Математика розвиває мозок підлітків, — дослідження Оксфордського університету

Мозок людини завершує формуватися аж у 23 роки. Тож на інтелектуальний потенціал підлітка все ще можна вплинути. Чим підліток регулярно займається, що дивиться та слухає — не просто його вибір, а й спосіб активного саморозвитку. Або навпаки. І математика — найкращі «харчі для мозку» підлітка, як днями довели оксфордські вчені. То як математика впливає на мозок тінейджера?

Сенсорика, моторика, шквал емоцій

Як довели дослідники з відділу експериментальної психології Оксфордського університету, заняття математикою у віці 16–18 років має вирішальне значення для формування пластичності мозку, тобто здатності адаптуватися до нового, змінюватися під впливом емоцій.

Як взагалі розвивається мозок?

1️⃣

У дошкільнят активно формуються та дозрівають його ділянки, що відповідають за сенсорику — інформацію від різних органів чуття: зір, слух, шкіра.

2️⃣

У початковій школі формується функція просторового уявлення, геометричного аналізу (гарне відчуття форми), з’являються перші, не доскональні можливості планування своїх дій, синтезу та аналізу.

3️⃣

Після 10 років дрібна моторика дитини досягає рівня, який буде в неї у дорослому віці.

4️⃣

Після  13 років підліток відчуває все значно гостріше та сильніше, але ще не здатен повноцінно стримувати емоції. Активно розвивається інтелект.

5️⃣

У старшокласників різко підвищується ефективність роботи вищої нервової системи. Відмирають непотрібні зв’язки між нервовими клітинами, посилюються  активні зв’язки. Тобто мозок немов оптимізує весь отриманий досвід. 

6️⃣

До повноліття дозрівають ділянки мозку, що відповідають за самоконтроль людини. Дозрівання префронтальної кори головного мозку переводить абстрактне мислення на дорослий рівень.

Освіта змінює фізіологію

Емоційна зрілість настає аж у 23 роки. І надалі мозок перебуває на піку потужності, допоки не починаються процеси його старіння. До цього віку діяльність дитини чи підлітка та інформація, яка регулярно надходить, впливають на результат: наскільки якісно працюватиме мозок.

Учені досліджували це на хімічному рівні та підкреслили, що чи не вперше вивчають фізіологічний вплив освіти на людину.

Понад 130 студентів віком 14–18 років, які взяли участь у дослідженні, опитали про їхні заняття математикою, регулярність та прихильність до цього. У Великій Британії у старших класах можна взагалі не вивчати математику, тож найбільш контрастне порівняння було між тими, хто взагалі її не вивчає, і тими, хто займається ще й додатково, бо цей предмет знадобиться для вступу у виші. Кожен учасник пройшов сканування мозку та оцінку інтелектуальних та пізнавальних здібностей. Повторне обстеження провели через 19 місяців. 

Навіть не вивчити, а вчити

З’ясувалося, що в тих, хто взагалі не вчив математику після 16 років, — значно нижчий рівень хімічних речовин, життєво важливих для пластичності мозку, ніж у решти. Якщо хтось кидав заняття під час першого обстеження, через 19 місяців ефект уже був явним. Можна навіть виявити, вчить підліток математику чи ні, за рівнем нейромедіатора (так званої гамма-аміномасляної кислоти). Різниці не було серед тих, у кого значні та незначні успіхи в цьому предметі (так само і до того, як перестали вивчати). Тобто значення має сама регулярність тренувань у математичному мисленні, навіть незалежно від їхнього результату. «Двієчникам» так само корисно займатися у 16–18 років математикою, логікою, розвивати абстрактне мислення, як і майбутнім науковцям.

Наявність відповідного нейромедіатора в достатній кількості позитивно впливає на здатність до подальшого навчання та нестандартного розв’язання життєвих проблем. Ті, хто ігнорує математику та логіку, можуть опинитися в невигідному становищі порівняно зі своїми  однолітками. Тож дорослі мають пропагувати ці науки. А для тих, кому вони здаються надто складними, хто має великі прогалини у знаннях, можна ввести спрощений прикладний курс. Це краще, ніж якщо тінейджер прогулює математику чи всіма силами ухиляється від неї.

Поділитися цією статтею