Серіал «Ейфорія» наробив багато галасу в інтернеті: одні — у захваті, інші кажуть, він небезпечний для ще не сформованої психіки підлітків. Чи варто дітям дивитися цей серіал? Як батькам правильно говорити з ними про «Ейфорію»? Ми попросили психологиню Ольгу Авраменко подивитися серіал очима сучасних батьків та прокоментувати батьківські страхи.
Які страхи викликає серіал у батьків?
Перше, що впадає у вічі після перегляду першої ж серії, — багато оголеного тіла, сцени сексуального характеру та вживання наркотиків.
Головні герої серіалу — підлітки, і вони на екрані гіперсексуалізовані. 17-річні дівчата говорять про те, що бути цнотливою в їхньому віці — це щось погане. А хлопці агресивно реагують на відмову. Тому більшість героїв легко погоджуються на інтимний зв’язок та хизуються цим перед друзями.
Наркотики — чи не головна проблема, розкрита в серіалі. На екрані бачимо не лише жахливі наслідки, до яких призводить вживання, а й красиву картинку перебування деяких героїв «під кайфом». Головна героїня на ім’я Ру ледь не попрощалася з життям через передозування. Її стосунки із сім’єю зіпсувалися через залежність, а також погіршився психічний стан.
Як усе це стосується конкретно ваших дітей-підлітків? Дуже конкретно: нарізки кадрів із другого сезону вже заполонили TikTok. Тож будьте певні — ваші діти вже знають, про що серіал.
Чи будуть підлітки повторювати побачене на екрані? Невже серіал може мати такий сильний вплив на їхню свідомість? Ці побоювання батьків коментує психологиня Ольга Авраменко.
— Насправді немає прямого звʼязку між тим, що ми споглядаємо на екрані, і тим, як зміниться наша поведінка після перегляду, — каже психологиня. — Між стимулом (наприклад, серіалом) і реакцією (споживання наркотиків чи ранній секс) існує ще аналіз. Він не завжди свідомий і може складатися з глибинних установок, норм і правил, що існують у нашому оточенні.
Коли ставали популярними ігри з елементами насилля, наприклад, «стрілялки», батьки теж хвилювалися, що це спричинить додаткову агресивну поведінку у гравців. Але цього не сталося. Мені здається, у підлітків уже достатньо свідомості, щоб розуміти різницю між віртуальним світом (грою чи серіалом) та реальним.
Проте велике значення має те, що відбувалося в житті підлітка до перегляду серіалу. Чи вміє він/вона аналізувати життєві ситуації та робити з них правильні висновки. Батьки не в змозі вберегти дитину від усієї негативної інформації: непристойних текстів пісень, недобрих порад однолітків чи деструктивного контенту в інтернеті. Але вони можуть навчити сина чи доньку правильно реагувати на це.
Що батькам треба знати про героїв та події серіалу?
Кожен герой серіалу має свій біль: травматичний досвід дитинства чи таємницю.
У головної героїні Ру в ранньому віці діагностували біполярний розлад. Після панічної атаки в лікарні їй дали препарат, що полегшив її стан. Саме тоді Ру зрозуміла, що «під чимось» їй легше існувати в цьому світі. Спершу героїня краде таблетки свого хворого тата, а потім снодійне мами. І навіть після передозування та реабілітації героїня продовжує зловживати. Таблетками Ру заглушує розчарування та біль, що приносить їй життя.
На одній вечірці Ру знайомиться з Джулс — дівчиною, яка проходить процес зміни статі. Вона видається безтурботною та довірливою, легко заводить нові знайомства і ходить на побачення з незнайомими людьми. Спершу між дівчатами виникає дружба, та з часом вона переходить у щось серйозніше. Але проблема в тому, що дівчата ніколи не говорили відверто про свої почуття. Джулс віддає перевагу вільним стосункам, це робить боляче Ру, але вона тримає все в собі.
Наступна цікава пара — Нейт і Медді. Він — типовий зразок токсичної маскулінності. Батько Нейта насаджував йому власні цінності та ідеали, виховував сина лідером і переможцем. У дитинстві Нейт знайшов записи інтимного відео свого батька, це був травматичний досвід для хлопчика. У Нейта величезний список вимог до своєї дівчини, і Медді відповідає йому. Але ми бачимо, що Нейт — аб’юзер. Тільки-но його партнерка поводиться не відповідно до його стандартів, він називає це переходом межі та проявляє агресію.
