Війна розкидала українські родини по світу. Багатьом не вистачає спілкування з однолітками рідною мовою. А ось «Пласт», український національний варіант скаутингу, дає таку змогу. А ще тут креативно вивчають історію України та прокачують навички виживання. Погодьтесь, це саме те, чого потребують зараз українські діти та підлітки. Зібрали 12 фактів про Пласт, після яких ви почнете шукати пластовий курінь у вашому місті.
1. Єднає юних українців усіх країн
Загалом у 27 країнах налічують понад 14 тис. пластунів. Офіційний масовий рух є у 9 країнах (найбільші осередки — у США, Канаді, Австралії), решта — малі пластові групи. Шість років тому з’явився курінь (структурна одиниця «Пласту») e Південній Африці. У 2023 такий крок планують зробити Туреччина та Греція.
Але діти мають змогу спілкуватися та проводити час в українських традиціях не лише у країні перебування. За 111 років діяльності у «Пласті» дуже розвинені комунікації між осередками. Є й міжнародні онлайн-заходи для юних пластунів, й міжнародні табори, й заходи в Україні, до яких діти дистанційно ljлучаються з-за кордону.
2. Дає віру у перемогу та прагнення до незалежності
Патріотичне виховання й досі буває формальним та пафосним. А «Пласт» — це не слова, а особливий стиль життя з любов’ю до всього українського, вчинки, приклади, живі спогади. Перший обов’язок пластуна — «Бути вірним Україні». У обітниці пластуна звучать слова: «До щастя Вітчизну мою поведу». Кажуть, що «Пласт» навіть створювався як одна з форм боротьби за незалежність України.
«Пластуни» — так іменували козаків-розвідників Запорізької Січі — були активними учасниками визвольного руху та війн за незалежність УНР та ЗУНР. Чимало тих, хто у дитинстві загартовував тут характер, потім воювали в лавах Січових Стрільців. Протягом 1918 року за підтримки гетьмана Павла Скоропадського було створено пластові гуртки при кожній українській гімназії. З 30-тих років «Пласт» починає активніше співпрацювати з ОУН. Під час Другої світової війни національну скаутську організацію України забороняли німецькі окупанти, а у подальші роки — радянська влада. Відродився рух лише у 1989 році, напередодні проголошення незалежності нашої країни. Під час Помаранчевої революції пластуни з різних регіонів долучились до мітингувальників на Майдані. А за часів Революції Гідності ще й активно допомагали людям зігріватися, опікувалися пораненими. З 2014 року пластуни йшли на фронт. Тим паче багато пластунів серед добровольців нині, після збройного нападу рф на Україну.
Про українську історію діти дізнаються не зі сторінок підручників, а зі спогадів очевидців, із розповідей у літніх таборах біля багаття про захопливі події.
3. Збагачує мову та дає змогу по-новому поглянути на українську культуру
Пластуни розмовляють між собою виключно українською. Вони мають плекати українську мову, зокрема, долучатися до занять з мови. У програму пластових занять включені розповіді про визначних постатей з української історії та літератури, вправи та ігри для вивчення фольклору, культурних традицій.
Якщо дитина ще не розуміє звернення, не здатна підтримати діалог, свідомо нехтує правилом та говорить іншою мовою, доведеться спочатку покращити мовні навички. Але якщо дитина, яка нещодавно перейшла на рідну мову, робить помилки або вставляє русизми, їй щиро та приязно допомагатимуть діти. Переселенці Сходу України добре почуваються у такій атмосфері та легко наслідують однолітків. Є 9 простих правил захисту української мови. Зокрема, обирати її у налаштуваннях сайтів та гаджетів, гуглити нею, дивитись кіно, дубльоване українською, та радити друзям.
4. Прищеплює навички виживання у природі
Нині за загрози блекауту особливо безпорадними почуваються ті, хто не вміє розпалювати вогнище, робити свічки, знезаражувати воду. Хай навички не знадобляться, це додає впевненості. А пластуни отримують ступені табірництва якраз за навички ставити намет, робити ватру, шукати місце для табору, робити меблі з природних матеріалів, зводити таборові споруди, в’язати вузли, знатися на картографії. Пластуни вміють підтримувати зв’язок на природі без телефонів та швидко реагувати на сигнал тривоги, долають страх темряви. Нині все це надзвичайно актуально.
5. Збирає навіть за часів війни у пластові табори
Нині дуже мало можливостей для оздоровлення школярів. Але дітям так потрібно розвиватися та відпочивати. Якщо дитина протягом року була активна у регулярних пластових заняттях, вона їде до пластового табору. Це навіть є обов’язковим для здобуття нових пластових ступенів, що зазвичай так захоплює дітей. Цього року, попри війну, українські пластуни виїжджали на табори до Польщі, Німеччини, Словаччини. Загалом 35 таборів за кордоном та 65 у найбільш безпечних куточках Західної України.
