Автор: Тетяна Саніна, директор ГО «Ресурсний центр для дітей та підлітків «Чародім», магістр соціології, викладач авторського курсу «Соціологія дитинства» в НаУКМА, дослідниця неформальних освітніх перспектив. Виховує двох дітей: хоумскулерку-доньку і сина, який відвідує альтернативну школу.

71% американських хоумскулерів більш активні в суспільному житті, ніж випускники звичайних шкіл. Як соціолог не дуже розумію, де курка, а де яйце. Можливо, ці діти стали такими активними, бо такими є їхні батьки. Можливо, саме більш активні батьки забирають дітей зі школи. Але слід розуміти, що в нашій країні можуть бути геть інші відповіді і навіть запитання.

Хоумскулінг — це коли дитина навчається сама або за допомогою батьків чи репетиторів.

Ми перейшли на домашнє навчання 2,5 роки тому. Тоді хоумскулінг ще був рідкісним явищем.

Я забрала дитину зі школи, бо школа обмежувала наші можливості. Ні на що не вистачало часу: після уроків — на гурток, а потім ще домашні завдання.

Тепер, коли ми самі будуємо графік навчання, то враховуємо власні інтереси. Ми спробували скласти графік різних дисциплін, що і за скільки донька має пройти, і зрозуміли, що навчатися вдома реально.

У 10 років дитина може бути мотивована логічними й емоційними способами до самостійного навчання.

Назвати тренди чи методики, характерні для хоумскулінгу, неможливо. Якщо сьогодні в мене одна методика, то через місяць можу кардинально її змінити. Основне, що дуже ціную, це можливість іти за дитиною. Дивитися, що їй подобається, як вона встигає, і розуміти, в якому темпі все робити. Зараз чи пізніше.

І це величезна відповідальність.

Дистанційна освіта і хоумскулінг — не для всіх дітей і не для всіх батьків.

Зараз пік хоумскулінгу, але ні діти, ні батьки не розуміють, на що вони йдуть. Спершу був стереотип, що на хоумскулінг переводяться залякані діти, які нічого не вміють. Потім все перевернулося, з’явилося багато статей і блогів про те, як за два місяці домашнього навчання все стало прекрасно. У мене, яка щойно відмучила два роки такого навчання, питання: як за два місяці можна оцінити, що все прекрасно? Це важко. Особливо, коли дитині 13, коли це підліток.

Разом з іншими батьками ми створили групи для дітей приблизно одного віку, щоб наші хоумскулери могли зустрічатися і створювати проекти: вчитися працювати разом, вирішувати конфлікти, святкувати. Зустрічі відбувалися раз на тиждень.

Хоумскулінг для батьків — це робота над собою.

В якийсь момент, коли я нависала над дитиною із запитанням: «Коли ти зробиш контрольні роботи?», вона сказала: «Я хочу, щоб ти була моєю мамою».

Тепер організаційними питаннями займається репетитор через скайп. Раз на тиждень вони разом з донькою дивляться, що зроблено за планом, що потрібно зробити в наступні сім днів. Це не означає, що я не стежу за цим. Просто стежу менше.

Якщо ви вирішите, що втомилися від домашнього навчання, — завжди можна повернутися до звичайної школи. І важливо не очікувати від дитини, що вона перейде на хоумскулінг і раптом стане Ейнштейном.

Поділитися цією статтею
Автор: