Чи будуть бюджетні місця у вступній кампанії 2024? Чи введуть гранти та кредити на навчання? Скільки конкретно грошей може отримати студент? Як зміниться система фінансування закладів вищої освіти та що це означає для тих, хто нині сидить за партами, але планує після школи вступати до університетів? Розбираємося в запланованій реформі.
Поділ на бюджет та контракт зникне
Цьогоріч, найімовірніше, грантову систему вже не введуть. Адже законопроєкт № 10399 від 10 січня 2024 року все ще очікує на друге читання та остаточне ухвалення. А квітень, за прогнозами експертів, був останнім місяцем, коли ще можна було встигнути запустити реформу в поточному році. Тепер до вступної кампанії 2024, яка стартує 1 липня, залишилося менш ніж два місяці. А після голосування в парламенті закон має пройти ще кілька етапів, після чого має бути прописано чимало підзаконних актів, нормативних документів. Тобто справа ця не швидка.
Ті, хто вступає цього року, з великою ймовірністю як завжди виборюватимуть бюджетні місця. А ось старшокласникам, які прагнуть здобути вищу освіту, та їхнім батькам варто звикати: такого чорно-білого поділу на бюджетні та контрактні місця скоро не буде. Адже ця реформа назрівала давно, й освітяни переконані, що невдовзі Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» ухвалять.
Що станеться із держзамовленням?
Що ж тоді буде? Форма навчання власним або спонсорським коштом залишається без змін. Тож розглянемо ситуацію для того вступника, який не планував бути контрактником.
Припустімо, він складає ЗНО (або НМТ). Якщо не вдалося подолати прохідний бал, про навчання в університеті в цей рік можна забути. Якщо вдалося та має до 130 балів, його реальність така: там, де він пройде за конкурсом, можна йти лише на 100% контракт (адже, за правилами прийому 2024, конкурсний бал для вступу на бюджет не може бути меншим, ніж 130 балів, і це правило має перейти до правил прийому наступних років). Якщо в сертифікаті стоїть від 130 до 140 балів (або з поодинокими 150), у цьому випадку теж ідеться про контракт, оскільки грантів за таких низьких балів не передбачено (це не остаточний розрахунок, але доволі реалістичний, анонсований представниками МОН).
Звісно, можна спробувати податися на спеціальності, на які буде державне або регіональне замовлення, але навряд чи вдасться вступити. Адже університети відбиратимуть найкращих, спеціальностей таких буде мало, а охочих досить. Ідеться про ключові спеціальності, які мають особливе значення для держави, а також про ті, фахівців з яких бракує в конкретному регіоні. Обсяг держзамовлення встановлюватиметься щорічно Міністерством економіки України відповідно до потреб держави.
Бюджетні місця орієнтовно будуть для майбутніх учителів, медпрацівників, військових, енергетиків, машинобудівельників, інженерів, науковців (точні науки: математика, фізика, хімія), технологів, архітекторів та будівельників, аграріїв, транспортників, фахівців з безпеки. Цей перелік складено на основі спеціальностей, яким у попередні роки держава надавала особливу підтримку.
Нормальні бали НМТ — нормальні гранти
Якщо вступнику вдасться набрати 150–159 балів із двох предметів, він після запуску реформи отримає грант 15 тис. грн на навчання (як пояснив ще на зимовому засіданні Спілки ректорів закладів вищої освіти керівник директорату фахової передвищої, вищої освіти Олег Шаров). До слова, саме 150 балів мінімально необхідно набрати нині, щоб узяти участь у конкурсі на навчання найзатребуваніших спеціальностей (право, міжнародні відносини, медичні спеціальності, публічне управління та адміністрування).
Припустімо, на НМТ вступник отримав дві оцінки по 160–169 балів. Можна буде розраховувати на грант 22,5 тис. грн. Вступники з двома оцінками від 170 балів отримають 30 тис. грн, з двома оцінками від 180 балів — 37,5 тис. грн. Таку кількість балів зазвичай набирають чимало вступників, які добре навчалися, ретельно готувалися (можливо, з репетиторами) та за старою системою розраховували б на бюджет.
Чому контрактниками стануть майже всі
Після реформи для вступників буде широкий вибір в освіті, який можна звести до трьох основних варіантів.
1. Обрати професію за державним або регіональним замовленням. Якщо вступник пройде конкурс, навчатиметься безкоштовно. Але є нюанс: треба буде відпрацювати три роки за професією. Бюджетники, так би мовити, перетворяться теж на контрактників, просто контракт вони підписуватимуть інший: не про оплату, а про працевлаштування. Погодитися на запропоновану вакансію та укласти договір з роботодавцем доведеться не пізніше ніж за шість місяців до кінця навчання. Якщо хтось почне працювати під час навчання і при цьому впорається з програмою — його право, це не заборонено. Але зарахують у відпрацювання лише той час, який працюватимуть після завершення бакалаврату.