У Медді є непереборне бажання бути королевою. Вона не хоче жити так, як її безробітний батько та мама-манікюрниця. Але дівчина для досягнення змін не прагне вчитися і працювати, вона шукає вихід у чоловікові. Для того щоб бути королевою, їй потрібен король. А на цю роль добре підходить Нейт — красунчик, гарний учень і капітан футбольної команди.
Ще одна яскрава героїня серіалу — Кейсі. Її травматичний досвід — стосунки з батьком, який став наркоманом та покинув сім’ю. Схоже, що через це дівчина легко відповідає взаємністю всім хлопцям, які проявляють до неї інтерес. І як ми можемо побачити, у жодних стосунках вона не була щасливою. Більшість хлопців використовують Кейсі. А її партнер Кріс соромиться дівчини та не підтримує її в момент, коли вона дізнається про вагітність. Натомість на допомогу приходить мама, яка справді розділяє з донькою її проблему.
Кет — дівчина нестандартної зовнішності. Вона бореться з бодішеймінгом, але вибирає для цього нездоровий шлях. На неї тисне суспільство: однолітки поспішають позбутися цноти і залежності від дорослих. А Кет цього не досягла. І замість того, щоб керуватися власними бажаннями, дівчина погоджується на секс із незнайомим хлопцем задля визнання подруг.
Для власної впевненості Кет продовжує шукати «одноразові» стосунки, змінює стиль та займається вебкамом. Але дівчина тривалий час не помічає хлопця, якому сподобалась такою, якою була спочатку. Важливою дією Кет була розмова з хлопцем про те, що вона насправді відчуває та чого боїться.
Які висновки можна зробити із серіалу?
Автори «Ейфорії» показують травматичний досвід, який можна отримати у школі. Підлітки не знають, хто «нападе» завтра: ось з’являється милий хлопець, а потім він тебе шантажує або проявляє агресію.
У серіалі добре розкривається питання безпеки інтернету. Ця проблема актуальна, адже сучасні підлітки багато часу проводять у мережі й часто переписуються з незнайомими людьми.
Герої легко погоджуються на інтимні фото та відео, які потім потрапляють у мережу. Це приносить купу проблем. Наприклад, героїня Джулс тривалий час переписується з хлопцем в анонімному чаті, довіряє йому й погоджується на зустріч у безлюдному місці. Все закінчується не надто позитивно: шантаж, примус давати неправдиві свідчення та життя в постійній тривозі. Це застерігає нас: за красивою аватаркою може приховуватися зловмисник, тому варто бути дуже обережним у переписках з незнайомцями.
Якщо говорити про батьків, то серіал закликає бачити в підлітках особистість, не знецінювати їхні проблеми та досвід, ставитися до них серйозно. Адже для юних школярів їхні проблеми мають величезне значення, а через емоційну незрілість вони можуть наробити помилок. Тому такою важливою є підтримка дорослих.
Як батькам правильно поговорити з дітьми про героїв фільму та чи варто забороняти дивитися серіал?
— Варто памʼятати про вікове обмеження: це серіал для аудиторії 18+. Але TikTok вже переповнений нарізками ефектних кадрів та повторенням образів героїв. Це дуже приваблює підлітків, — каже психологиня. — І ось цей проміжний елемент між стимулом та реакцією — аналізування, це саме те місце, де дорослі, яким довіряє підліток, можуть допомогти. Класною буде практика сімейних «вечорів кіноаналізу», де діти і батьки разом переглядають якісь фільми та діляться своїми враженнями і висновками. Що раніше таку практику запровадити, то краще. Бо мені складно уявити розмову, що присвячена якомусь конкретному серіалу, якщо раніше нічого схожого не відбувалося.
Щодо «правильного пояснення», то скоріше за все підлітки його вже мають на основі попередніх знань та досвіду. Якщо вони вже в курсі, яку шкоду несуть наркотики, їм складно буде повірити в нешкідливість їхнього вживання. Якщо вони вже знають усі небезпеки раннього сексу, це знання жодною картинкою не забереш.
Якщо батьки мають побоювання щодо негативного впливу серіалу на поведінку дітей, то це теж варто проговорити. Саме проговорити, а не поставити перед беззаперечним фактом заборони. Чомусь мені здається, що підлітки краще за мене пояснять, чому ці побоювання марні.
«Ейфорія» — досить красивий серіал з естетичної точки зору. Я впевнена, що не лише сюжет чи прихована мораль приваблює глядачів у певному серіалі. Їм ще подобається естетика, картинка, кольори, стиль, зйомка. Гадаю, після перегляду підліткам скоріше захочеться зробити мейкап із глітером та знайти неонову стрічку, ніж повторювати небезпечну чи нелегальну поведінку персонажів, — вважає Ольга Авраменко.
