Булінг у школі: як діяти вчителям та батькам

cover_bullying
Автор тексту: Олена Юрченко

Конфлікт, що виник у школі №52 міста Дніпро, де через цькування п’ятикласника у ситуацію була змушена втрутитися поліція, спонукає говорити про проблему булінгу в українських навчальних закладах. Як діяти в таких випадках вчителям та батькам? Зібрали поради трьох спеціалістів: конфліктологів Ірини Тарасової та Олесі Геращенко, а також психоаналітика Марини Політаєвої.

тарасова
Ірина Тарасова, конфліктолог, засновник і керівник Value Conflict Resolution

геращенко
Олеся Геращенко, виконавчий директор центру Conflicta.net та голова НГО «Український центр злагоди»

политаева
Марина Політаєва, психолог і конфліктолог, психоаналітик, спеціаліст по роботі з дітьми і підлітками, член Української асоціації психоаналізу

Із чого все починається?

Найбільш жорстокі прояви булінгу зазвичай відбуваються в підлітковому віці. Однак ще в молодшій школі кожен член класної спільноти займає свою позицію, починає відігравати в колективі певну роль. Тож вибір на жертву булінгу падає зазвичай не миттєво.

Булер і його прибічники можуть почати над кимось насміхатися. Якщо реакція та, що треба (дитина лякається, плаче, нервово відповідає агресорам), то буде спроба повторити ці принизливі жарти знов і знов.

Чи можна запобігти конфлікту?

Не в усіх шкільних вчителів є базові навики роботи в конфліктних ситуаціях, але більшою мірою врегулювання конфліктів — завдання шкільного психолога, який має проводити профілактичні бесіди з дітьми.

4 гри проти дитячої агресії в середній школі

На жаль, за останні чотири роки градус агресії серед шкільної молоді зріс у кілька разів. У тому числі через загальну ситуацію в країні. Маленькі діти серед інших ігор вибирають «у війну». А школярі навіть підсвідомо можуть прагнути влаштовувати бійки і сутички.


Вчителям варто займатися запобіганням конфліктам. Вони повинні добре знати, чи є в класі діти, з якими однолітки не хочуть спілкуватися, ігнорують. Чи є в колективі прояви булінгу щодо когось з дітей.


Пропонуємо один дієвий метод. Перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім.

Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.

Як діяти батькам кривдника?

Якщо проблема стала регулярною і неконтрольованою, батькам обох сторін — і того, кого ображають, і кривдників — треба вирішувати проблему спільно. І ця робота — дуже тонка й ювелірна, адже працювати доведеться з усіма сторонами конфлікту, включно зі школярами — свідками булінгу, які теж відіграють певну роль.


Батьки кривдника вдома мають провести серйозний діалог з дитиною. Однак важливо не вдаватися до моралізаторства й уникати підвищених тонів.


Із дитиною треба говорити як з рівною, тобто як з дорослим. Можна сказати, що ви розумієте, що вона, напевне, зіткнулася зі складнощами і тому поводиться таким чином. Треба запитати, чи можете ви якось допомогти — поговорити, порадити, запропонувати бесіду з психологом. Важливо показати дитині, що її хочуть зрозуміти, а не просто звинуватити.

Як діяти вчителю, якщо уроки зриває агресивний учень

Якщо діалоги не допомагають — це ознака того, що дитина не почута і що її не можуть зрозуміти.

Найчастіше причиною надмірною агресії стає бажання дитини звернути на себе увагу. А також це може бути наслідком різних подій — наприклад, народження молодшого братика чи сестрички, розлучення батьків, переїзд, смерть одного з батьків.

Агресивна поведінка — спосіб висловити незгоду, спроба впоратися з реальністю, яка для дитини виявилася надто травматичною.

Дитина, за великим рахунком, і сама може не розуміти, чому так поводиться. Відповідно, не може сказати, що з нею відбувається. Про це завжди варто пам’ятати, адже в дітей може не знайтися слів для висловлення своїх емоційних станів, якщо їм у цьому не допомогти.

Як діяти батькам жертви цькування?

Батьки дитини, яку ображають, у свою чергу мають детально обговорити цю проблему зі своїм сином чи донькою. Однак слід пам’ятати, що участь батьків у конфліктах підлітків має бути дотичною.


Тому якщо справа дійде до походу батьків у школу, варто донести до вчителів та адміністрації не скарги та емоції, а факти й оцінку конфлікту.


А саме — недопустимість у школі таких ситуацій.

Тиск через вчителів або особиста розмова батьків жертви цькування з булером може навіть погіршити ситуацію. У такий спосіб дорослі дискредитують дитину в очах однолітків, перемикають силу авторитету на себе.

Як діяти батькам, якщо дітям заважає вчитися агресивний однокласник

Не соромтеся відвести дитину до психолога, який навчить виставляти захисний щит проти проявів агресії однолітків. Дуже важливо за допомогою практичних прийомів психології навчити дитину самостійно себе відстоювати. Це важливий досвід становлення в соціальному середовищі.

Чи варто робити ситуацію публічною?

Так, дуже важливо, щоб проблема була публічною, а про конфлікт знала вся школа: усі вчителі та учні. Однак вчительський колектив у жодному разі не повинен подавати це таким чином, ніби батьки ображеної дитини прибігли до школи скаржитися з надмірними емоціями. Це лише все погіршить.


Важливо, щоб усі зрозуміли, яка це насправді жахлива ситуація. Не лише для скривдженої дитини, а й для вчителів, булера, інших дітей, усієї школи.


У багатьох українських школах за підтримки Міністерства освіти і науки зараз створюються так звані служби примирення, або групи медіації. Адміністрації шкіл навіть виділяють окремі приміщення для «кімнат примирення», де діти допомагають іншим дітям вирішувати конфлікти. Розробляють сценарії вирішення суперечок.

Зазвичай такі групи формують серед дев’ятикласників, щоб до закінчення школи старшокласники змогли передати навички у вирішенні конфліктів молодшим учням, тобто виступали для них у ролі коучів.

3 гри проти агресії в старшій школі

Цей спосіб виявився досить ефективним. Часом діти більше довіряють іншим учням, ніж вчителям.

Чи доцільне переведення до іншої школи?

У складних випадках однозначно постане питання, як далі вчитимуться разом булер і його жертва. Імовірні варіанти: перевести постраждалу дитину в іншу школу, або ж зі школи має піти булер.


Якщо булера певним чином покарали, але залишили в школі, це може лише обізлити його й спровокувати на подальшу агресію.


На певний час він зачаїться, а далі може використовувати різні прийоми психологічного насилля.

Щоб прийняти правильне рішення, треба вивчити всі обставини, з’ясувати позицію адміністрації школи, врахувати бажання скривдженої дитини та батьків булера.

Залишити відповідь