Дитина хоче робити власний відеоблог? На що звертати увагу, як спрямувати і підтримати — у порадах від фахівців і знахідках юних учасників «Творчої лабораторії блогінгу» від проєкту «Жовтий автобус».
Проєкт «Жовтий автобус» запустили в березні 2016 року. За цей час він устиг побувати у 8 містах на сході України: Мар’їнка, Красногорівка, Мирноград, Попасна, Авдіївка, Маріуполь, Миколаївка, Новоайдар, під Слов’янськом. Цього разу, як і у всіх активностях «Жовтого автобуса», з дітьми разом працювали фахівці — майстри зі звуку, костюму і гриму, професійні фотографи, оператори та інші.
Творча лабораторія складалась із двох частин — теоретичної і практичної. Про основні засади розповіли блогери: співавтор програми «Орел та решка» Євген Синельников, сценаристка Яна Метьолкіна, звукооператор Дмитро Пантелеймонов, блогер Сергій Неретін. Потім діти двома командами зняли власні ролики.
Правила відеоблогінгу
Ось основні правила та підказки для початківців, які напрацювали підлітки і дорослі фахівці під час «Творчої лабораторії».
Зміст блогу
Створюючи блог, як і фільм, треба відповісти собі на три питання:
- Що? — що ми показуємо, експозиція місця, куди ми запрошуємо глядача, атмосфера.
- Навіщо? — ми показуємо простір зі своєї точки зору, з позиції «я тут перебуваю». Ми маємо знати, навіщо це робимо. Один із вдалих прийомів — заявити про свій намір на початку, тоді для глядача буде інтрига, чи зможете ви цього досягти.
- Який результат? — чим завершиться наша історія. Глядач має побачити завершення і дізнатися щось нове.
Глядач повинен розуміти, навіщо він дивиться ваше відео. Має бути бонус для глядача — що він для себе отримав, подивившись ролик. Наприклад, дізнався те, чого не знав. Підняв настрій, посміявся. Щось здивувало, налякало.
Щоб ваш блог дивилися, він має давати глядачеві три речі:
- Емоцію — ви маєте розбурхати, вирвати глядача зі звичного контексту. Слід придумати такий формат, таке подання, щоб за перші 10–15 секунд викликати якусь емоцію.
- Користь — не обов’язково має бути високоінтелектуальною, містити унікальну інформацію. Вона може бути дуже простою — відволіктися, «залипнувши» в історію.
- Мрію — може бути віддаленою або дуже прикладною. Варто зарядити людину, щоб вона чогось захотіла. Це не обов’язково щось захмарне.
Теми блогу
Беріть до уваги, що відеоблогерство — це надовго, це не спринт, а марафон. Тож вибирати варто тему, яку ви дуже любите і зможете довго про неї говорити. Перші півроку, швидше за все, ніякого відгуку не буде. Тому ви маєте не «перегоріти» за два місяці.
Блог повинен мати визначену тематику. Тоді він збере аудиторію, яка цікавиться цією темою.
Можна отримати результат, слідуючи трендам. Але трендову тему слід реалізувати по-своєму, привнести в тренд нову користь. Повторювати те, що вже є, — неефективно.
Для того щоб визначитися, що має шанс бути популярним — зверніть увагу, що люди гуглять за тою темою, на якій ви вирішили зосередитися.
Розповідання історії
Про що б ви не знімали, у першу чергу це має бути історія, яку цікаво розповіли.
Із розповіді треба викинути все зайве, щоб не було затягнуто. Правда життя і правда блогу — різні речі, треба лишати тільки суттєве, розповідь має бути динамічною.
Потрібно весь час ставити себе на місце глядача. Якщо вам самому було б нецікаво дивитися ваш блог — то і глядач перемкнеться. Якщо в якомусь місці вам нудно — його слід скоротити.
Треба пропускати через себе те, що відбувається у вашому відео. Сама по собі інформація втратила цінність, бо її забагато. Цікавий саме особистий погляд.
Від того, як ви відповіли собі на питання «навіщо я це показую?», залежатиме структура ролика. Наприклад, блогер-мандрівник може показувати гарні краєвиди місць, де подорожує, або давати найкращі кав’ярні цих місць, або ділитися практичними порадами, як дістатися туди і як там пересуватися.
Образ блогера
Важлива харизма ведучого. Найголовніше в кадрі — людина і її очі.
Зачепити глядача можна вдалим вибором теми, манерою подання, музикою. Усе разом це компонується у ваш образ. Бажано, щоб у кадрі була людина, тоді вона уособлюватиме цей образ і чіплятиме глядача.
Дуже добре сприймаються відео, у яких є стосунки — коли в кадрі не одна людина, а кілька. Ці стосунки побудовані на конфліктах, певних ситуаціях.
Планування надовго
Блогер — сценарист, режисер, ведучий, продюсер і рекламний відділ в одній особі. Треба бути готовим до великого обсягу роботи.
