В Україні загострюється дискусія навколо того, де навчатимуться нинішні дев’ятикласники після переходу до старшої школи. Народні депутати та пані освітній омбудсмен закликають запровадити перехідний період і гарантувати учням можливість завершити навчання у своїх школах.
Що кажуть депутати
Народний депутат, голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що до нього дедалі частіше звертаються вчителі та батьки через невизначеність із набором у 10-ті класи:
«Фактично це означає, що учні, які планували продовжити навчання у своїй школі, змушені шукати інші заклади — інколи за десятки кілометрів від дому. У воєнний час це створює додаткові ризики та незручності для сімей».
За його словами, разом із головою парламентського комітету з питань освіти Сергієм Бабаком вони подали законопроєкт, який має врегулювати ситуацію. Документ передбачає гарантію: учні повинні мати можливість завершити повну загальну середню освіту саме в тій школі, де її розпочали.
«Реформи не можуть ставити під загрозу право дітей нормально завершити навчання», — наголосив депутат.
Позиція освітнього омбудсмена
Пані освітній омбудсмен Надія Лещик підтримує реформу Нової української школи, але визнає, що її впровадження супроводжується серйозними викликами:
«Україна перебуває на фінальному важливому етапі реформи Нової української школи… Вважаю, що відкладення реформи матиме негативні наслідки для держави».
Водночас вона звертає увагу на конкретну проблему нинішніх 9-х класів:
«Наразі проблемою є забезпечення права на повну загальну середню освіту тих дітей, які зараз навчаються в 9 класах… Ці діти здобувають освіту НЕ за державними стандартами НУШ».
За її словами, батьки масово звертаються з проханням дозволити дітям завершити навчання у «своєму» закладі освіти.
У чому суть проблеми
Ситуація виникла через кілька паралельних процесів:
Реформа старшої школи (НУШ) передбачає створення окремих ліцеїв для 10–12 класів до 2027 року.
Громади вже змінюють мережу шкіл: частина закладів перестає набирати 10-ті класи, перетворюючись на гімназії (5–9 класи).
Чинний державний стандарт (2011 року), за яким навчалися нинішні дев’ятикласники, втрачає чинність з 1 вересня 2026 року.
У результаті виникає одразу кілька питань:
за якою програмою навчатимуться ці учні у 10–11 класах;
де вони зможуть продовжити навчання;
чи матимуть їхні школи ліцензію видавати атестати.
Що пропонує пані освітній омбудсмен
Надія Лещтк пропонує кілька рішень:
продовжити дію старого державного стандарту до 2028 року;
запровадити перехідний період для нинішніх 9-х класів;
дозволити тимчасове функціонування двох типів ліцеїв (за старим і новим стандартами);
надати громадам більше гнучкості у формуванні мережі закладів.
Водночас депутати пропонують законодавчо закріпити право учнів завершити навчання у своїй школі.
Яка позиція МОН
Міністерство освіти і науки наполягає на продовженні реформи та завершенні формування мережі ліцеїв до 2027 року. За даними МОН, станом на кінець 2025 року:
39% громад уже затвердили мережі закладів освіти;
ще 36% — перебували на стадії обговорення.
Тобто процес уже триває, і частину рішень громади фактично реалізували. Саме тому, як зазначає Лещик, «зараз їх складно змінювати й необхідно виконувати».
Водночас у публічній площині МОН поки не оголосило окремого рішення щодо перехідного періоду саме для нинішніх дев’ятикласників.
Джерела: допис у Facebook Данила Гетманцева та Надії Лещик.
Читайте також: «Чому неможливо змістити реформу?»: МОН відповів на 7 питань про старшу профільну школу.
