У «Освіторії» є секретний агент жартів. Наш SMM-менеджер Дмитро Коваленко створює кумедні картинки, від яких регочеш або до кольок у животі, або допоки не накачаєш верхній прес в умовах самоізоляційної антидієтної буденності. Як часто наш ранок починається не з кави, а з перегляду його сторінки у Facebook, аби з’явився настрій ту каву заварити. Вирішили наприкінці тижня підняти настрій і нашим читачам. Адже сміх — чи не найкраща зброя проти страху.
Дмитре, скільки років ви тішите мемами користувачів соцмереж? Пам’ятаєте свій перший мем, який став хітом?
Ще в школі полюбляв щось крикнути з останньої парти, щоб однокласники посміялись, але тоді ще навіть інтернету майже не було. Один мобільний на клас був — який ТікТок, які соціальні мережі?
Жаги до гумору та жартів було хоч відбавляй, а от віртуального майданчика, такого як зараз, я ще не мав. Вже під час другого Майдану, коли український сегмент ФБ став активним, я спробував зробити картинку та викласти на особистій сторінці. Просто заради розваги. Порівняв тоді різдвяні ялинки у світі та нашу «йолку» на Майдані. Від сили це зайняло хвилин десять, але результат був неймовірний — ледь не всі популярні пабліки собі цей мем забрали. У новинах на ТБ показували.
Меми робите для душі чи по роботі? Щось заробляєте на жартах у картинках чи це все інвестиції в популяризацію профілю та особистого бренду?
Колись одна гонорова жіночка на колишній роботі сказала: «Якщо ти не зірка, не співак, актор чи музикант — тебе ніхто читати не буде». І я такий: «Ок, потримай моє пиво!» Сприйняв це як виклик.
Але спочатку було дуже важко. Під постами було по три лайки (мамин, бабусин та хтось випадково, напевно, натискав). Я навіть думав, що все, досить бавитись, мене дійсно ніхто не буде читати. Але потроху лайків ставало більше, про мене стали писати вже знані особистості — типу, придивіться до хлопця. Першим був журналіст Богдан Кутєпов, я йому дуже вдячний. Люди стали підписуватись. Але якщо чесно — роблю меми заради розваги, для душі, ніяк не монетизую і навіть ніколи логотипи на свої картинки не ставив. Я просто хочу поділитися чимось іронічним, смішним, позитивним. Викликати якісь емоції. Я хочу показати, що можна робити цікавий контент, який може розходитися без відвертого хейту, хамства та негативу.
Що вам приносить найбільшу втіху в мемотворчості — сам процес, коли «накриває» натхнення, реакція публіки чи, може, коли меми перепощують ЗМІ, політики і зірки?
Ой, натхнення — це топ-стан! Реально. Коли ми ще ходили на роботу в офіс (пам’ятаєте, були такі часи?!), я їхав додому та думав, як ще можна «прогуморити» коронавірусну тему. Як її поєднати з чимось нашим, автентичним, українським. І коли вигадався каламбур «Ансамбль Коронавірського», то ледь не заверещав від задоволення на всю маршрутку! Люблю такі моменти.
Cерія мемів про карантин розходиться, як маски в аптеках. Це ознака того, що нашим людям страшенно бракує гумору в ці тужні часи?
Так, усі дійсно налякані, шукають якоїсь розради. Тому краще хай дивляться мої картинки, а не розмножують просторами ФБ пости про те, що коронавірусу немає, українцям хочуть вживити чіп до лоба, а від COVID-19 рятує прикладання імбиру та часнику до різних частин тіла. До слова, я дуже серйозно ставлюся до карантинного режиму, намагаюся не порушувати і всіх закликаю. А мої жарти — вони ж не про хворобу чи хворих, а, скоріше, про нашу ментальність. Про всі ці черги за гречкою і туалетним папером… А на наших балконах навіть не поспіваєш, як це робили італійці — не проштовхнешся через завали каструль, бабусиної консервації та іншого мотлоху.
Хтось із VIPів вже реагував на ваші меми про карантин? Писали в особисті? Хто ваш улюблений персонаж для мемів і чому?
Здебільшого політики люблять мої картинки, колишні й нинішні міністри. Іноді й в особисті пишуть, так. А от Олег Винник ще не писав. А він, напевно, найулюбленіший колись персонаж для мемів був. Олеже, стукни в особисті, я ж чекаю!
