Верховна Рада не змогла ухвалити законопроєкт № 8228–1 про НМТ 2023 в цілому. Натомість депутати від різних фракцій внесли свої корективи.
6 лютого документ ухвалили лише в першому читанні зі скороченою підготовкою до другого читання. Про це йшлося на сайті парламенту.
Основний предмет суперечок — модель проведення. За словами голови парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака ухвалення документа заблокувала фракція «Європейська солідарність» через відсутність історії України серед обов’язкових предметів.
Згодом низка фракцій подали власні корективи до законопроєкту. За інформацією Osvita.ua запропоновані зміни виглядають таким чином.
«Європейська солідарність» пропонує зробити обов’язковими українську мову та історію. Депутати від фракції «Голос» хочуть бачити обов’язковими українську мову, історію України та математику, а також предмет за вибором (іноземна мова, біологія, фізика, хімія, географія). Депутатська група «За майбутнє» наполягає на включенні історії України. Депутати «Слуги народу» підтримують два обов’язкові предмети: українську мову та математику, а третій залишають на розсуд абітурієнта (іноземна мова, біологія, фізика, хімія, географія).
Водночас Сергій Бабак наполягає: нічого змінювати не потрібно. Він підкреслив, що рішення про включення до тесту двох обов’язкових предметів ґрунтується на експертних висновках. Фахівці УЦОЯО запевняють, що українська мова та математика мають найвищу прогностичну валідність для вступу.
Також він додав: включення історії України до складу обов’язкових предметів автоматично подовжить час проходження тесту, що збільшить навантаження на учасників НМТ. Про це пише «Українська правда» з посиланням на ефір «Суспільне Рівне».
Наразі депутати готуються до другого читання законопроєкту у Верховній Раді.
Читайте також: Чому історія України — необов’язковий предмет на НМТ 2023: пояснення УЦОЯО