6. Підвищує стресостійкість
Нічні чергування у таборах, змагання, виконання індивідуальних завдань — усе це загартовує характер. А цінності пластунів дають дітям неабияку мотивацію до того. Після початку війни у Пласті для дітей 6-11 років проводять спеціальні тренінги про те, як впоратися зі стресом, як підтримувати інших у сховищах, без світла, та поводитися під час повітряної тривоги.
7. Навчає надавати першу медичну допомогу
Кожен пластун вчить досить просунуті речі щодо медицини: як діяти, коли ступінь покалічення не з’ясовано, як розпізнати види ран, які ліки та навіщо потрібні у польовій аптечці, розрізняти та допомагати при зомлінні, запамороченні, серцевому нападі. Та й практично регулярно відпрацьовує вміння зупиняти кровотечу чотирма способами, переносити людину з важким пораненням, давати раду постраждалим при переламах та вивихах. За воєнних часів, погодьтеся, це першочергові навички, з якими можна почувати впевнено, й іншим за потреби допомогти.
8. Залучає до корисної волонтерської діяльності
Уже з лютого 2022 пластунські осередки стали також штабами волонтерства. Школярі готували набори допомоги для переселенців разом із пластунами Канади, Аргентини. Збирали тонами ліки, одяг та харчі для бійців. Й нині вони закуповують на зібрані кошти тепловізори, дрони, військове спорядження, форми, рації, павербанки і навіть машини. Плетуть маскувальні сітки, роблять смаколики для військових та переселенців, що найбільше постраждали, виготовляють і продають різні патріотичні сувеніри, власноруч розмальовують футболки для шпиталів. Кожна дитина зможе обрати справу до снаги, яка точно приносить користь.
9. Розвиває soft skills
Якщо подивитися на ті м’які навички, які у найближчі роки цінуватимуться найбільше на ринку праці, вони майже відтворюють опис якостей, які має розвивати в собі пластун. Брати на себе відповідальність та організовувати себе, намагатися досягати мети, бути лідером та захоплювати своїми ідеями інших, мислити критично, вирішувати конфлікти. Пластові реалії невимушено та швидко розвивають їх. А практика, за якої на кожному кроці діти самостійно вигадують назви груп, символи, створюють ігри, майструють, розробляють проєкти розвиває найціннішу рису — креативність.
10. Дає змогу провести час з дитиною та зміцнити авторитет в її очах
У деяких містах нині є черги на вступ до Пласту через брак виховників (так тут звуть наставників). Під час війни не кожен наважиться взяти на себе відповідальність за безпеку вихованців. А ще виховники не мають часто змінюватися, тож стати наставником означає регулярно роками присвячувати час пластунам.
Але це не глухий кут. Якщо батькам не просто віддати дитину, а й долучитися самим, вони після відповідного навчання зможуть бути виховниками своїм та іншим хлопчикам й дівчаткам. Пласт підтримує авторитет батьків. Адже дитина бачить тата й маму не за ноутбуком, не на кухні, а на екскурсіях, диспутах, за спільними добрими справами та майструванням.
А як ні, можна стати у чергу та долучитися як прихильників Пласту. Скажімо, просто нині школярів запрошують з пластунами зробити 10 тис. окопних свічок до Різдва. Також бувають майстер-класи з писанкарства, виготовлення енергетичних батончиків для бійців.
11. Розвиває екологічну свідомість
Жити у злагоді з природою — такою є прописане у статуті завдання пластуна. Не порушувати гармонію природи, не залишати слідів діяльності, прибирати придорожнє сміття та стоянки попередніх відпочивальників. Зараз пластуни допомагають безпритульним тваринам, що залишилися без господарів під час війни. Є й спеціалізовані екологічні табори. Скажімо, у «Вовчій Школі» підлітки краще пізнають природу Карпат та живуть за подобою вовчих зграй з їхніми унікальними правилами та досить благородними звичками.
12. Дозволяє відчути себе супергероєм
Причетність до родини пластунів, з якої вийшло чимало героїв, підвищує самооцінку дитини. До 80% представників тогочасної української еліти, які зростали поза радянською Україною, виховані в Пласті, — так писали у пресі 1930-х років. Шість із дев’яти генералів УПА, тобто дві третини складу, теж «виросли» у ньому. Подробиці про це «Освіторія» вже розповідала.
Серед видатних пластунів — Степан Бандера, поет Олег Ольжич, історик Орест Субтельний, американська астронавтка українського походження Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, співачка Квітка Цісик, фізик-теоретик, академік НАНУ Ігор Юхновський та інші справжні супергерої, на яких дитині можна рівнятися.
