Естонія — новий освітній еталон ЄС: як країна знову опинилася серед лідерів PISA 2025
Естонія знову показала один із найкращих результатів PISA у світі. Вона перша серед країн ЄС із природничих наук, математики та computational problem solving і друга з читання. Але водночас читання погіршилося на 12 балів порівняно з 2022 роком, а найкращі результати країна демонструвала ще у 2018-му. Що пояснює стійкість естонської системи та чому її вже не можна назвати безумовною історією успіху?
Результати PISA 2025 знову привернули увагу до Естонії як до однієї з найуспішніших освітніх систем Європи. 15-річні естонські школярі набрали 527 балів із природничих наук, 508 із математики та 499 із читання. У новому напрямі PISA — computational problem solving — результат становить 541 бал.
За всіма чотирма показниками Естонія входить до світової десятки, а серед країн Європейського Союзу посідає перше місце з науки, математики та computational problem solving і друге з читання.
Але цього разу міжнародні та естонські оглядачі дивляться на ці цифри не лише як на чергове підтвердження успіху. У публікаціях про Естонію з’являється інша тема: як країні вдалося створити настільки стійку систему і чому ця система тепер сама почала демонструвати ознаки спаду?
Освіторія.Медіа зібрала чотири публікації, які вийшли після оприлюднення PISA 2025, — від міжнародного освітнього аналітика до естонського суспільного мовника, — і зіставили їх із даними OECD.
Естонія більше не просто «перша в Європі»
Teachers Education Academy — міжнародна освітня організація, що займається професійним розвитком педагогів та міжнародними освітніми проєктами, розбирає феномен естонського освітнього дива одразу у двох статтях.
Їхній автор — Мехмет Алтей, засновник та International Projects Director Teachers Education Academy спочатку порівнює естонський результат з результатами інших країн ЄС, а потім аналізує його через призму STEAM-освіти.
У першій статті — «Estonia Leads the EU: What PISA 2025 Reveals About a New European Education Benchmark» («Естонія — лідер ЄС: що PISA 2025 показує про новий освітній орієнтир Європи») — Алтей ставить питання: чи стала Естонія новим освітнім еталоном Європейського Союзу?
Підстава для такого запитання є. Естонія не має одного «суперсильного» напряму, за рахунок якого витягує загальний результат. Вона одночасно демонструє високі результати в природничих науках, математиці, читанні та цифровому розв’язанні проблем.
Саме це поєднання автор вважає найважливішою характеристикою естонської моделі:
- академічна успішність,
- відносна освітня рівність,
- наукове мислення та цифрові компетентності розвиваються в одній системі.
Для порівняння автор використовує Фінляндію — традиційного європейського фаворита в дискусіях про PISA. У 2025 році Естонія випереджає Фінляндію за всіма чотирма розглянутими показниками.
Але сам Мехмет Алтей робить важливе застереження: високий результат не означає, що Естонія може зупинитися. Навпаки, падіння читання та довгострокові тенденції показують, що навіть найсильніша система потребує постійного оновлення.
Не STEAM заради роботів: чого насправді навчають естонські школярі
У другому матеріалі — «Beyond Science Scores: What PISA 2025 Tells Us About STEAM Education in Estonia» («Не лише про бали з природничих наук: що PISA-2025 розповідає про STEAM-освіту в Естонії») — автор пропонує подивитися на естонський результат через іншу оптику.
Коли говорять про STEAM, зауважує освітній експерт, часто насамперед згадують робототехніку, програмування, 3D-друк, експерименти чи цифрові інструменти.
Але PISA дозволяє поставити фундаментальніше питання: що учень у результаті вміє робити завдяки всьому цьому?
Естонські результати особливо сильні саме в компетентностях, пов’язаних із науковим дослідженням і розв’язанням нових проблем. Учні мають не лише знати факти, а й уміти досліджувати, аналізувати, оцінювати докази, моделювати та застосовувати знання в нових ситуаціях.
Водночас Алтей спеціально наголошує: PISA не оцінює STEAM як окрему освітню модель і не доводить, що саме STEAM спричинив високі результати Естонії. Його висновки — педагогічна інтерпретація компетентностей, які вимірює PISA.
Це важливе застереження для будь-якого аналізу естонського досвіду.
Тому коректніше говорити не «Естонія досягла успіху завдяки STEAM», а «естонська система особливо добре розвиває ті типи мислення, які сучасна STEAM-освіта прагне формувати».
Найсильніша сторона країни — велика частка учнів із базовими компетентностями
Офіційні дані Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) допомагають доповнити цю картину.
В Естонії 83% учнів досягають щонайменше базового рівня з математики — проти 65% у середньому по ОЕСР. Така сама частка — 83% — досягає базового рівня з читання, тоді як середній показник ОЕСР становить 69%.
З природничих наук базового рівня досягають близько 90% естонських учнів.
Це важливий показник, якщо намагатися зрозуміти, чому Естонія залишається серед лідерів.
