Українські школярі здобули «золото» на міжнародному шоу інновацій INTARG-2025 у польському Катовіце, повідомляє Мала академія наук на своїй Facebook-сторінці.

Про подію

INTARG — це міжнародний майданчик для винахідників, стартаперів і науковців, які прагнуть заявити про себе світу. Учасники з різних країн представляли результати своїх досліджень у найрізноманітніших сферах.  Делегація Малої академії наук бере участь уже пʼятий рік. Цьогоріч у команді були 20 МАНівців, які представляли 18 проєктів.

Виставка тривала з 3 до 4 червня.

Золото здобули:

  • Петро Дємєнєв з Києва, який розробив рішення для оптимізації доменної промисловості на металургійних підприємствах. Наукова керівниця — Оксана Михайлівна Венгер,
  • Вадим Добровольський з Київщини, який розробив інформаційні технології керування висотою польоту БПЛА після впливу РЕБ противника на основі технології ІоТ. Хлопець також виборов спецприз від WIIPA. Науковий керівник — Володимир Олександрович Добровольський,
  • Ксенія Левченко та Катерина Осипенко з Черкащини, які створили проєкт «Кольори на дотик». Наукові керівники — Максим Миколайович Гриб та Ліна Миколаївна Бондаренко.
  • Костянтин Нежальський з Харківщини, який працював над використанням інтернет-технологій для створення вебсайту Code Examples для програмістів-початківців з можливістю обміну досвідом. Наукова керівниця — Олеся Валеріївна Гуртовенко.

Срібло отримали: 

  • Єлизавета Кисленко з Черкащини з проєктом «єТривога: Динамічна карта повітряних тривог». Науковий керівник — Сергій Сергійович Стецюк.
  • Ярослава Креневич з Києва, яка вивчала властивості епоксидно-металічних композитів. Науковий керівник — Дмитро Левович Старокадомський.
  • Кірена Левицька з Львівщини, яка створила проєкт «Витискач-дозатор». Науковий керівник — Віктор Петрович Колдун.
  • Маргарита Мокра з Хмельниччини, яка досліджувала ефективність рентгенологічного методу в діагностиці військових травм. Наукова керівниця — Олена Віталіївна Горбань.
  • Михайло Петрікей з Полтавщини, який розробив смартсистему для підводної навігації та комунікації. Наукова керівниця — Тетяна Іванівна Лисенко.
  • Мілана Порошинська з Києва, яка створила мобільний застосунок «Контроль алергії». Науковий керівник — Іван Юрійович Комаров.
  • Ілля Шпортак з Тернопільщини, який розробив проєкт «WATER» — автоматизовану систему поливання рослин. Наукова керівниця — Наталія Анатоліївна Грушко.

Бронзу вибороли 

  • Софія Артеменко з Черкащини, яка оцінювала противірусну активність засобів для лікування COVID-19 методами віртуального скринінгу. Наукова керівниця — Ірина Олександрівна Яковлєва.
  • Аріна Білоніг та Дмитро Бобух з Черкащини, які винайшли систему автоматизованого виявлення мін «Дрон Патрон». Наукові керівники — Ліна Миколаївна Бондаренко, Максим Миколайович Гриб.
  • Анастасія Власова з Київщини, яка оцінювала вплив урбанізації та військових дій на гідрохімічний потенціал малих річок. Наукові керівники — Ганна Вікторівна Кірейцева, Ілля Юрійович Циганенко-Дзюбенко.
  • Ульяна Дорошенко із Житомирщини, яка досліджувала теоретико-практичні аспекти харчування підлітків у сучасних умовах. Наукова керівниця — Наталія Сергіївна Бордюг.
  • Божена Корецька з Волині, яка досліджувала розумову працездатність та увагу підлітків за різної концентрації вуглекислого газу в повітрі. Наукова керівниця — Галина Василівна Ягенська.
  • Аліса Ломакіна з Дніпропетровщини, яка досліджувала застосування автолізу дріжджової біомаси для отримання білкових продуктів. Наукова керівниця — Юлія Олександрівна Кострюкова.
  • Анастасія Андрущенко з Київщини, яка створила проєкт «Дослідження кількості вуглекислого газу в атмосферному повітрі м. Борисполя за допомогою бріоіндикації». Вона отримала також спецвідзнаку за найкращий екологічний винахід від президента польської екологічної палати. Наукова керівниця — Лідія Михайлівна Нагаєва.

Українських дітей відзначили за розробки у сферах екології, ІТ, медицини, освіти та технологій. 5 проєктів так чи інакше пов’язані з війною.

Джерело: Facebook Малої академії наук України.

Поділитися цією статтею