Якщо на літніх канікулах дитина вирішила підробити, це може стати першим досвідом самостійності та фінансової грамотності. А може — розчаруванням та образою на нечесних роботодавців. Як батькам захистити юного трударя від обманів, радить дитячий психолог Тамара Федорова.
Працювати — це модно
Сучасні юнаки й дівчата значно довше живуть з батьками, ніж у минулі десятиріччя. Вони менше бунтують, більше радяться з татами й мамами щодо всіх питань, часто не можуть наважитися на рішення без «сімейної ради». Тож вчені вже записали їх в інфантили. Але статистика доводить, що в усьому світі покоління Z здатне з дитинства працювати куди охочіше, ніж їхні попередники. Ніколи ще стільки дітей не забезпечували всю родину бізнес-проектами в інтернеті. Адже ніколи ще фріланс не був таким доступним: кожен може спробувати сили на віртуальних біржах праці. Вік і брак досвіду можуть залишитися таємницею дитини. Тож кожен четвертий учень ще до 14 років заробив копійчину онлайн: рерайтингом та копірайтингом, тестуванням ігор і софту, написанням рефератів та обробкою фото. Більшість швидко втрачає інтерес, але є й тінейджери, що працюють на регулярній основі.
А робота офлайн стала модною, адже знайти її складніше і вражень вона приносить більше. Особливий шик — розважатися не на видані батьками, а на самостійно зароблені гроші. Кожен шостий учень до 14 років і кожен другий старшокласник під час опитувань зізнаються: хоч раз намагалися влаштуватися на роботу на літніх канікулах. Але офіційних вакансій на всіх не вистачає. Тож діти працюють у родичів та знайомих батьків. Утім, частина шику — заробити так, щоб батьки навіть не знали, де і коли ти встиг. Наприклад, нібито ходиш на пляж чи на тренування, а насправді — миєш машини чи роздаєш листівки. Підлітки погоджуються працювати за усною домовленістю — з будь-ким, хто пропонує роботу. За статистикою, на найнебезпечніші завдання погоджуються діти з благополучних сімей. Адже діти, які «виросли на вулиці», вміють дати відсіч. Тож батькам, попри супротив підлітків, краще все ж втручатися, щоб дитина не втрапила в халепу.
Що вимагає втручання дорослих:
1
Ризиковані умови роботи
Сходіть на місце роботи дитини й поцікавтеся, чим конкретно вона займатиметься. Не покладайтеся на її слова. Нерідко дітей беруть на шкідливі або навіть небезпечні для життя роботи. Неповнолітніх хлопців наймають на будівництво та на розвантажування вагонів. Дівчатам загрожує позамежна спека в закладах фастфуду або кіосках із шаурмою (там ще й вибухонебезпечне обладнання). Роботодавці можуть запевняти, що працюючи кур’єром дитина доставлятиме документи, а в реальності це обернеться перевезенням важких посилок. А невинне розкладання реклами по поштових скриньках може виявитися роздаванням листівок на проїжджій частині, просто серед машин.
2
Порушення режиму праці
Згідно із законом, дитина може працювати тільки 4 години на день, а ті, кому ще немає 16 — лише 2,5 години. Якщо чесно, настояти на цих юридичних тонкощах батькам теж нереально: роботодавці пошукають більш поступливих підлітків. Але достатньо хоча б захистити дитину від варіантів, шкідливих для здоров’я: вночі, без перерви, без вихідних. Підліткам часто пропонують те, на що не погодиться дорослий.
3
Невідповідна оплата
Чим молодша дитина, тим вона наївніша щодо оплати праці. Учні молодших класів можуть працювати за їжу чи солодощі, вважати, що розклеювання оголошень по 30 грн за 1000 шт — це нормально. Більшості важливо заробити хоч щось. Із підлітками трапляється навпаки: вони планують придбати власним коштом наприкінці літа, наприклад, гіроскутер чи айфон. Тож зарплата скрізь видається їм замалою. Є ризик, що дитина піде до шахраїв, де обіцяють захмарні суми.
4
Штрафи батькам
Обізнаність у житті дітей хоча б захистить від таких прикрих сюрпризів, як штрафи за несанкціоновану торгівлю. Чимало підлітків торгують на вулиці зібраними ягодами, грибами, яблуками з дачі чи смаженим насінням. Сплачувати за це, якщо натраплять на представників закону, доведеться не юним підприємцям, а татам і мамам. Переконайтеся, що дитина займається законним справою. Нехай те, що вона не оформлена за всіма правилами, буде єдиним порушенням.
5
Шахрайство з грішми
Є чимало схем, за якими працівників після кількох місяців роботи звільняють без виплати зарплати. Не пройшов випробний термін, порушив правила (але про них не попереджали раніше), зламав обладнання, виникла недостача, не виконав план. Якщо замовлення надійшло через інтернет-біржу, клієнт вимагає вислати готову роботу і зникає. Випробний термін — це теж оплачувана праця.
П’ять причин, які роблять роботу привабливою в очах дитини:
1. Відчути себе дорослим
Не знаючи тонкощів трудових буднів, дитина хоче порівняти, чи так важко мамі й татові, як їй у школі. Не дарма у всіх народів існував ритуал посвяти підлітка в дорослі, що включав фізичні випробування. Сучасні тінейджери знаходять такі ж відчуття в екстримі й підробітках.
2. Отримати фінансову незалежність
Якщо вдома регулярно звучить: «Ти живеш у нашому будинку і на наші гроші», дитина вважає: живу не так, як хочу, а як «оплатили» мама й тато. А коли підлітки бунтують, батьки не знаходять ліпшого виходу, ніж карати скороченням коштів на кишенькові витрати. Тож старшокласники прагнуть менше залежати фінансово.
3. Зайнятися чимось новим
Усе, що вперше, захоплює: отримувати складні завдання, з легкістю і завзяттям їх виконувати. Щоправда, коли доходить до справи, цей ентузіазм швидко вивітрюється. І починається доросле «треба». Але нові враження, звісно, праця приносить, адже навіть стосунки з колегами та керівництвом — це зовсім інше, ніж однокласники та вчителі. Тут, дійсно, ні в кого немає потреби терпіти тінейджера та виховувати його.
4. Самоствердитися
Хвалитися трудовими успіхами зараз прийнято, а особисті гроші відразу піднімають статус підлітка в очах однолітків. А діти меншого віку, у яких проблеми з навчанням, хочуть самоствердитися в очах батьків: вміють заробляти. Особливо часто така мотивація виникає, якщо вдома кажуть: «Школа — це твоя робота».
5. Позмагатися
Якщо наймається кілька однокласників, дитині кортить позмагатися, випробувати свої сили. Хто і чому заробив більше? Що я можу, а інші ні? Ці результати не порівняти з оцінками, які підліток часто сприймає як матеріалізацію ставлення до себе батьків і вчителів. Інший нюанс: конкуренція на робочому місці. Скажімо, у закладах фастфуду зазвичай ціла система штрафів, заохочень та підвищень. І тут пенсіонерка, яка найнялася мити підлогу, та підліток, що миє посуд, конкурують на рівних. А змагатися з дорослим — особливий досвід.
