У межах НУШ школам дозволили обирати між двома навчальними програмами для учнів початкових класів. Перша пропонує поєднувати кілька предметів під час одного уроку і фокусується на інтегрованому підході. У другій розподіл предметів майже не змінився. Розібралися у перевагах обох програм та їхніх головних відмінностях. А також радимо, на що звернути увагу батькам, чиї діти навчаються за різними програмами.
Яка різниця між НУШ 1 і НУШ 2?
У 2018 році Міністерство освіти і науки України затвердило дві освітні програми, за якими можуть навчатися учні початкових класів. Так школи отримали можливість самостійно обирати між НУШ 1 і НУШ 2.
Програму НУШ 1 створили під керівництвом Олександри Савченко. У ній навчальні предмети та їхнє навантаження залишилися майже такими самими, як були в попередні роки. Проте додали більше годин на вивчення української мови і математики, є невеликий курс «Я досліджую світ», у якому інтегруються чотири галузі. Ця програма знайома і зрозуміла для багатьох учителів. А це означає — менше проблем із календарним плануванням та іншою документацією.
Автор НУШ 2 — Роман Шиян. Його програма повністю побудована за принципом інтеграції, тобто коли один предмет включає кілька освітніх галузей. Так, на предметі «Я досліджую світ» інтегруються аж сім галузей: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична. Також у НУШ 2 пропонують менше годин на математику й українську мову, адже вони інтегровані на предметі «Я досліджую світ».
У чому переваги та ризики інтеграції предметів у початковій школі?
— Обидві програми схожі за змістом, але пропонують різні підходи до створення навчальних предметів. Точкою розколу тут стало питання інтеграції, — коментує Інна Большакова, авторка підручників та методистка Новопечерської школи. Інна зазначає, що серед освітян поки немає великої довіри до інтеграції, бо ще не сформувалася культура, у якій вона розглядалася б як нормальний освітній процес.
— До будь-якої новації треба звикнути, бо спершу вона викликає шок. Учителям треба довго і ретельно готуватися до інтегрованих уроків. Робити це сім разів на тиждень, як пропонують у НУШ 2, під силу не всім учителям. Тим паче всі стартували з різних позицій, бо хтось використовував інтегрований підхід у своїй практиці постійно, а хтось — узагалі ніколи, — каже Інна Большакова.
Лариса Тимошенко викладає в початкових класах школи у Полтавській області. Вона вже має досвід роботи за програмою НУШ 2.
— Перевагою інтеграції є те, що вчитель може охопити весь матеріал протягом одного тематичного тижня і навчити дітей застосовувати отримані знання з різних предметів. Наприклад, на читанні ми з дітьми говоримо про Шевченка, і нам треба порахувати, скільки років він жив. Тоді ми звертаємося до математики. Або вчимо вірш про веселку, а потім беремо й малюємо її.
Серед ризиків такого підходу — можна легко втратити фокус. На інтегрованих уроках дітям може бути важко засвоїти головне. Наприклад, на математиці ми розв’язуємо задачу про Моцарта. Та перш ніж перейти до суті задачі і пояснити дії додавання/віднімання, я маю розповісти, хто такий Моцарт, що таке сонет, чому ми взагалі про нього говоримо. Поки я це розповідаю, діти забувають, що взагалі-то на початку ми розв’язували задачу, — ділиться своїм досвідом Лариса Тимошенко.
За якими підручниками навчатимуться діти?
За обома програмами вчителям пропонують великий вибір підручників. Наприклад, для першокласників є 11 видань букварів, 13 видань «Я досліджую світ», 10 математик і 7 мистецтв. Інна Большакова зазначає, що можливість обирати позитивно впливає на розвиток підручникотворення:
— Коли є лише один рекомендований підручник, то це не вибір. Ми рухаємося до того, щоб стати кращими, якщо в нас є конкуренція. Обираючи підручники, раджу керуватися тим, чи збігається погляд та ціннісні установки вчителя з тими, які є у автора. Якщо я розгортаю підручник і розумію, про що говорить автор, значить, я знаю, як провести урок за цим підручником.
У кожному підручнику вказано програму, за якою він створений. Є також автори, які спробували догодити обом таборам. Дізнатися, яка програма популярніша серед учителів, можна за тим, яких підручників більше замовили. Утім, на думку Інни Большакової, така оцінка не буде точною. Адже можна обрати програму Савченко, бо там звична кількість годин на предмети і є календарне планування, а на уроках іти за програмою Шияна.
На думку Лариси Тимошенко, у хорошому підручнику завдання відповідають вікові дитини і структуровані від простих до складніших.
— Є підручники, у яких завдання чітко відповідають плану уроку. Однак, є й такі, у яких буквально немає за чим працювати. До них, як правило, йдуть кілька додаткових зошитів із вправами (які частково дублюються з тими, що є в підручнику). Один такий зошит коштує близько 100 грн. Не всі батьки можуть собі дозволити купити ці зошити, тому ми шукаємо завдання для дітей самі, — каже Лариса Тимошенко.
На що звернути увагу батькам?
Інна Большакова радить батькам фокусуватися не стільки на програмі, як на виборі вчителя для своєї дитини.
— Питання програм — це одне. Зовсім інше — як вчитель користується цією програмою, чи дійсно робить те, що пропонується для розвитку мислення дітей. Сама програма спонукає рухатися в певному напрямку, але точно не дає гарантії батькам, що буде саме так. Адже можна й інтегровані уроки проводити безініціативно й з кам’яним обличчям. Тому треба обирати вчителя, — вважає Інна Большакова.
Якщо раптом дитині довелося змінити школу і перейти на іншу програму, це не критично. Однак, окрім НУШ 1 і НУШ 2, є кілька альтернативних програм, як от «На крилах успіху» або «Інтелект України». Вони пропонують інші завдання та навантаження, а тому дитині може знадобитися більше часу для адаптації до них.
