Меморіальну дошку в пам’ять про поета-шістдесятника Василя Стуса відкрили на житловому будинку по вулиці Чорнобильській, 13-А, повідомляє Суспільне Київ.
У цьому будинку він мешкав протягом дев’яти місяців — із серпня 1979 року до травня 1980 року, перед другим ув’язненням. Рівно 35 років тому родичі Стуса, як і родина дисидента, правника, мовознавця Олекси Тихого та поета Юрія Литвина, поїхали забирати їхні тіла — усі вони загинули в російській неволі.
Автор пам’ятного знака — скульптор Володимир Щур.
Пам’ятники Василю Стусу вже є у Львові, Вінниці, Тернополі, Калуші на Івано-Франківщині. У столиці раніше були встановлені пам’ятні дошки і знаки на будинках, де жив поет, де стояв його будинок.
В окупованому нині Донецьку іменем Василя Стуса був названий Донецький національний університет, де навчався поет. Була й меморіальна дошка на будівлі філологічного факультету. Її демонтовали 5 травня 2015 року після окупації Донецька російськими військами.
Василь Стус — поет-шістдесятник, перекладач, літературознавець та літературний критик, правозахисник, член Української гельсінської групи. Брав участь в акції протесту в київському кінотеатрі «Україна» в 1965 році на прем’єрі стрічки «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова. У 1991 році його посмертно нагородили премією імені Тараса Шевченка, а у 2005 — званням Героя України.
