95% вчителів відповіли, що вони проінформовані про зміст реформи НУШ та її відмінність від старої системи викладання. Утім, близько 40% з них мають поверхові знання і не змогли б за потреби пояснити іншим її зміст та відмінність від старої системи викладання. Ще 5% вказали, що вони недостатньо проінформовані про зміст реформи НУШ.
Про це свідчать результати дослідження «“Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження», яке ГО «Смарт освіта» провела спільно з партнерами – Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, Аналітичним центром «ОсвітАналітика» та ГС «Ре:Освіта» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» і за сприяння МОН.
Під час глибинних інтервʼю з учителями, які працюють з 5–6-ми класами НУШ, не раз лунала думка, що в початкових класах реформа була добре впроваджена: опитані її схвалюють. Натомість до реформи в 5–6-х класах мають багато зауважень.
Різницю респонденти пояснювали:
- гіршим матеріально-технічним забезпеченням,
- слабшою підготовкою вчителів,
- браком надбавок за впровадження реформи, які є для вчителів початкових класів.
Також під час дослідження автори зʼясували, що деякі вчителі доволі поверхово розуміють, що таке формувальне оцінювання. Хтось розповідав про те, що це оцінювання за допомогою візуальних маркерів – наліпок, записів тощо. Хтось розуміє формувальне оцінювання як проміжний етап перед рівневим оцінюванням. Крім того, педагоги критикують рівневе оцінювання: визнають, що їх не влаштовує нечітке співвідношення рівнів з балами.
Опитані поділилися, що учні 5–6-х класів НУШ ставляться до балів зовсім інакше, ніж діти їхнього віку раніше. Вони спокійно реагують як на низьку, так і на високу оцінку. Одна з респонденток (учителька англійської мови) розповіла: «Буває таке, що дитина несе мені щоденник на 3 бали. У мене шок. Я думаю – ну для чого ти тягнеш щоденник на 3 бали? Хто б вам на 3 бали приносив щоденник? А вони якось до цього ставляться – ну, 3 бали так 3 бали. Ну, 7 балів – нормально».
Основою для висновків та рекомендацій стали, зокрема, результати соціології – репрезентативного опитування близько 600 педагогів, які працюють із 5–6-ми класами НУШ, і двох хвиль глибинних інтервʼю з тридцятьма респондентами. Окрім цього, дослідження містить висновки кабінетного аналізу викликів впровадження реформи НУШ.
