Наприклад, навчаючись грати на скрипці, ми асоціюємо рухи смичка з нотами, за якими граємо. Після тренування синапси, що зіставляють рухи з нотами, міцнішають. Коли ми робимо якусь дію багато разів, це змінює те, як відбувається передання сигналів між нейронами: збільшується кількість мієліну (речовини, яка допомагає сигналам переміщатися). А це означає, що сигнал передаватиметься швидше, збільшується сама кількість сигналів. Що більше разів ми повторюємо одну й ту саму дію, то міцнішими стають контакти між нейронами.
Чи росте мозок?
Мозок новонародженого втричі менший за мозок дорослого. У перший рік життя він удвічі збільшується, але потім росте повільніше, аж поки зовсім не виросте до 20–25 років.
Найбільша кількість контактів між нейронами в мозку формується не в зрілому віці, а дитячому. Приблизно між 2 і 4 роками, коли дитина активно пізнає світ.
Лекція відбулася в межах проєкту «Кунштики». «Кунштики» — це спільнота наукового розвитку для дітей. У межах проєкту проводиться 22 зустрічі з науковцями та безліч цікавих освітніх інтерактивів для українських дітей, особливо для тих, хто змушений переїхати в інше місто України чи за кордон у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії.
Група «Кунштики» у Viber із цікавими науковими фактами для дітей, а також анонсами подій: bit.ly/kunshtyky