Чи можна буде відмовитися від першого робочого місця? Так, після проходження половини терміну навчання. Але тоді пропозиція подальшого безкоштовного навчання буде скасована. Повертати кошти за попередні роки навчання в разі переходу на контракт або припинення навчання не потрібно.
2. Візьмімо найменший грант — 15 тис. грн. Його вартість абітурієнт знатиме ще до того, як обере спеціальність та університет. Тож можна обрати не дуже популярну нині професію, але омріяний заклад вищої освіти. Якраз на такі позиції є шанс пройти за конкурсом у найкращі університети. Скажімо, навчання за напрямком «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка коштувало торік 33,4 тис. грн на рік. Навіть якщо ціни зростуть до 35 тис. грн (за прогнозами експертів, вартість освітніх послуг в Україні в середньому збільшиться на 15%, але чимало ЗВО ще не оприлюднили вартість навчання на 2024–2025 навчальний рік), грант покриє майже половину, 43% вартості. Решту доведеться доплачувати. Якщо в студента та батьків не буде на це грошей, законопроєкт передбачає освітні кредити, які певні банки надаватимуть під 3–5% річних та на 15 років.
3. Також можна поїхати навчатися в регіони, у невеликі заклади освіти, аби опанувати бажану професію. Наприклад, найтоповіша спеціальність торік — право. Ціни на навчання на неї в столиці становили в середньому 80 тис. грн. А ось у Бердянському університеті менеджменту і бізнесу (дані 2023–2024 навчального року) можна було стати правником за 16 тис. на рік. Грант майже повністю покриває ці витрати. Теж на хвилі уваги вступників, у десятці модних професій — маркетинг. Приазовський державний технічний університет давав змогу навчатися на цій спеціальності всього за 15 тис. грн.
Виняткові можливості для найкращих
Але це не всі гранти. Для розумників та розумниць, які складуть НМТ з двох предметів на 190–194 балів, передбачено 45 тис. грн, а ті, у кого буде 195 і більше, дістануть 50 тис. грн. Таких результатів НМТ зазвичай небагато по країні. Але вони відкриватимуть двері майже в будь-який університет та на будь-яку спеціальність. На переважній більшості напрямків не треба буде нічого додатково сплачувати. Але якщо хочеться той самий маркетинг вивчати, наприклад, у Києво-Могилянській академії, до гранту у 50 тис. доведеться доплатити ще понад 15 тис., а якщо там же право — понад 35 тис. грн (за прогнозованою вартістю).
Звісно, доки закон не ухвалено, все це лише плани.
Як доводить стратегічний план діяльності МОН до 2027 року, прихильники реформи сподіваються, що у післявоєнний період університети та освітні фонди також введуть свої гранти для найкращих абітурієнтів. Загалом вважають, що такий перерозподіл коштів буде справедливішим: замість 100% оплати навчання для небагатьох бюджетників (40% студентів), широка підтримка вступників (70% за прогнозами), але на правах співфінансування.
100% покриття вартості навчання залишиться для пільговиків, які вступають за квотами 1 і 2. Та спочатку вони мають пройти за конкурсом на загальних умовах.
Хто втрачатиме право на грант?
Скасовувати гранти протягом навчання на бакалавріаті не будуть, а суми мають індексувати. Лише ті студенти, кого відрахують, втрачають шанси на ці державні кошти (але й відшкодовувати вже витрачені на них гроші не доведеться).
Критики законопроєкту побоюються, що в родин нині, у складні часи, недостатньо коштів на співфінансування, а брати кредити наважиться не так багато людей просто через упередження до кредитування. Також є ризик, що молодь вступатиме до тих іноземних закладів освіти, де безкоштовне навчання, або тих, де на час війни пільги вводять саме для українців.
Законопроєкт отримав чимало правок. Є і деякі розбіжності із чинним законодавством. Наприклад, за висновком Головного юридичного управління ВР, у статті 4 Закону України «Про вищу освіту» йдеться про право громадян коштом державного або місцевого бюджету безоплатно здобувати вищу освіту «якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше». А законопроєктом передбачається лише право громадян здобувати вищу освіту коштом фізичних та юридичних осіб».
Автори законопроєкту та представники МОН переконані: усі нюанси періоду звикання до новацій компенсує розширення можливостей та свободи вибору для вступників, які вони врешті-решт оцінять.