Щоб не перегоріти на блогерському шляху, має бути масштабна мета — для чого це особисто вам, що ви прагнете змінити.
Перший час не можна зважати на кількість лайків і підписників.
YouTube любить систему. Ролики варто викладати за певним графіком — наприклад, щотижня в той самий день.
У довшій перспективі доречно мати матеріали трьох типів:
- Hub — те, що ви створюєте регулярно. Контент, який відповідає вашій темі і зацікавленням.
- Help — матеріали, які створені, щоб їх шукали. Відповідають на популярні пошукові питання. Це допоможе потрапити в рекомендовані матеріали.
- Hero — wow-контент. Це може бути щось, що ви давно виношували і ретельно готували, або оглядові ролики за рік, з найкращих матеріалів. Може не відповідати основній темі.
Приблизне співвідношення — на два-три Hub один Help і раз на три місяці — Hero.
«Жовтий автобус»: Як працює творча лабораторія
виконавчий директор проєкту
«Ідея, з якої виник «Жовтий автобус» — об’єднати дітей. Показати, як працює доросла знімальна група: це можуть бути люди з різних країн, континентів, які розмовляють різними мовами. Але коли вони роблять один продукт — вони працюють як команда, поважають одне одного. Працюють на результат і заради цього об’єднуються. От цього ми і навчаємо дітей.
Наш проєкт — це культурно-освітня місія, яка займається підлітками, у першу чергу тими, які постраждали від наслідків війни з Росією. Ми даємо їм практичні навички критичного мислення, навчаємо творчих професій. Це кіно, журналістика, анімація. Зараз уперше провели захід, присвячений блогінгу.
«Жовтий автобус» працює з дітьми 12–17 років. У цьому віці вони зазвичай перебувають у процесі визначення майбутньої професії. Ми допомагаємо їм визначитись і розкритись. У нас уже є вихованці, які вступили у виші навчатися творчих професій».
Проєкт повністю волонтерський. Відомі фахівці не отримують гонорарів за свою участь у ньому, обладнання вартістю в тисячі доларів партнери надають безоплатно, а на витрати організатори щоразу шукають спонсорів, отримують гранти. «Творчу лабораторію блогінгу» підтримали RECRENTAL, PATRIOT Rental, Illuminator, Visimka Production, Henkel Ukraine, Radioaktive Film, студія «ЮГА». Вони надають професійне обладнання.
У проєкту є кілька форматів. Перший — експедиція в зону проведення спочатку АТО, зараз — ООС. Наперед оголошують про приїзд і пропонують дітям заповнити анкету. За ними відбирають тих, хто зацікавлений розвиватись у творчих професіях. Група вирушає в місто на 10 днів. Збирають дітей в одній зі шкіл, і спочатку фахівці розповідають теоретичну частину.
Потім діти розділяються на всі кінематографічні департаменти: режисери, актори, освітлювачі, звук тощо. Команда сценаристів починає писати сценарій. Далі вони за департаментами готуються до зйомки, освоюють техніку, локації, готують грим, костюм, декорації. Знімають самі, з допомогою дорослих. Після цього монтують свій фільм. В останній день перебування в місті відбувається прем’єра на великому екрані — в актовій залі школи, Будинку культури, кінотеатрі.
«Наші експедиція — не одноразова акція. Ми націлені на те, щоб не кидати дітей — приїхали, попрацювали, поїхали. Ні, ми і далі підтримуємо зв’язок з ними», — стверджує виконавчий директор проєкту.
Ще один формат — літні кінотабори. Подібно до експедицій відбір проводиться за анкетуванням. До участі запрошують підлітків, які переїхали з окупованих територій, дітей учасників бойових дій і волонтерів. Перебування в таборі для них безкоштовне. Під час табору діти можуть глибше зануритись у творчі професії, про які їм розповідають майстри. Цього літа дві команди знімали свої фільми, діяли майстерня із журналістики, де діти робили інтерв’ю, репортажі, радіозаписи, та майстерня з анімації.
Подальшу долю створених матеріалів вирішують самі діти. Є два варіанти: виставити у відкритий доступ або відправляти на фестивалі. Зазвичай вибирають фестивальне життя. Деякі роботи вже отримали нагороди. Наприклад, одним з анімаційних роликів, знятих цього літа, зацікавився міжнародний фестиваль «Лінолеум». Вони підтримали «Жовтий автобус» премією на розвиток проєкту.
Третій формат — інтерактивна творча лабораторія. Це — два дні на вихідних у Києві. Це інтерактив не лише для дітей, а й для дорослих. Так, під час лабораторії з блогінгу кінематографісти діляться досвідом і, у свою чергу, просять підлітків розповісти, що їм цікаво в мережі, які вони помітили тенденції, у якому напрямку хочуть розвиватися. У березні під час інтерактиву діти зняли короткометражний фільм про булінг.
«Це задумано як такий собі пінг-понг — обмін знаннями, вміннями, темами», — каже керівник проєкту, оператор Ярослав Пілунський.
