Автор: Сергій Чумаченко бізнес-тренер, засновник творчо-спортивного дитячого табору «ЕкстреМал»
Швеція з населенням лише 9 млн дала світові 12 відомих брендів. А ще — 30 нобелівських лауреатів. Скандинавія ж взагалі — 57 нобелівських лауреатів. Звідки беруться продуктивність та інноваційність в освіті?
Шведи абсолютно не паряться тим, що вони десь там у четвертому десятку за результатами досліджень рівня освіти. На думку шведів, освіта — це не стільки про знання, як про те, в якому суспільстві житиме людина і що їй має дати школа для щастя в цьому суспільстві. Вони відмовилися від слова «успішний» у системі економічних відносин. Отже, школа реалізує суспільний запит: виховати дитину в тій ціннісній парадигмі, в якій існує суспільство.
Я розповідав про своє бачення шведської освіти в одній з українських шкіл. Одна вчителька зауважила: «Зі свободою все зрозуміло, що з обов’язками?».
Жодного разу в риториці скандинавів я не зустрів формулювання «дитина повинна». Цього просто немає в їхньому термінологічному полі.
Вони всіляко підкреслюють, що коли говорять «свобода», то мають на увазі також «відповідальність». Відповідальність є результатом свободи, яку дитині дають змалку. І тільки так, вважають скандинави, можна виховати громадянина, здатного відповідати за власне майбутнє.
Моя колега зі Швеції сказала, що школа є відображенням цінностей суспільства. Розглядати школу в будь-якій країні, у будь-якій системі окремо від моделі держави і суспільства немає сенсу. А в нас, в Україні, наразі немає узгодженої моделі суспільних відносин, яку ми бачимо як бажану.
Наша школа добре готує солдат для комерційного світу — виконавців чиєїсь волі. І доки ми не вирішимо, яку модель суспільства хочемо будувати, говорити про компетентнісні і ціннісні рамки в освіті не доводиться, тому що немає цілісності.
Крім того, є ще одна проблема: світ настільки швидко змінюється, що 80% професій, які існують зараз, зникнуть у найближче десятиліття. Ми не знаємо, у який професійний світ вийде дитина! Школа втратила ексклюзивну роль передавання знань. Сучасний учень набагато краще за дорослих володіє технологіями, які відкривають доступ практично до всієї інформації.
За дослідженнями, базовими навичками ХХI століття будуть: вміння концентрувати увагу, здатність працювати з інформацією, емпатія та емоційний інтелект, співпраця, гнучкість мислення і творчі здібності. Є щось про знання в буквальному сенсі? Ні, це все соціальні навички. Тому нам потрібно подумати, про що має бути наша школа.
Я сумніваюсь, що розмова про компетентнісні рамки відповідає вимогам часу. Мені здається, ми трошки запізнились. У Швеції компетентнісний список, на який орієнтувалася школа, прийняли у 1994 році. У 2010 році, під час останньої реформи освіти, вони перейшли на ціннісно орієнтовану рамку. Це не означає, що Швеція відмовилась від компетентнісного підходу. Просто це більше не головне. Головне – цінності, на яких базується життя суспільства.
Ціннісна парадигма скандинавських країн базується на довірі, взаєморозумінні й партнерстві. Їхня дидактика на 60% побудована на груповому обговоренні. Наприклад, вчитель ділить клас на групи, дає 15 хвилин і просить скласти список з десяти запитань про те, як працює пенсійна система Швеції. Потім просить знайти телефони служб — мерії і міністерства, які відповідають за пенсійне забезпечення. І тут же просить зв’язатися і отримати відповіді на свої запитання. Діти телефонують начальникам відділів і працівникам міністерства. І вони не чують: «Я зайнятий, у мене важливі державні справи, тому давайте письмово через секретаря». Вони отримують відповіді, бо дитина в пріоритеті і нема таких державних справ, які службовець не відкладе, щоб витратити десять хвилин на відповіді.
