Від виявлення помилки до її виправлення
Україну без Криму виявила в підручнику з української мови для 7-х класів журналістка та редакторка Тетяна Гонченко і написала про це у своєму Telegram-каналі «Непозбувний книгочитун».
Одна з авторок цього підручника Анастасія Онатій визнала помилку, назвавши її технічною, і перепросила за неї. У цьому ж дописі вона запропонувала викладачам підтримати флешмоб «Домалюй Крим»: разом з учнями домалювати обриси півострова.
На сайті Міністерства освіти розмістили інформацію про таку ініціативу, а також повідомили, що в електронній бібліотеці Інституту модернізації змісту освіти в підручнику для 7-го класу з української мови вже з виправленою помилкою — українським Кримом.
Більшість користувачів соціальних мереж у коментарях вимагають від видавництва «Літера» та МОН вилучити весь наклад цього підручника з освітніх закладів і замінити на передрукований коштом друкарні.
Міністр освіти Оксен Лісовий сказав, що «технічну помилку за власний рахунок виправить видавець, який допустив некоректність дизайну». І що саме через питання щодо якості шкільних підручників МОН передав їхню експертизу Українському інституту розвитку освіти (УІРО).
Реакція освітян на пропозицію флешмобу
Отримати зиск зі скандалу від помилки, якої припустилися у видавництві, закликає Олег Купчик, кандитат історичних наук, доцент КНУ імені Тараса Шевченка, керівник Центру досліджень історії турецького та кримськотатарського народів у коментарі Освіторія.Медіа:
«Не помиляється той, хто нічого не робить. Проте помилки варто завжди перетворювати на користь. І ця прикра помилка сприятиме тому, що більшу увагу учнів буде привернуто до Криму, який з 2014 року перебуває під російською окупацією і потребує звільнення».
Підтримує акцію «Домалюй Крим» Артур Бабенко, учитель історії Печерського ліцею № 75. Але в коментарі Освіторія.Медіа педагог зазначив: головне, щоб такі флешмоби не перетворилися на традицію:
«Я безумовно схвалюю ініціативу авторів підручника домалювати Крим у піктограмі підручника. Адже будь-яка згадка про Крим є важливою. Але така сама ситуація була і з підручником історії у 2021 році. І я, як учитель історії, вже малював з учнями Крим на піктограмах, ще коли це не стало флешмобом. Але частіше мені учні просто говорили, що не мають бажання вчитися за таким підручником. І тоді я пояснював, що за однією помилкою не можна судити про весь зміст. Але дуже важливо, що домальовування — це боротьба із симптомами, а не із хворобою. Враховуючи, що це вже другий такий випадок у підручниках, то явні проблеми з процедурою. І особисто моя думка, що проблема полягає в авральних термінах підготовки підручників та їхньої експертизи».
Помилки, які виправляються і визнаються, — це нормально, вважає Артур Пройдаков, виконавчий директор БФ «Освітня Фундація «МрійДій», фіналіст світової премії Global Teacher Prize 2023, який теж підтримує запропонований авторами підручника флешмоб:
«Сенсу сваритися та критикувати зараз — не бачу. 1) Знайшли помилку. 2) Виправили її. 3) Прокоментували та проаналізували. 4) Більше намагаймося не робити помилок. Але я точно проти «репресій» та «підручникоциду» через цей епізод. У нас попереду ще дуже багато роботи. І люди працюють. Кожен і кожна на своєму місці. І писати підручники будемо. І там можуть траплятися помилки (які ми відразу будемо виправляти), усяке може бути. Головне — правильно реагувати на це, зважено, з холодною головою».
Євген Магда, політолог, історик, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського в коментарі Освіторія.Медіа сказав, що важливою є сама реакція суспільства на помилку:
«Є кілька факторів, на які треба звернути увагу: по-перше, добре, що є такий громадський резонанс. Це свідчить про те, що і громадськість, і парламентарі за подібними речами уважно дивляться. Просто йти в критиканство я б не радив, оскільки це деструктивно, бо є кілька цьому пояснень, книжковий ринок бурхливо розвивається і йому важко уникнути так званих хвороб зростання. Цей інцидент має бути приводом для конструктивної дискусії».
