Народні депутати пропонують зміни до закону «Про освіту» щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти. На своїй Facebook-сторінці ініціаторка законопроєкту Наталія Піпа пояснила, що запропоновані новації означатимуть для різних учасників освітнього процесу.

Для освітян: 

Поданий законопроєкт вводить до Закону «Про освіту» поняття «українськомовного середовища» та зобовʼязує засновників, керівників, працівників закладів освіти створювати та підтримувати українськомовне середовище.

Вчителям не можна буде переходити на російську на перервах, у їдальні, у приватному спілкуванні на території школи. Також вчителі та директори можуть проводити просвітницькі заходи, закликати учнів спілкуватися українською і робити зауваження, коли чують російську у дітей.

Для батьків:

Батьки учнів, зобов’язані будуть залучатися до створення та підтримання в закладі освіти українськомовного середовища.

Для виконавчої влади:

Кабмін та центральні органи виконавчої влади зобов’язані будуть розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій дітей.

Самого тексту законопроєкту на сайті Верховної Ради ще немає, але за словами народної депутатки Наталії Піпи, він не передбачає санкцій за порушення його норм.

«Ніхто не буде карати дітей чи сварити, це неправильний підхід до питання. Але ми маємо позбутися цього умовного правила в головах у освітян, учнів та батьків «пролунав дзвінок — можна будь-якою мовою» (і ми розуміємо, що ця будь-яка — зазвичай російська). Має бути сформоване нове правило: «суспільні і публічні місця — державною мовою». Це метод задекларувати нашу мовну позицію на державному рівні і передати дітям це розуміння».

Водночас автори законопроєкту запевняють, що права нацменшин порушені не будуть, бо з освітнього середовища намагаються витіснити лише мову країни-агресорки:

«Законопроєкт закріплює випадки, які не вважаються порушенням обов’язку створювати для здобувачів освіти українськомовне освітнє середовище:

  • навчання, поряд із державною мовою, мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, чи корінного народу;
  • забезпечення державою вивчення та застосування в освітньому процесі англійської мови;
  • сприяння вивченню інших мов декількох дисциплін двома чи більше мовами (державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу);
  • право вільного вибору мови освітнього процесу приватними закладами освіти».

Серед мотивів до появи законопроєкту названі дослідження, які

  • показують, що кількість дітей, які спілкуються українською мовою  зменшується протягом останнього року,
  • у Києві учні 8–11-х класів лише 15% учнів постійно спілкуються зі своїми друзями українською мовою, 
  • лише 15% дітей старшого дошкільного віку (5 років) володіють українською мовою на достатньому рівні.
Поділитися цією статтею