Про українознавчий компонент і верифікацію: МОН розробило рекомендації для українських освітніх осередків за кордоном

Міністерство освіти і науки України підготувало Методичні рекомендації для українських освітніх осередків за кордоном. Документ має допомогти таким осередкам пройти верифікацію, потрапити до офіційного переліку та правильно організувати навчання українських дітей за межами України.

Рекомендації МОН розробило на виконання Порядку визнання результатів навчання, здобутих за кордоном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №734, а також Положення про відповідну комісію, затвердженого наказом МОН №1221.

Документ адресований передусім освітнім осередкам, які працюють із дітьми українців за кордоном, а також педагогам, які викладають українську мову, літературу, історію та інші складові українознавчого компонента.

«Для нас важливо, щоб українські діти, незалежно від країни проживання, зберігали зв’язок з Україною, українською мовою, культурою та історією. Саме тому ми створюємо зрозумілу й прозору процедуру верифікації освітніх осередків, а також пропонуємо вчителям готові навчальні матеріали, адаптовані до умов навчання за кордоном. Водночас важливо не перевантажувати дітей, які паралельно навчаються у школах країн перебування», — зазначила заступниця міністра освіти Надія Кузьмичова.

Як українським освітнім осередкам пройти верифікацію

Верифікація освітніх осередків є добровільною. Її можуть проходити закордонні організації, які забезпечують неформальну освіту для українських дітей.

Для цього уповноважена особа осередку — громадянин або громадянка України — має подати документи через автоматизований комплекс АІКОМ.

Після розгляду документів комісія може внести осередок до переліку верифікованих у двох форматах:

• із визнанням результатів навчання — якщо осередок відповідає вимогам і має можливість викладати українознавчий компонент;
• без визнання результатів навчання — якщо організація проводить культурні, освітні, виховні або гурткові заняття для підтримки української мови, культури та ідентичності.

Перелік верифікованих освітніх осередків оприлюднюватимуть та оновлюватимуть на платформі АІКОМ.

Осередки, які пройшли верифікацію, мають щороку до 20 вересня оновлювати інформацію про свою діяльність.

Які предмети входитимуть до українознавчого компонента

Для українських дітей за кордоном МОН спільно з Державною установою «Український інститут розвитку освіти» та громадською організацією «Вчися» підготувало адаптовані навчальні матеріали.

Вони відповідають Типовій освітній програмі, затвердженій наказом МОН №1119.

Для учнів 1–4 класів передбачено інтегрований курс, до якого входять:

• українська мова;
• літературне читання;
• громадянська та історична складові курсу «Я досліджую світ».

Для учнів 5–11 класів передбачено вивчення:

• української мови;
• української літератури;
• історії України;
• громадянської освіти.

Готові матеріали — конспекти уроків, презентації та завдання — доступні на платформі «Всеукраїнська школа онлайн».

Учителі можуть використовувати їх повністю або адаптувати відповідно до віку дітей, рівня їхньої підготовки та освітніх потреб.

МОН рекомендує не перевантажувати дітей, які навчаються за кордоном

У рекомендаціях окремий розділ присвячено організації навчання так, щоб українські діти могли підтримувати зв’язок із мовою та культурою без надмірного навантаження.

Педагогам радять використовувати формувальне оцінювання — не лише для перевірки знань, а й для підтримки дитини, відстеження її прогресу та визначення наступних кроків.

Під час дистанційного навчання рекомендують поєднувати синхронні й асинхронні заняття, а також обмежувати тривале перебування дітей перед екранами.

Серед можливих способів оцінювання МОН пропонує:

• учнівські портфоліо;
• творчі проєкти;
• рефлексивні есе;
• практичні та дослідницькі завдання;
• індивідуальний зворотний зв’язок.

Зворотний зв’язок із дитиною, за рекомендаціями МОН, має включати підтримку, визначення напрямів розвитку та конкретний наступний крок.

Також документ передбачає можливість адаптації навчальних матеріалів для дітей з особливими освітніми потребами. Для цього рекомендують застосовувати принципи універсального дизайну навчання та травмочутливий підхід.

Навіщо потрібна верифікація українських освітніх осередків за кордоном

Після початку повномасштабної війни мільйони українців виїхали за межі країни, серед них — сотні тисяч дітей шкільного віку. Частина з них навчається у школах країн перебування, а паралельно відвідує українські освітні осередки, щоб продовжувати вивчати українську мову, історію та культуру.

Механізм верифікації має створити єдиний підхід до роботи таких осередків і забезпечити можливість визнавати результати навчання дітей, які здобувають українознавчий компонент за кордоном.

Джерело: сайт Міністерства освіти.

Читайте також: Понад 1100 готових уроків для українських дітей за кордоном відтепер на платформі ВШО.