Згідно з результатами дослідження, яке презентували в перший день П’ятого Саміту перших леді та джентльменів «Освіта як інструмент формування особистої стійкості, соціального капіталу країни та культури миру», українські учні від учителів найбільше очікують справедливого ставлення (32 %) та підтримки й поваги (31 %).
Найцінніші риси
Українські учні найважливішими рисами вчителя під час війни вважають такі:
- уміння підтримати (58 %),
- зрозуміти індивідуальні життєві обставини (56 %),
- здатність відкрито говорити на складні теми (47 %),
- навчання навичок, корисних у кризових ситуаціях (46%),
- повага до різного досвіду (34%),
- приклад громадянської відповідальності, що надихає (27%).

Зміни в поглядах підлітків під впливом воєнного часу
Портрет учителя у воєнний час зсувається від академічної експертності до емоційної стійкості, емпатії та готовності до складних розмов із практичним компонентом навчання, що відповідає кризовим умовам. Українські результати загалом збігаються зі світовими очікуваннями від претендентів на роль ідеального вчителя.

В усіх країнах, де проводили дослідження, роль учителя визначається не тільки знаннями, а й здатністю виступати моральним авторитетом, наставником, прикладом для наслідування.
Який зразок вчителя для учнів, батьків, колег — версії світових та українських підлітків
На запитання: «На вашу думку, що робить учителя зразком для учнів, батьків та колег?» підлітки з усього світу відповіли так:

Українські діти найчастіше обирали відповідь: «Поєднує мотивацію і простоту у викладенні матеріалу».
Самі вчителі про свою роль
Освітяни мають бути взірцем для учнів, вважають опитані українські педагоги.
• Діти прагнуть бачити та навчатися в успішного, передусім у матеріальному плані, вчителя.
• Вчитель сьогодні має поєднувати багато ролей водночас: друга, психолога, наставника, до якого учні звертаються за підтримкою.
• Між учнями та вчителями формується довготривалий зв’язок — вчителі іноді відчувають вдячність від учнів крізь роки.
Водночас вчителі вважають свою роль недооціненою в українському суспільстві та державі.
• Не сформована позиція довіри і поваги до вчителя. Проте деякі вчителі відчувають позитивні зміни в сприйнятті суспільством їхньої професії.
• Побутує сприйняття вчителів та школи суто як «виконавців навчального плану» або «надавачів освітніх послуг», відсутнє сприйняття вчительської професії як престижної інтелектуальної праці.
• Роль учителя як наставника та провідника в розвитку дитини, у формуванні її особистості та майбутнього є недооціненою.
Висновки
Ідеал учителя — «трикутник ядра». Компетентність, мотивація та справедливе ставлення утворюють стійкий центр очікувань. Формальні риси важливі, але другорядні. Підтримка й просте пояснення важать більше, ніж «технологічність». Для учнів головне — щоб учитель підтримував, пояснював зрозуміло та надихав. Зростає цінність емпатії, почуття безпеки в класі та прикладності навчання.
Про дослідження
Мета дослідження — визначити ключові функції та цінності освіти, найважливіші навички для майбутнього та оцінити роль освіти у формуванні культури миру та соціальної довіри. У дослідженні взяли участь респонденти з 14 країн. Дослідження було розроблене та виконане Центром соціальних змін і поведінкової економіки у співпраці з Deloitte, за сприяння OECD, у межах підтримки Education Cannot Wait, та за підтримки Міністерства освіти і науки України та KSE.
Співорганізаторами Саміту виступили Міністерство освіти і науки України, Міністерство цифрової трансформації України, Фонд Президента України з підтримки освіти, науки і спорту, Міністерство закордонних справ України, ЮНІСЕФ та Освіторія.
Підтримали його проведення BGV Group Management, Universal Bank, Activitis, Ajax Systems, Vodafone Україна, La Famiglia (Ла Фамілія), Ялтинська європейська стратегія та United24. У Саміті взяли участь найвідоміші педагоги планети за сприяння міжнародного благодійного фонду The Varkey Foundation, заснованого освітнім підприємцем Санні Варкі (у 2014 році Фонд започаткував Global Teacher Prize).