До 2030 року в країні завершиться реформування вищої освіти, заявив в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» заступник міністра освіти і науки України. Воно полягатиме у перепрофілюванні вишів, і в їхній модернізації, і в скороченні кількості ЗВО. За прогнозами Михайла Винницького, закладів вищої освіту до 2030 року лишиться із сотню. Нині є 151 університет державної форми власності, з яких 121 — у підпорядкуванні МОН, ще майже 90 — приватні.
«Ми розраховуємо приблизно на сотню, але це не є якась жорстка цифра, вона приблизна. Ми виходимо на неї з урахуванням демографічної ситуації», — зазначив заступник міністра Лісового.
Згідно із прогнозами освітнього посадовця, завершення процесу модернізації вищої освіти збігатиметься в часі зі вступом України до Європейського Союзу, а відповідно саме до того часу Україна матиме такі самі виші, як і в Європі. Реформування вищої освіти вже триває, зокрема і щодо скорочення кількості закладів, розповів пан Вінницький.
«Крім двох невдалих спроб, за 2024 рік ми провели дев’ять успішних реорганізацій ЗВО — ще ніколи Міносвіти не ухвалювало за рік так багато рішень про зміни в мережі. Я підозрюю, що про більшість із цих рішень ви навіть не знаєте. Вони стосувалися Миколаєва, Одеси, Дніпра, Харкова, Києва, Львова та Кривого Рогу».
Водночас, як запевнив заступник міністр освіти, є виші, які не підлягатимуть ліквідації. Йдеться про заклади вищої освіти — єдині в місті, які зазвичай мають населення до 100 тисяч.
«Це часто унікальні інтелектуальні осередки, які однозначно мають і далі існувати й розвиватися. Ми постараємося найближчим часом ініціювати спеціальні програми інвестицій у такі заклади, адже світовий досвід якраз вказує на перспективу розвитку так званих університетських міст — наприклад, Кембридж, Оксфорд, Гейдельберг, Принстон…»
Натомість зникнуть виші, які були організовані за галузевою специфікою, тобто коли кожну галузь промисловості обслуговував конкретний заклад освіти: юридичні, автодорожні, аграрні тощо.
В Україні до 2030 року усі вищі поділятимуться на 3 категорії:
- класичні університети, у яких розвиваються програми гуманітаристики, соціальних наук, природничих спеціальностей. Часто в таких закладах функціонуватимуть автономні медичні факультети чи інститути. А також у них зазвичай буде представлена сильна наукова інфраструктура;
- прикладні університети чи університети прикладних наук. Це заклади, які співпрацюють із бізнесом, у яких розвиваються дуальні програми;
- маломасштабні світоглядні академії, де гуманітарна чи соціально-економічна освіта, чи навіть комп’ютерна інженерія можуть бути запропоновані в широкопрофільному, міждисциплінарному форматі. Приклад такого підходу показують Острозька академія, Могилянка, Український католицький університет.
