Сьогодні в рубриці «Батьківський Upgrade» пропонуємо книгу видатного канадського психолога Гордона Ньюфелда «Тримайтеся за своїх дітей. Чому батьки повинні бути важливішими за однолітків». Вона перекладена 15 мовами світу й уже встигла стати «Біблією з батьківства» для багатьох читачів. Вибрали для вас 5 найцінніших порад і 1 беззаперечне табу.
Що ми прочитали?
«Тримайтеся за своїх дітей. Чому батьки повинні бути важливішими за однолітків» Гордона Ньюфелда.
Чому радимо?
Діти потребують орієнтирів, тобто людей, з яких можна брати приклад і на яких можна покластися. Найкраще, щоб ними були батьки або вчителі. Утім, дедалі частіше для сучасних дітей орієнтирами стають однолітки, яким бракує досвіду та зрілості. Це може призвести до проблем із побудовою близьких стосунків із людьми в майбутньому. Щоб не допустити цього, батькам важливо налагодити міцний зв’язок зі своїми дітьми.
1. Послуговуйтеся жестами любові
Усміхайтеся до своїх дітей, встановлюйте з ними зоровий контакт, кивайте головою, коли погоджуєтеся з тим, що вони говорять. Ці жести підтримки не вимагають великих зусиль, але допомагають встановити контакт із вашими дітьми. Таку турботу потрібно проявляти не лише тоді, коли ваші син або донька зробили щось варте винагороди або зазнали в чомусь поразки. Жести любові не повинні залежати від зовнішніх обставин. Їхня найбільша сила — у спонтанності, яка дає дітям зрозуміти: «Мене люблять і цінують просто тому, що я є».
Особливо важливо проявляти турботу після розлуки — навіть найкоротшої. Наприклад, після сну або повернення зі школи. Можна навіть розробити кілька спільних ритуалів, щоб повторювати їх щодня або щотижня. Приміром, доктор Ньюфелд і його дружина кілька хвилин гралися, обіймалися та жартували зі своїми синами щоранку після того, як вони прокидалися. Це заряджало малечу позитивним настроєм на весь день.
2. Заохочуйте залежність
Сучасний світ схиблений на незалежності. Дітей змалечку привчають самостійно вдягатися, розважатися, готувати їсти та вирішувати проблеми. Залежність пробачають лише немовлятам. Бо існує припущення: якщо не заохочувати дітей давати собі раду без сторонньої допомоги, вони виростуть абсолютно немічними. Проте насправді залежність дитини від батьків — це найприродніша річ на світі. Заохочуючи у ваших дітях залежність, ви ніби кажете їм: «Ви завжди можете мені довіряти та на мене покластися. Якщо вам буде потрібна підтримка, я буду поряд незалежно від обставин. Просити в мене про допомогу — нормально».
Не потрібно підганяти дорослішання. Це біологічний процес, який відбудеться і без вашого втручання. Батьки повинні насамперед піклуватися про своїх дітей. Провокувати їх на незалежність — те саме, що висмикувати рослини з ґрунту, щоб змусити їх рости. Пропонуйте дітям свою підтримку та доброту. Не потрібно їх відштовхувати. Адже натомість вони звернуться по допомогу до своїх однолітків, у яких значно менше досвіду, ніж у вас.
3. Будьте компасом для своїх дітей
Коли дитина народжується, батьки стають для неї своєрідними екскурсоводами. Вони знайомлять малечу зі світом і пояснюють, що потрібно робити в певних ситуаціях. Однак що старшою стає дитина, то більше батьки відмовляються від цієї ролі провідників. Вам інколи може здаватися, що ваші донька або син знають більше, ніж ви. Відповідно, ви думаєте: «Їм більше не потрібні мої поради. Світ, у якому вони живуть, занадто відрізняється від світу, який я розумію. Часом мені здається, що ми розмовляємо різними мовами».
Найчастіше так стається, коли діти потрапляють під вплив однолітків. Вони починають поводитися задиркувато та самовпевнено, немов знають усе на світі. Зазвичай це лише маска, яку вони натягують на себе, щоб здаватися крутими. Насправді, за таких обставин вони потребують орієнтирів від вас більше, ніж будь-коли. Навіть прості фрази можуть бути корисними. Наприклад, «Сьогодні ми робимо таке…», «Цей день особливий тим, що…», «Дозволь показати, як зробити…», «Можеш звернутися до…» або «Залишилося три дні до…»
Ви також можете створювати орієнтири, які нагадуватимуть дітям про їхню важливість і цінність. Приміром, можна казати: «Ти особливо добре…», «Ти така людина, яка завжди…», «У тебе є всі задатки…», «Ти справді обдарована в…», «У тобі достатньо сили, щоб…»
4. Підтримуйте близькість навіть на відстані
Найважче втриматися за своїх дітей під час розлуки. Але критично важливо, щоб вони знали, що ви завжди поряд. Існує кілька технік, які допоможуть зберегти близькість навіть на відстані. Найперше, ви можете дарувати своїм дітям фізичні нагадування про себе. Наприклад, світлини, прикраси або записки. Також у пригоді стануть заплановані телефонні зідзвони й обмін голосовими повідомленнями або улюбленою музикою. Такі кроки до зближення потрібно робити навіть тоді, коли дитина не показує своєї потреби у вашій підтримці. Якщо розлука спричинена тим, що ви постійно на роботі, можна ознайомити дитину з вашим офісом. Якщо ви десь у відрядженні, то не завадить постійно звітувати вашим сину або доньці про місця, які ви відвідуєте.
Уміти підтримувати зв’язок на відстані необхідно, щоб не втратити дитину. Чітке розуміння, що ви поруч, приглушить у ній бажання компенсувати брак уваги спілкуванням з емоційно незрілими однолітками.
5. Зарезервуйте спільний час
Будуйте міцні та структуровані стосунки з дитиною завдяки регулярним зустрічам. Наприклад, щотижня разом відвідуйте парк або обідайте в кафе. Це не має бути щось попередньо заплановане або особливе. Навіть балачки на кухні під час спільного миття посуду щовечора можуть зближувати. Головне, щоб дитина розуміла: вона перебуває в середовищі, де може без вагань поділитися з вами своїми думками та почуттями. У таких ситуаціях вам не потрібно повчати або виховувати. Просто слухайте, що вам мають розповісти, та намагайтеся встановити якомога глибший зв’язок. Що більше діти відчуватимуть, що ви їх розумієте, то менша ймовірність, що вони спробують замінити вас однолітками.
Ніколи не брешіть вашим дітям. Навіть із хорошими намірами. Неправда не захистить їх від болю. На підсвідомому рівні вони і так розуміють, що щось не так. Якщо ви будете щось приховувати, діти лише без потреби тривожитимуться та почуватимуться так, ніби їх відкинули. Через брехню або замовчування чогось їм навіть може здатися, що вони недостатньо важливі для вас. Це точно стане на заваді близькості, яка необхідна, щоб втримати своїх дітей.
Якщо хочете отримати більше порад про батьківство від доктора Ньюфелда, реєструйтеся на ексклюзивний вебінар із ним за посиланням. Він відбудеться вже 23 лютого. Ви зможете напряму поставити запитання видатному психологу.