Її результат не створюється лише невеликою групою надзвичайно сильних учнів. Система забезпечує досить високу базову планку для більшості школярів.
Другий фактор — менша залежність результатів від соціального походження
Ще одна характеристика естонської системи — порівняно невеликий соціально-економічний розрив.
За даними ОЕСР, соціально-економічний статус пояснює близько 10% варіації результатів учнів із природничих наук в Естонії — проти 12% у середньому по OECD.
Різниця між найпривілейованішою та найменш привілейованою чвертями учнів становить 68 балів, тоді як середній розрив у країнах ОЕСР — 85 балів.
Це не означає, що соціальна нерівність в Естонії зникла. Але вона менше визначає освітній результат, ніж у багатьох інших розвинених системах.
«Учні вірять, що можуть стати кращими»
Ще один цікавий аспект аналізує Сільвер Тамбур в Estonian World.
Estonian World — англомовне видання про Естонію, орієнтоване на міжнародну аудиторію.
У статті «Estonia remains among the world’s best education systems in PISA 2025 – but reading scores fall» («Естонія залишається серед найкращих освітніх систем світу за результатами PISA 2025»), автор звертає увагу не лише на академічні результати, а й на ставлення учнів до навчання.
83% естонських школярів погоджуються, що інтелект можна розвивати завдяки зусиллям, роботі та зворотному зв’язку. Для ОЕСР загалом цей показник становить 69%.
Учні з таким growth mindset (мислення зростання) у середньому мають на 36 балів вищий результат із природничих наук, навіть після врахування соціально-економічних факторів.
Це може бути важливою частиною естонської освітньої культури: здібності сприймаються не як щось незмінне, а як те, що можна розвивати.
Лише 43% естонських учнів кажуть, що часто або дуже часто планують свій підхід до навчання. Тобто віра в можливість розвитку не обов’язково супроводжується достатньо сформованими навичками організації власного навчання.
Справжня тривога Естонії — читання
Естонія залишається другою в ЄС за читанням, але її результат — 499 балів — на 12 балів нижчий, ніж у 2022 році.
Це найнижчий показник країни за весь час її участі в PISA. Естонія, як і переважна більшість європейських країн, переживає власну освітню кризу в читанні.
«Святковий день, але водночас сигнал тривоги»
Саме так результати PISA описує Гунда Тіре, керівниця міжнародних досліджень Управління освіти та молоді Естонії (Harno), у матеріалі суспільного мовника ERR.
Естонія поступилася серед країн ОЕСР лише Японії та Південній Кореї за загальним результатом, але водночас занепокоєння викликає функціональна читацька грамотність.
Тіре називає день оприлюднення результатів одночасно святковим і тривожним: Естонія залишається в дуже сильній позиції, але її найкращі результати були у 2018 році. Країна втратила динаміку успіху.
Учительський дефіцит: слабке місце сильної системи
Ще один парадокс, який особливо виразно видно в естонських даних, — ситуація з педагогами.
65% естонських учнів навчаються у школах, директори яких повідомляють, що нестача вчителів певною мірою заважає навчанню.
Для ОЕСР загалом цей показник становить 39%.
Тобто одна з найсильніших освітніх систем світу має серйозний кадровий виклик, хоча і протистоїть йому. У 2022 році ситуація була ще складнішою: показник становив 73%.
Чому Естонія досі тримається нагорі?
Якщо зіставити чотири публікації та дані ОЕСР, можна виділити кілька факторів.
1. Сильна базова освіта
Більшість учнів досягає базового рівня компетентностей, а частка тих, хто показує найвищі результати, також перевищує середню по ОЕСР.
2. Уміння застосовувати знання
Естонські учні добре виконують завдання, де недостатньо просто пригадати вивчене. Особливо це видно в науковому дослідженні та computational problem solving.
3. Відносно невеликий соціальний розрив
Освітні результати менше залежать від соціально-економічного походження, ніж у середньому по ОЕСР.
4. Культура розвитку
Висока частка учнів вірить, що здібності можна розвивати через працю та зворотний зв’язок.
5. Цифрова компетентність як спосіб мислення
Естонський результат у computational problem solving показує не просто хороше володіння технологіями, а здатність використовувати обчислювальні інструменти для розв’язання проблем.
Чому тоді результати падають?
Тут естонські джерела набагато обережніші за журналістські заголовки про «успішну модель».
Перш за все, Естонія є частиною загальної глобальної тенденції. У PISA 2025 результати багатьох розвинених країн знижуються. На цьому тлі естонська система виглядає особливо сильно, бо падає повільніше.
Але це не скасовує власних проблем країни.
- Читання знизилося на 12 балів за три роки.
- За довшою тенденцією зростає частка учнів, які не досягають базового рівня.
- Не вистачає вчителів.
- Змінюється мовне середовище школи через перехід на естонську мову навчання.
- А учні, які загалом демонструють високий growth mindset, не завжди достатньо добре організовують власне навчання.
