У рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO) вже кілька років поспіль звучить одна й та сама порада: дітям до двох років не рекомендується пасивний екранний час (виняток — відеозв’язок із рідними), а після двох років користування гаджетами має бути обмеженим і супроводжуватися дорослими.

Американська академія педіатрії (AAP) також радить уникати індивідуального користування цифровими пристроями до 18–24 місяців і наголошує, що вирішальне значення має не лише тривалість, а й зміст контенту та участь батьків.

Досі більшість досліджень відповідали на запитання: скільки часу дитина проводить перед екраном?

Нове міжнародне дослідження, оприлюднене наприкінці червня 2026 року, поставило інше запитання:

Чи має значення вік, коли дитина знайомиться з гаджетами?

Відповідь виявилася несподіваною. Науковці знайшли два вікові «вікна», коли екранний час найтісніше пов’язаний із подальшим розвитком пам’яті та успішністю у школі.

Майже десять років спостережень за 502 дітьми

Дослідження провели науковці французького Inserm та National University of Singapore. Вони використали дані одного з найвідоміших азійських лонгітюдних проєктів — GUSTO (Growing Up in Singapore To wards Healthy Outcomes). У ньому з народження брали участь 502 дитини.

Батьки повідомляли про екранний час дітей у віці:

• 1 року;
• 18 місяців;
• 2 років;
• 3 років;
• 6 років;
• 8 років.

Потім дослідники оцінили:

• навчальні результати у 9 років;
• робочу пам’ять у 10,5 року.

Саме робочу пам’ять психологи вважають однією з головних когнітивних функцій, від якої залежить навчання, читання, розв’язування задач і концентрація уваги.

Виявилося, що мозок особливо чутливий у два періоди

Після врахування соціально-економічного становища сімей, освіти батьків та інших факторів залишилися два вікові періоди, коли зв’язок між екранним часом і подальшими когнітивними показниками був найвиразнішим:

• близько одного року;
• близько шести років.

Саме в ці періоди більший екранний час асоціювався з нижчими результатами навчання та слабшими показниками робочої пам’яті. У дітей віком 2–3 роки такої закономірності автори не виявили.

Чому саме один рік?

Перший рік життя — один із найдинамічніших етапів розвитку мозку. У цей час формується величезна кількість нейронних зв’язків.

Дитина навчається через:

• рух;
• гру;
• дотики;
• живе мовлення;
• емоційний контакт із дорослими.

Автори припускають, що тривалий пасивний перегляд екранів може витісняти саме ті види взаємодії, які є критично важливими для розвитку.

Чому ще один критичний період припадає на шість років?

Цей результат здивував навіть самих дослідників. Близько шести років дитина входить у новий етап розвитку.

Саме тоді активно формуються:

• виконавчі функції;
• самоконтроль;
• здатність концентруватися;
• робоча пам’ять;
• навички навчання.

Фактично це «налаштування» мозку перед систематичним навчанням. Саме тому дослідники вважають цей період одним із найважливіших.

Але є важливе застереження

Автори не стверджують, що саме гаджети стали причиною гірших результатів. Дослідження показує асоціацію, а не причинно-наслідковий зв’язок.

На розвиток дітей одночасно впливають:

• сон;
• фізична активність;
• читання;
• рівень взаємодії з батьками;
• тип цифрового контенту;
• матеріальний стан сім’ї.

Саме тому сучасна наука дедалі рідше говорить про просте правило «менше екранів».

Набагато важливішими стають три питання:

• коли?
• що саме?
• разом із ким?

Українські діти починають користуватися гаджетами значно раніше

Світові результати цікаво порівняти з українськими даними.

1 липня громадська організація Dignity Online, дослідницька агенція Sense Research та Save the Children презентували найбільше на сьогодні дослідження онлайн-безпеки українських дітей.

Його результати показують стрімке «омолодження» цифрового дитинства.

Дослідники встановили:

• 78% дошкільнят уже користуються інтернетом;
• кожна четверта дитина отримує власний гаджет приблизно у три роки;
• ще приблизно така сама частка дітей стає власником пристрою ще раніше.

Інакше кажучи,персональний гаджет має вже кожна друга українська дитина до трирічного віку.

Ще одна цифра збігається з висновками міжнародних дослідників. Майже 80% українських дітей починають користуватися соціальними мережами у 6–10 років — саме у віці, який нове дослідження називає одним із найчутливіших для розвитку когнітивних функцій.

Куди рухається світова наука

Якщо ще п’ять років тому дослідники переважно сперечалися про допустиму кількість годин перед екраном, то зараз фокус змінюється.

У центрі уваги опиняються інші питання:

• коли дитина вперше знайомиться з гаджетами;
• який контент вона споживає;
• чи користується пристроєм самостійно;
• чи взаємодіє з дорослими під час перегляду;
• що замінює екранний час — читання, гру, спорт чи сон.

Найпевніше саме ці відповіді визначатимуть нові міжнародні рекомендації щодо цифрового дитинства.

Джерела:

• Основне дослідження (Inserm / National University of Singapore, GUSTO),
• Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO). Guidelines on physical activity, sedentary behaviour and sleep for children under 5 years:
• American Academy of Pediatrics. Media and Young Minds,
• Національне дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні (2026).

Читайте також: Перший гаджет у кожної другої української дитини з’являється до 3-х років — дослідження про онлайн-безпеку.